Акерманські степи: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Інфобокс| | {{Cytuj książkę|nazwisko=Kleiner|imię=Juliusz|tytuł=Mickiewicz|wydawca=Towarzystwo Naukowe Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego|miejsce=Lublin|data=1995|isbn=83-86668-17-2|tom=1|tytuł tomu=Dzieje Gustawa|odn=tak}}{{Інфобокс| | ||
[[Файл:PL Adam Mickiewicz-Sonety Adama Mickiewicza 028.jpeg|міні|«Аккерманські степи» в 1-му виданні «Сонетів Адама Міцкевича» 1826 року]]}} | [[Файл:PL Adam Mickiewicz-Sonety Adama Mickiewicza 028.jpeg|міні|«Аккерманські степи» в 1-му виданні «Сонетів Адама Міцкевича» 1826 року]]}} | ||
'''«Аккерманські степи»'''<ref group="К">Також відомий як «Акерманські степи».</ref> — перший сонет із циклу «Кримських сонетів» Адама Міцкевича<ref>{{Cite book|автор=Софія Муляр|назва=«Кримські сонети» А. Міцкевича у перекладах І. Буніна та М. Рильського|url=https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/12611?mode=full|видавництво=Волинь філологічна: текст і контекст|місце=Луцьк|дата-доступу=12 липня 2023|рік=2008}}</ref> | '''«Аккерманські степи»'''<ref group="К">Також відомий як «Акерманські степи».</ref> — перший сонет із циклу «Кримських сонетів» Адама Міцкевича<ref name=":0">{{Cite book|автор=Софія Муляр|назва=«Кримські сонети» А. Міцкевича у перекладах І. Буніна та М. Рильського|url=https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/12611?mode=full|видавництво=Волинь філологічна: текст і контекст|місце=Луцьк|дата-доступу=12 липня 2023|рік=2008}}</ref>, опублікований [[1826|1826 року]]. [[1830|1830 року]] перекладений українською мовою. | ||
== | == Історична основа == | ||
У жовтні [[1823|1823 року]] поет потрапив в ув'язнення за участь у таємних політичних спілках. Через рік йому винесли жорстокий вирок: заслання на Росію, де він провів 4,5 роки свого життя. [[1825|1825 року]] поет здійснив подорож на південь України<ref>{{Cite book|url=https://shron1.chtyvo.org.ua/Davydenko_Halyna/Istoriia_zarubizhnoi_literatury_KhIKh_-_pochatku_KhKh_stolittia.pdf|назва=Історія зарубіжної літератури ХІХ — початку ХХ століття: навчальний посібник, с. 112|місце=Київ|видавництво=ЦУЛ|рік=2007|дата-доступу=24 липня 2023}}</ref>. Міцкевич відвідував [[Аккерман]] у травні [[1825|1825 року]], жив в Одесі<ref name=":0" />, а з [[29 серпня]] до [[27 жовтня]] того ж року — мандрував у Криму<ref name=":1">{{Cite web|url=https://pl.wikipedia.org/w/index.php?title=Stepy_akerma%C5%84skie&oldid=67101705|назва=Stepy akermańskie|видавець=Польська Вікіпедія|дата-доступу=23 липня 2023}}</ref>. | |||
== | ==Зміст== | ||
Перший сонет із циклу не пов’язаний із подорожжю до Криму<ref>Kleiner 1995, с. 589</ref> і відкриває цикл із композиційних міркувань<ref>Makowski 1969, с. 27</ref><ref name=":1" />. | |||
Дослідники досі сперечаються, хто був перекладачем сонета: Левко Боровиковський | У цьому сонеті ліричним суб’єктом є Мандрівник — одне з втілень людини з гірким і складним минулим, яка відчуває відчуженість і самотність, але зберігла зацікавленість до світу. Він повільно мандрує на возі квітучим степом дорогою до [[Аккерман|Аккермана]]<ref name=":1" />. | ||
У першому катрені він мандрує вдень та розглядає пейзажі [[Аккерманський повіт|Аккерманщини]], а у другому катрені настають сутінки, які посилюють його відчуття самотності та загубленості в безкрайньому просторі<ref name=":1" />. | |||
У першому тріо настає темрява й чути лише звуки ночі. В останніх двох рядках Мандрівник хоче почути голос із батьківщини — Литви, однак голос не приходить, і в результаті герой стає вигнанцем зі своєї батьківщини<ref name=":1" />. | |||
=== «Лампа Аккермана» === | |||
