Акерманські степи: відмінності між версіями

Версія за 11:10, 24 липня 2023

«Аккерманські степи» в 1-му виданні «Сонетів Адама Міцкевича» 1826 року

«Аккерманські степи»^{[К 1]} — перший сонет із циклу «Кримських сонетів» Адама Міцкевича^[1], опублікований 1826 року. 1830 року перекладений українською мовою.

Історична основа

У жовтні 1823 року поет потрапив в ув'язнення за участь у таємних політичних спілках. Через рік йому винесли жорстокий вирок: заслання на Росію, де він провів чотири з половиною роки свого життя. 1825 року поет здійснив подорож на південь України^[2]. Міцкевич відвідував Аккерман у травні 1825 року, жив в Одесі^[1], а з 29 серпня до 27 жовтня того ж року — мандрував у Криму^[3].

Зміст

«Аккерманські степи» — перший сонет із циклу, і він не пов’язаний із подорожжю до Криму^[4]. Ним автор відкрив цикл із композиційних міркувань^[5]^[3].

У цьому сонеті ліричним суб’єктом є Мандрівник — одне з втілень людини з гірким і складним минулим, яка відчуває відчуженість і самотність, але зберігла зацікавленість до світу. Він повільно мандрує на возі квітучим степом дорогою до Аккермана^[3].

У першому катрені він мандрує вдень та розглядає пейзажі Аккерманщини, а у другому катрені настають сутінки, які посилюють його відчуття самотності та загубленості в безкрайньому просторі^[3].

У першому тріо настає темрява й чути лише звуки ночі. В останніх двох рядках Мандрівник хоче почути голос із батьківщини — Литви, однак голос не приходить, і в результаті герой стає вигнанцем зі своєї батьківщини^[3].

«Лампа Аккермана»

У сонеті Міцкевич так описував світло на горизонті: «то світиться Дністер, то лампа Аккермана». Найпоширенішою думкою є те, що він мав на увазі маяк^[6]. Згідно з іншими інтерпретаціями, «аккерманською лампою» також могли бути зірки, місяць чи вогні міста, побачені здалеку^[3].

Історія

Українські поети ще за життя Адама Міцкевича переклали його сонет українською мовою. Так, вперше вірш опублікований українською мовою 1830 року в журналі «Вестник Европы» — під криптонімом «Ш.»^[7] Дослідники досі сперечаються, хто був перекладачем сонета: або Левко Боровиковський, або Опанас Шпигоцький, який трохи пізніше у цьому ж часописі публікував власні переклади творів Міцкевича під псевдонімом «Ш.»^[8]

1850 року в львівській газеті «Зоря Галицька» опублікували переклад Івана Гушалевича. Згодом сонет відтворювали українською Максим Рильський, Микола Бажан, Борис Тен та інші^[1].

Вірш

Вірш у перекладі Максима Рильського^[9]:

Пливу на обшири сухого океану.

Як човен, повіз мій в зеленій гущині

Минає острови у хвилях запашні,

Що ними бур’яни підносяться багряно.

Вже морок падає. Ні шляху, ні кургану...

Шукаю провідних зірок у вишині.

Он хмарка блиснула, он золоті вогні:

То світиться Дністер, то лампа Акерману.

Спинімось! Тихо як!.. Десь линуть журавлі,

Що й сокіл би не вздрів, — лиш чути, де курличе.

Чутно й метелика, що тріпається в млі,

І вужа, що повзе зіллями таємниче...

Я так напружив слух, що вчув би в цій землі

І голос із Литви. — Вперед! Ніхто не кличе.

Примітки

Коментарі

↑ Також відомий як «Акерманські степи».

Джерела

↑ ^1,0 ^1,1 ^1,2 Софія Муляр: «Кримські сонети» А. Міцкевича у перекладах І. Буніна та М. Рильського — Луцьк : Волинь філологічна: текст і контекст, 2008., переглянуто 12 липня 2023
↑ Історія зарубіжної літератури ХІХ — початку ХХ століття: навчальний посібник, с. 112 — Київ : ЦУЛ, 2007., переглянуто 24 липня 2023
↑ ^3,0 ^3,1 ^3,2 ^3,3 ^3,4 ^3,5 Stepy akermańskie, Польська Вікіпедія, переглянуто 23 липня 2023
↑ Kleiner 1995, с. 589
↑ Makowski 1969, с. 27
↑ Сидяченко Наталя: Кримські почуття, ув'язнені у форму сонета — Слово і Час № 9, 2009., переглянуто 24 липня 2023
↑ Левко Боровиковський – Акерманські степи, Мислене древо, переглянуто 12 липня 2023
↑ Дворянчикова С. Є.: Левко Боровиковський — апологет діалогу української та загальноєвропейської культур, Київський національний університет технологій та дизайну, переглянуто 12 липня 2023
↑ Сидяченко Наталя: «Кримські почуття, ув'язнені у форму сонета»; Слово і Час, № 9 — Київ : НАН України, 2009., переглянуто 12 липня 2023

Посилання

Джерела

Стаття на польській Вікіпедії
Juliusz Kleiner: Mickiewicz — Lublin : Towarzystwo Naukowe Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego, 1995.
Stanisław Makowski: Świat sonetów krymskich Adama Mickiewicza. — Warszawa : Czytelnik, 1969.

[1] Також відомий як «Акерманські степи».

