Акерманські степи: відмінності між версіями

Матеріал з Аккерманіка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 55: Рядок 55:
І голос із Литви. — Вперед! Ніхто не кличе.}}
І голос із Литви. — Вперед! Ніхто не кличе.}}


 
==У масовій культурі==
*[[2017|2017 року]] український рок-гурт «Гайдамаки» представив пісню «Stepy Akermańskie» — з польським та українським текстом<ref>{{Cite web|url=https://soundcloud.com/haydamaky/haydamaky-andrzej-stasiuk-stepy-akermanskie|видавець=Гайдамаки|дата-доступу=24 липня 2023|назва=Haydamaky & Andrzej Stasiuk - Stepy Akermanskie|дата=10 квітня 2017}}</ref>. [[2018|2018 року]] після стала першою в їхньому альбомі «Mickiewicz – Stasiuk – Haydamaky»<ref>{{Cite web|url=https://www.haydamaky.com/mickiewicz-stasiuk-haydamaky|назва=Mickiewicz – Stasiuk – Haydamaky|дата=2018|видавець=haydamaky.com|дата-доступу=24 липня 2023}}</ref>.
*[[2020|2020 року]] у Польщі випустили композицію «[https://www.youtube.com/watch?v=_UhwdzCvcnM The Ackerman Steppe]» вокального ансамблю Art’n’Voices та композитора Шимона Годземба-Тритека<ref>{{Cite web|url=http://www.musicweb-international.com/classrev/2020/Oct/Midnight-stories-1607.htm|назва=Midnight Stories: Contemporary Music by Polish Composers|видавець=MusicWeb International|дата-доступу=24 липня 2023}}</ref>.
*[[2021|2021 року]] польський портал Culture.pl представив анімаційний ролик [https://www.youtube.com/watch?v=XZmfGY2Y4Bw «The Akerman Steppe»], натхненний сонетом Міцкевича<ref>{{Cite web|url=https://www.facebook.com/watch/?v=354035749586232|видавець=Польський Інститут у Києві|дата=6 серпня 2021|дата-доступу=24 липня 2023|назва=Адам Міцкевич. Кримські сонети/ "Акерманські степи"}}</ref>.
==Примітки==
==Примітки==
;Коментарі
;Коментарі

Версія за 11:34, 24 липня 2023

«Аккерманські степи» в 1-му виданні «Сонетів Адама Міцкевича» 1826 року

«Аккерманські степи»[К 1] — перший сонет із циклу «Кримських сонетів» Адама Міцкевича[1], опублікований 1826 року. 1830 року перекладений українською мовою.

Історична основа

У жовтні 1823 року поет потрапив в ув'язнення за участь у таємних політичних спілках. Через рік йому винесли жорстокий вирок: заслання на Росію, де він провів чотири з половиною роки свого життя. 1825 року поет здійснив подорож на південь України[2]. Міцкевич відвідував Аккерман у травні 1825 року, жив в Одесі[1], а з 29 серпня до 27 жовтня того ж року — мандрував у Криму[3].

Зміст

«Аккерманські степи» — перший сонет із циклу, і він не пов’язаний із подорожжю до Криму[4]. Ним автор відкрив цикл із композиційних міркувань[5][3].

У цьому сонеті ліричним суб’єктом є Мандрівник — одне з втілень людини з гірким і складним минулим, яка відчуває відчуженість і самотність, але зберігла зацікавленість до світу. Він повільно мандрує на возі квітучим степом дорогою до Аккермана[3].

У першому катрені він мандрує вдень та розглядає пейзажі Аккерманщини, а у другому катрені настають сутінки, які посилюють його відчуття самотності та загубленості в безкрайньому просторі[3].

У першому тріо настає темрява й чути лише звуки ночі. В останніх двох рядках Мандрівник хоче почути голос із батьківщини — Литви, однак голос не приходить, і в результаті герой стає вигнанцем зі своєї батьківщини[3].

«Лампа Аккермана»

У сонеті Міцкевич так описував світло на горизонті: «то світиться Дністер, то лампа Аккермана». Найпоширенішою думкою є те, що він мав на увазі маяк[6]. Згідно з іншими інтерпретаціями, «аккерманською лампою» також могли бути зірки, місяць чи вогні міста, побачені здалеку[3].

