Акерманські степи: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Інфобокс| | {{Інфобокс| | ||
[[Файл:PL Adam Mickiewicz-Sonety Adama Mickiewicza 028.jpeg|міні|«Аккерманські степи» в 1-му виданні «Сонетів Адама Міцкевича» 1826 року]]}} | [[Файл:PL Adam Mickiewicz-Sonety Adama Mickiewicza 028.jpeg|міні|«Аккерманські степи» в 1-му виданні «Сонетів Адама Міцкевича» 1826 року]]}} | ||
'''«Аккерманські степи»'''<ref group="К">Також відомий як «Акерманські степи».</ref> — перший сонет із циклу «Кримських сонетів» Адама Міцкевича<ref name=":0">{{Cite book|автор=Софія Муляр|назва=«Кримські сонети» А. Міцкевича у перекладах І. Буніна та М. Рильського|url=https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/12611?mode=full|видавництво=Волинь філологічна: текст і контекст|місце=Луцьк|дата-доступу=12 липня 2023|рік=2008}}</ref>, опублікований [[1826|1826 року]]. [[1830|1830 року]] перекладений українською мовою. | '''«Аккерманські степи»'''<ref group="К">Також відомий як «Акерманські степи».</ref> — перший сонет із циклу «Кримських сонетів» польського поета Адама Міцкевича<ref name=":0">{{Cite book|автор=Софія Муляр|назва=«Кримські сонети» А. Міцкевича у перекладах І. Буніна та М. Рильського|url=https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/12611?mode=full|видавництво=Волинь філологічна: текст і контекст|місце=Луцьк|дата-доступу=12 липня 2023|рік=2008}}</ref>, опублікований [[1826|1826 року]]. [[1830|1830 року]] перекладений українською мовою. | ||
== Історична основа == | == Історична основа== | ||
[[Файл:AdamMickiewicz.jpg|міні|200px|праворуч|Портрет Міцкевича, [[1827]]]] | [[Файл:AdamMickiewicz.jpg|міні|200px|праворуч|Портрет Міцкевича, [[1827]]]] | ||
У жовтні [[1823|1823 року]] Міцкевич потрапив в ув'язнення за участь у таємних політичних спілках. Через рік його відправили на заслання в Російську імперію, де він провів чотири з половиною роки свого життя. [[1825|1825 року]] поет здійснив подорож на південь України<ref>{{Cite book|url=https://shron1.chtyvo.org.ua/Davydenko_Halyna/Istoriia_zarubizhnoi_literatury_KhIKh_-_pochatku_KhKh_stolittia.pdf|назва=Історія зарубіжної літератури ХІХ — початку ХХ століття: навчальний посібник, с. 112|місце=Київ|видавництво=ЦУЛ|рік=2007|дата-доступу=24 липня 2023}}</ref>. Міцкевич відвідував [[Аккерман]] у травні [[1825|1825 року]], жив в Одесі<ref name=":0" />, а з [[29 серпня]] до [[27 жовтня]] того ж року — мандрував у Криму<ref name=":1">{{Cite web|url=https://pl.wikipedia.org/w/index.php?title=Stepy_akerma%C5%84skie&oldid=67101705|назва=Stepy akermańskie|видавець=Польська Вікіпедія|дата-доступу=23 липня 2023}}</ref>. | У жовтні [[1823|1823 року]] Міцкевич потрапив в ув'язнення за участь у таємних політичних спілках. Через рік його відправили на заслання в Російську імперію, де він провів чотири з половиною роки свого життя. [[1825|1825 року]] поет здійснив подорож на південь України<ref>{{Cite book|url=https://shron1.chtyvo.org.ua/Davydenko_Halyna/Istoriia_zarubizhnoi_literatury_KhIKh_-_pochatku_KhKh_stolittia.pdf|назва=Історія зарубіжної літератури ХІХ — початку ХХ століття: навчальний посібник, с. 112|місце=Київ|видавництво=ЦУЛ|рік=2007|дата-доступу=24 липня 2023}}</ref>. Міцкевич відвідував [[Аккерман]] у травні [[1825|1825 року]], жив в Одесі<ref name=":0" />, а з [[29 серпня]] до [[27 жовтня]] того ж року — мандрував у Криму<ref name=":1">{{Cite web|url=https://pl.wikipedia.org/w/index.php?title=Stepy_akerma%C5%84skie&oldid=67101705|назва=Stepy akermańskie|видавець=Польська Вікіпедія|дата-доступу=23 липня 2023}}</ref>. | ||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