[:0-2] 1,0 ^1,1 ^1,2 Софія Муляр: «Кримські сонети» А. Міцкевича у перекладах І. Буніна та М. Рильського — Луцьк : Волинь філологічна: текст і контекст, 2008., переглянуто 12 липня 2023

[3] Історія зарубіжної літератури ХІХ — початку ХХ століття: навчальний посібник, с. 112 — Київ : ЦУЛ, 2007., переглянуто 24 липня 2023

[:1-4] 3,0 ^3,1 ^3,2 ^3,3 ^3,4 ^3,5 Stepy akermańskie, Польська Вікіпедія, переглянуто 23 липня 2023

[5] Kleiner 1995, с. 589

[6] Makowski 1969, с. 27

[7] Сидяченко Наталя: Кримські почуття, ув'язнені у форму сонета — Слово і Час № 9, 2009., переглянуто 24 липня 2023

[8] Левко Боровиковський – Акерманські степи, Мислене древо, переглянуто 12 липня 2023

[9] Дворянчикова С. Є.: Левко Боровиковський — апологет діалогу української та загальноєвропейської культур, Київський національний університет технологій та дизайну, переглянуто 12 липня 2023

[10] Сидяченко Наталя: «Кримські почуття, ув'язнені у форму сонета»; Слово і Час, № 9 — Київ : НАН України, 2009., переглянуто 12 липня 2023

[К 1]

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-{{Cytuj książkę|nazwisko=Kleiner|imię=Juliusz|tytuł=Mickiewicz|wydawca=Towarzystwo Naukowe Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego|miejsce=Lublin|data=1995|isbn=83-86668-17-2|tom=1|tytuł tomu=Dzieje Gustawa|odn=tak}}{{Інфобокс|
+{{Інфобокс|
 [[Файл:PL Adam Mickiewicz-Sonety Adama Mickiewicza 028.jpeg|міні|«Аккерманські степи» в 1-му виданні «Сонетів Адама Міцкевича» 1826 року]]}}
 '''«Аккерманські степи»'''<ref group="К">Також відомий як «Акерманські степи».</ref> — перший сонет із циклу «Кримських сонетів» Адама Міцкевича<ref name=":0">{{Cite book|автор=Софія Муляр|назва=«Кримські сонети» А. Міцкевича у перекладах І. Буніна та М. Рильського|url=https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/12611?mode=full|видавництво=Волинь філологічна: текст і контекст|місце=Луцьк|дата-доступу=12 липня 2023|рік=2008}}</ref>, опублікований [[1826|1826 року]]. [[1830|1830 року]] перекладений українською мовою.
 == Історична основа ==
-У жовтні [[1823|1823 року]] поет потрапив в ув'язнення за участь у таємних політичних спілках. Через рік йому винесли жорстокий вирок: заслання на Росію, де він провів 4,5 роки свого життя. [[1825|1825 року]] поет здійснив подорож на південь України<ref>{{Cite book|url=https://shron1.chtyvo.org.ua/Davydenko_Halyna/Istoriia_zarubizhnoi_literatury_KhIKh_-_pochatku_KhKh_stolittia.pdf|назва=Історія зарубіжної літератури ХІХ — початку ХХ століття: навчальний посібник, с. 112|місце=Київ|видавництво=ЦУЛ|рік=2007|дата-доступу=24 липня 2023}}</ref>. Міцкевич відвідував [[Аккерман]] у травні [[1825|1825 року]], жив в Одесі<ref name=":0" />, а з [[29 серпня]] до [[27 жовтня]] того ж року — мандрував у Криму<ref name=":1">{{Cite web|url=https://pl.wikipedia.org/w/index.php?title=Stepy_akerma%C5%84skie&oldid=67101705|назва=Stepy akermańskie|видавець=Польська Вікіпедія|дата-доступу=23 липня 2023}}</ref>.
+У жовтні [[1823|1823 року]] поет потрапив в ув'язнення за участь у таємних політичних спілках. Через рік йому винесли жорстокий вирок: заслання на Росію, де він провів чотири з половиною роки свого життя. [[1825|1825 року]] поет здійснив подорож на південь України<ref>{{Cite book|url=https://shron1.chtyvo.org.ua/Davydenko_Halyna/Istoriia_zarubizhnoi_literatury_KhIKh_-_pochatku_KhKh_stolittia.pdf|назва=Історія зарубіжної літератури ХІХ — початку ХХ століття: навчальний посібник, с. 112|місце=Київ|видавництво=ЦУЛ|рік=2007|дата-доступу=24 липня 2023}}</ref>. Міцкевич відвідував [[Аккерман]] у травні [[1825|1825 року]], жив в Одесі<ref name=":0" />, а з [[29 серпня]] до [[27 жовтня]] того ж року — мандрував у Криму<ref name=":1">{{Cite web|url=https://pl.wikipedia.org/w/index.php?title=Stepy_akerma%C5%84skie&oldid=67101705|назва=Stepy akermańskie|видавець=Польська Вікіпедія|дата-доступу=23 липня 2023}}</ref>.
 ==Зміст==
-Перший сонет із циклу не пов’язаний із подорожжю до Криму<ref>Kleiner 1995, с. 589</ref> і відкриває цикл із композиційних міркувань<ref>Makowski 1969, с. 27</ref><ref name=":1" />.
+«Аккерманські степи» — перший сонет із циклу, і він не пов’язаний із подорожжю до Криму<ref>Kleiner 1995, с. 589</ref>. Ним автор відкрив цикл із композиційних міркувань<ref>Makowski 1969, с. 27</ref><ref name=":1" />.
 У цьому сонеті ліричним суб’єктом є Мандрівник — одне з втілень людини з гірким і складним минулим, яка відчуває відчуженість і самотність, але зберігла зацікавленість до світу. Він повільно мандрує на возі квітучим степом дорогою до [[Аккерман|Аккермана]]<ref name=":1" />.