Історія

Українські поети ще за життя Адама Міцкевича переклали його сонет українською мовою. Так, вперше вірш опублікований українською мовою 1830 року в журналі «Вестник Европы» — під криптонімом «Ш.»[7] Дослідники досі сперечаються, хто був перекладачем сонета: або Левко Боровиковський, або Опанас Шпигоцький, який трохи пізніше у цьому ж часописі публікував власні переклади творів Міцкевича під псевдонімом «Ш.»[8]

1850 року в львівській газеті «Зоря Галицька» опублікували переклад Івана Гушалевича. Згодом сонет відтворювали українською Максим Рильський, Микола Бажан, Борис Тен та інші[1].

Вірш

Вірш у перекладі Максима Рильського[9]:

Пливу на обшири сухого океану.

Як човен, повіз мій в зеленій гущині

Минає острови у хвилях запашні,

Що ними бур’яни підносяться багряно.


Вже морок падає. Ні шляху, ні кургану...

Шукаю провідних зірок у вишині.

Он хмарка блиснула, он золоті вогні:

То світиться Дністер, то лампа Акерману.


Спинімось! Тихо як!.. Десь линуть журавлі,

Що й сокіл би не вздрів, — лиш чути, де курличе.

Чутно й метелика, що тріпається в млі,


І вужа, що повзе зіллями таємниче...

Я так напружив слух, що вчув би в цій землі

І голос із Литви. — Вперед! Ніхто не кличе.

У масовій культурі

  • 2017 року український рок-гурт «Гайдамаки» представив пісню «Stepy Akermańskie» — з польським та українським текстом[10]. 2018 року після стала першою в їхньому альбомі «Mickiewicz – Stasiuk – Haydamaky»[11].
  • 2020 року у Польщі випустили композицію «The Ackerman Steppe» вокального ансамблю Art’n’Voices та композитора Шимона Годземба-Тритека[12].
  • 2021 року польський портал Culture.pl представив анімаційний ролик «The Akerman Steppe», натхненний сонетом Міцкевича[13].

Примітки

Коментарі
  1. ↑ Також відомий як «Акерманські степи».
Джерела
  1. ↑ 1,0 1,1 1,2 Софія Муляр: «Кримські сонети» А. Міцкевича у перекладах І. Буніна та М. Рильського — Луцьк : Волинь філологічна: текст і контекст, 2008., переглянуто 12 липня 2023
  2. ↑ Історія зарубіжної літератури ХІХ — початку ХХ століття: навчальний посібник, с. 112 — Київ : ЦУЛ, 2007., переглянуто 24 липня 2023
  3. ↑ 3,0 3,1 3,2 3,3 3,4 3,5 Stepy akermańskie, Польська Вікіпедія, переглянуто 23 липня 2023
  4. ↑ Kleiner 1995, с. 589
  5. ↑ Makowski 1969, с. 27
  6. ↑ Сидяченко Наталя: Кримські почуття, ув'язнені у форму сонета — Слово і Час № 9, 2009., переглянуто 24 липня 2023
  7. ↑ Левко Боровиковський – Акерманські степи, Мислене древо, переглянуто 12 липня 2023
  8. ↑ Дворянчикова С. Є.: Левко Боровиковський — апологет діалогу української та загальноєвропейської культур, Київський національний університет технологій та дизайну, переглянуто 12 липня 2023
  9. ↑ Сидяченко Наталя: «Кримські почуття, ув'язнені у форму сонета»; Слово і Час, № 9 — Київ : НАН України, 2009., переглянуто 12 липня 2023
  10. ↑ Haydamaky & Andrzej Stasiuk - Stepy Akermanskie, Гайдамаки, 10 квітня 2017, переглянуто 24 липня 2023
  11. ↑ Mickiewicz – Stasiuk – Haydamaky, haydamaky.com, 2018, переглянуто 24 липня 2023
  12. ↑ Midnight Stories: Contemporary Music by Polish Composers, MusicWeb International, переглянуто 24 липня 2023
  13. ↑ Адам Міцкевич. Кримські сонети/ "Акерманські степи", Польський Інститут у Києві, 6 серпня 2021, переглянуто 24 липня 2023

Посилання

Джерела

  • Стаття на польській Вікіпедії
  • Juliusz Kleiner: Mickiewicz — Lublin : Towarzystwo Naukowe Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego, 1995.
  • Stanisław Makowski: Świat sonetów krymskich Adama Mickiewicza. — Warszawa : Czytelnik, 1969.
Отримано з https://akkermanika.org/index.php?title=Акерманські_степи&oldid=7692