Акерманські степи: відмінності між версіями

Версія за 15:37, 12 липня 2023

«Аккерманські степи»^{[К 1]} — вірш Адама Міцкевича.

Вперше вірш переклав українською мовою Левко Боровиковський, його опублікували 1830 року в журналі «Вестник Европы»^[1].

Вірш у перекладі Максима Рильського^[2]:

Пливу на обшири сухого океану.

Як човен, повіз мій в зеленій гущині

Минає острови у хвилях запашні,

Що ними бур’яни підносяться багряно.

Вже морок падає. Ні шляху, ні кургану...

Шукаю провідних зірок у вишині.

Он хмарка блиснула, он золоті вогні:

То світиться Дністер, то лампа Акерману.

Спинімось! Тихо як!.. Десь линуть журавлі,

Що й сокіл би не вздрів, — лиш чути, де курличе.

Чутно й метелика, що тріпається в млі,

І вужа, що повзе зіллями таємниче...

Я так напружив слух, що вчув би в цій землі

І голос із Литви. — Вперед! Ніхто не кличе.

↑ Левко Боровиковський – Акерманські степи, Мислене древо, переглянуто 12 липня 2023
↑ Сидяченко Наталя: «Кримські почуття, ув'язнені у форму сонета»; Слово і Час, № 9 — Київ : НАН України, 2009., переглянуто 12 липня 2023

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-'''«Аккерманські степи»'''<ref>Також відомий як «Акерманські степи».</ref> — вірш Адама Міцкевича.
+'''«Аккерманські степи»'''<ref group="К">Також відомий як «Акерманські степи».</ref> — вірш Адама Міцкевича.
 == Історія ==
@@ Рядок 37: / Рядок 37: @@
 ==Примітки==
+;Коментарі
+{{Reflist|group=К}}
+;Джерела
 {{Примітки}}
@@ Рядок 42: / Рядок 45: @@
 * [https://volyntext.vnu.edu.ua/index.php/volyntext/article/download/105/80/371 «Кримські сонети» А. Міцкевича у перекладах І. Буніна та М. Рильського]
+[[Категорія:Література]]