У сонеті Міцкевич так описував світло на горизонті: «то світиться [[Дністровський лиман|Дністер]], то лампа Аккермана». Найпоширенішою думкою є те, що він мав на увазі маяк<ref>{{Cite book|url=http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/133513/13-Sydiachenko.pdf?sequence=1|автор=Сидяченко Наталя|назва=Кримські почуття, ув'язнені у форму сонета|видавництво=Слово і Час № 9|рік=2009|дата-доступу=24 липня 2023}}</ref>. Згідно з іншими інтерпретаціями, «аккерманською лампою» також могли бути зірки, місяць чи вогні міста, побачені здалеку<ref name=":1" />. | |||
==Історія== | |||
Українські поети ще за життя Адама Міцкевича переклали його сонет українською мовою. Так, вперше вірш опублікований українською мовою [[1830|1830 року]] в журналі «Вестник Европы» — під криптонімом «Ш.»<ref>{{Cite web|url=https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Lit/B/BorovykovskyLI/Transl/AkermanskiStepy.html|назва=Левко Боровиковський – Акерманські степи|видавець=Мислене древо|дата-доступу=12 липня 2023}}</ref> Дослідники досі сперечаються, хто був перекладачем сонета: або Левко Боровиковський, або Опанас Шпигоцький, який трохи пізніше у цьому ж часописі публікував власні переклади творів Міцкевича під псевдонімом «Ш.»<ref>{{Cite web|url=https://er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/18514/1/Dialog2021_P153-155.pdf|назва=Левко Боровиковський — апологет діалогу української та загальноєвропейської культур|видавець=Київський національний університет технологій та дизайну|дата-доступу=12 липня 2023|автор=Дворянчикова С. Є.}}</ref> | |||
[[1850|1850 року]] в львівській газеті «Зоря Галицька» опублікували переклад Івана Гушалевича. Згодом сонет відтворювали українською Максим Рильський, Микола Бажан, Борис Тен та інші<ref name=":0" />. | |||
==Вірш== | ==Вірш== | ||
Рядок 42: | Рядок 54: | ||
І голос із Литви. — Вперед! Ніхто не кличе.}} | І голос із Литви. — Вперед! Ніхто не кличе.}} | ||
==Примітки== | ==Примітки== | ||
;Коментарі | ;Коментарі | ||
{{Reflist|group=К}} | {{Reflist|group=К}} | ||
;Джерела | ;Джерела | ||
{{Примітки}} | {{Примітки}} | ||
== Посилання == | ==Посилання== | ||
* [https://pl.wikipedia.org/wiki/Stepy_akerma%C5%84skie Стаття на польській Вікіпедії] | *[https://pl.wikipedia.org/wiki/Stepy_akerma%C5%84skie Стаття на польській Вікіпедії] | ||
* [https://volyntext.vnu.edu.ua/index.php/volyntext/article/download/105/80/371 «Кримські сонети» А. Міцкевича у перекладах І. Буніна та М. Рильського] | *[https://volyntext.vnu.edu.ua/index.php/volyntext/article/download/105/80/371 «Кримські сонети» А. Міцкевича у перекладах І. Буніна та М. Рильського] | ||
==Джерела== | |||
*Стаття на польській Вікіпедії | |||
*{{Cite book|автор=Juliusz Kleiner|назва=Mickiewicz|видавництво=Towarzystwo Naukowe Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego|місце=Lublin|url=|рік=1995|isbn=83-86668-17-2|том=1|назва тому=Dzieje Gustawa}} | |||
*{{Cite book|автор=Stanisław Makowski|назва=Świat sonetów krymskich Adama Mickiewicza.|видавництво=Czytelnik|місце=Warszawa|рік=1969}} | |||
[[Категорія:Література]] | [[Категорія:Література]] |
Версія за 10:38, 24 липня 2023
«Аккерманські степи»[К 1] — перший сонет із циклу «Кримських сонетів» Адама Міцкевича[1], опублікований 1826 року. 1830 року перекладений українською мовою.
Історична основа
У жовтні 1823 року поет потрапив в ув'язнення за участь у таємних політичних спілках. Через рік йому винесли жорстокий вирок: заслання на Росію, де він провів 4,5 роки свого життя. 1825 року поет здійснив подорож на південь України[2]. Міцкевич відвідував Аккерман у травні 1825 року, жив в Одесі[1], а з 29 серпня до 27 жовтня того ж року — мандрував у Криму[3].
Зміст
Перший сонет із циклу не пов’язаний із подорожжю до Криму[4] і відкриває цикл із композиційних міркувань[5][3].
