Акерманські степи: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''«Аккерманські степи»'''<ref>Також відомий як «Акерманські степи».</ref> — вірш Адама Міцкевича. | '''«Аккерманські степи»'''<ref group="К">Також відомий як «Акерманські степи».</ref> — вірш Адама Міцкевича. | ||
== Історія == | == Історія == | ||
Рядок 37: | Рядок 37: | ||
==Примітки== | ==Примітки== | ||
;Коментарі | |||
{{Reflist|group=К}} | |||
;Джерела | |||
{{Примітки}} | {{Примітки}} | ||
Рядок 42: | Рядок 45: | ||
* [https://volyntext.vnu.edu.ua/index.php/volyntext/article/download/105/80/371 «Кримські сонети» А. Міцкевича у перекладах І. Буніна та М. Рильського] | * [https://volyntext.vnu.edu.ua/index.php/volyntext/article/download/105/80/371 «Кримські сонети» А. Міцкевича у перекладах І. Буніна та М. Рильського] | ||
[[Категорія:Література]] |
Версія за 15:37, 12 липня 2023
«Аккерманські степи»[К 1] — вірш Адама Міцкевича.
Історія
Вперше вірш переклав українською мовою Левко Боровиковський, його опублікували 1830 року в журналі «Вестник Европы»[1].
Вірш
Вірш у перекладі Максима Рильського[2]:
Пливу на обшири сухого океану.
Як човен, повіз мій в зеленій гущині
Минає острови у хвилях запашні,
Що ними бур’яни підносяться багряно.
Вже морок падає. Ні шляху, ні кургану...
Шукаю провідних зірок у вишині.
Он хмарка блиснула, он золоті вогні:
То світиться Дністер, то лампа Акерману.
Спинімось! Тихо як!.. Десь линуть журавлі,
Що й сокіл би не вздрів, — лиш чути, де курличе.
Чутно й метелика, що тріпається в млі,
І вужа, що повзе зіллями таємниче...
Я так напружив слух, що вчув би в цій землі
І голос із Литви. — Вперед! Ніхто не кличе.
Примітки
- Коментарі
- ↑ Також відомий як «Акерманські степи».
- Джерела
- ↑ Левко Боровиковський – Акерманські степи, Мислене древо, переглянуто 12 липня 2023
- ↑ Сидяченко Наталя: «Кримські почуття, ув'язнені у форму сонета»; Слово і Час, № 9 — Київ : НАН України, 2009., переглянуто 12 липня 2023