У цьому сонеті ліричним суб’єктом є Мандрівник — одне з втілень людини з гірким і складним минулим, яка відчуває відчуженість і самотність, але зберігла зацікавленість до світу. Він повільно мандрує на возі квітучим степом дорогою до Аккермана[3].
У першому катрені він мандрує вдень та розглядає пейзажі Аккерманщини, а у другому катрені настають сутінки, які посилюють його відчуття самотності та загубленості в безкрайньому просторі[3].
У першому тріо настає темрява й чути лише звуки ночі. В останніх двох рядках Мандрівник хоче почути голос із батьківщини — Литви, однак голос не приходить, і в результаті герой стає вигнанцем зі своєї батьківщини[3].
«Лампа Аккермана»
У сонеті Міцкевич так описував світло на горизонті: «то світиться Дністер, то лампа Аккермана». Найпоширенішою думкою є те, що він мав на увазі маяк[6]. Згідно з іншими інтерпретаціями, «аккерманською лампою» також могли бути зірки, місяць чи вогні міста, побачені здалеку[3].
Історія
Українські поети ще за життя Адама Міцкевича переклали його сонет українською мовою. Так, вперше вірш опублікований українською мовою 1830 року в журналі «Вестник Европы» — під криптонімом «Ш.»[7] Дослідники досі сперечаються, хто був перекладачем сонета: або Левко Боровиковський, або Опанас Шпигоцький, який трохи пізніше у цьому ж часописі публікував власні переклади творів Міцкевича під псевдонімом «Ш.»[8]
1850 року в львівській газеті «Зоря Галицька» опублікували переклад Івана Гушалевича. Згодом сонет відтворювали українською Максим Рильський, Микола Бажан, Борис Тен та інші[1].
Вірш
Вірш у перекладі Максима Рильського[9]:
Пливу на обшири сухого океану.
Як човен, повіз мій в зеленій гущині
Минає острови у хвилях запашні,
Що ними бур’яни підносяться багряно.
Вже морок падає. Ні шляху, ні кургану...
Шукаю провідних зірок у вишині.
Он хмарка блиснула, он золоті вогні:
То світиться Дністер, то лампа Акерману.
Спинімось! Тихо як!.. Десь линуть журавлі,
Що й сокіл би не вздрів, — лиш чути, де курличе.
Чутно й метелика, що тріпається в млі,
І вужа, що повзе зіллями таємниче...
Я так напружив слух, що вчув би в цій землі
І голос із Литви. — Вперед! Ніхто не кличе.
Примітки
- Коментарі
- ↑ Також відомий як «Акерманські степи».
- Джерела
- ↑ 1,0 1,1 1,2 Софія Муляр: «Кримські сонети» А. Міцкевича у перекладах І. Буніна та М. Рильського — Луцьк : Волинь філологічна: текст і контекст, 2008., переглянуто 12 липня 2023
- ↑ Історія зарубіжної літератури ХІХ — початку ХХ століття: навчальний посібник, с. 112 — Київ : ЦУЛ, 2007., переглянуто 24 липня 2023
- ↑ 3,0 3,1 3,2 3,3 3,4 3,5 Stepy akermańskie, Польська Вікіпедія, переглянуто 23 липня 2023
- ↑ Kleiner 1995, с. 589
- ↑ Makowski 1969, с. 27
- ↑ Сидяченко Наталя: Кримські почуття, ув'язнені у форму сонета — Слово і Час № 9, 2009., переглянуто 24 липня 2023
- ↑ Левко Боровиковський – Акерманські степи, Мислене древо, переглянуто 12 липня 2023
- ↑ Дворянчикова С. Є.: Левко Боровиковський — апологет діалогу української та загальноєвропейської культур, Київський національний університет технологій та дизайну, переглянуто 12 липня 2023
- ↑ Сидяченко Наталя: «Кримські почуття, ув'язнені у форму сонета»; Слово і Час, № 9 — Київ : НАН України, 2009., переглянуто 12 липня 2023
Посилання
- Стаття на польській Вікіпедії
- «Кримські сонети» А. Міцкевича у перекладах І. Буніна та М. Рильського
Джерела
- Стаття на польській Вікіпедії
- Juliusz Kleiner: Mickiewicz — Lublin : Towarzystwo Naukowe Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego, 1995.
- Stanisław Makowski: Świat sonetów krymskich Adama Mickiewicza. — Warszawa : Czytelnik, 1969.