У першому тріо настає темрява й чути лише звуки ночі. В останніх двох рядках Мандрівник хоче почути голос із батьківщини — Литви, однак голос не приходить, і в результаті герой стає вигнанцем зі своєї батьківщини<ref name=":1" />. | У першому тріо настає темрява й чути лише звуки ночі. В останніх двох рядках Мандрівник хоче почути голос із батьківщини — Литви, однак голос не приходить, і в результаті герой стає вигнанцем зі своєї батьківщини<ref name=":1" />. | ||
=== «Лампа Аккермана»=== | ===«Лампа Аккермана»=== | ||
У сонеті Міцкевич так описував світло на горизонті: «то світиться [[Дністровський лиман|Дністер]], то лампа Аккермана». Найпоширенішою думкою є те, що він мав на увазі маяк<ref>{{Cite book|url=http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/133513/13-Sydiachenko.pdf?sequence=1|автор=Сидяченко Наталя|назва=Кримські почуття, ув'язнені у форму сонета|видавництво=Слово і Час № 9|рік=2009|дата-доступу=24 липня 2023}}</ref>, який міг бути облаштований у колишній [[Аккерманська мечеть|Аккерманській мечеті]]<ref>{{Cite book|url=https://kraeved.od.ua/book/k/klyuchnik_belgorod-dnestrovskij.php|назва=Белгород-Днестровский|автор=Ключник А.|місце=Одеса|видавництво=Маяк|рік=1977|дата-доступу=24 липня 2023}}</ref>. Згідно з іншими інтерпретаціями, «аккерманською лампою» також могли бути зірки, місяць чи вогні міста, побачені здалеку<ref name=":1" />. | У сонеті Міцкевич так описував світло на горизонті: «то світиться [[Дністровський лиман|Дністер]], то лампа Аккермана». Найпоширенішою думкою є те, що він мав на увазі маяк<ref>{{Cite book|url=http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/133513/13-Sydiachenko.pdf?sequence=1|автор=Сидяченко Наталя|назва=Кримські почуття, ув'язнені у форму сонета|видавництво=Слово і Час № 9|рік=2009|дата-доступу=24 липня 2023}}</ref>, який міг бути облаштований у колишній [[Аккерманська мечеть|Аккерманській мечеті]]<ref>{{Cite book|url=https://kraeved.od.ua/book/k/klyuchnik_belgorod-dnestrovskij.php|назва=Белгород-Днестровский|автор=Ключник А.|місце=Одеса|видавництво=Маяк|рік=1977|дата-доступу=24 липня 2023}}</ref>. Згідно з іншими інтерпретаціями, «аккерманською лампою» також могли бути зірки, місяць чи вогні міста, побачені здалеку<ref name=":1" />. | ||
| Рядок 72: | Рядок 72: | ||
<youtube>XZmfGY2Y4Bw</youtube> | <youtube>XZmfGY2Y4Bw</youtube> | ||
==Примітки== | ==Пам'ять== | ||
*[[2020|2020 року]] на території [[Білгород-Дністровський педагогічний фаховий коледж|Білгород-Дністровського педагогічного фахового коледжу]] урочисто відкрили пам’ятний знак Адаму Міцкевичу, на якому також розмістили сонет в оригіналі та в перекладі російською мовою<ref>{{Cite web|url=https://bilgorod-d.gov.ua/page/u_blgoroddnstrovskomu_urochisto_vdkrili_pamyatnii_znak_polskomu_poetov_adamu_mckevichu|назва=У Білгороді-Дністровському урочисто відкрили пам’ятний знак польському поетові Адаму Міцкевичу|дата=3 грудня 2020|видавець=[[Білгород-Дністровська міська рада]]|дата-доступу=24 липня 2023}}</ref>. | |||
<gallery mode="packed" heights="350" caption="Пам'ятний знак Міцкевичу"> | |||
Пам'ятник Міцкевичу, Білгород-Дністровський.jpg | |||
</gallery> | |||
==Примітки == | |||
;Коментарі | ;Коментарі | ||
{{Reflist|group=К}} | {{Reflist|group=К}} | ||
;Джерела | ;Джерела | ||
{{Примітки}} | {{Примітки}} | ||
Версія за 12:31, 24 липня 2023
«Аккерманські степи»[К 1] — перший сонет із циклу «Кримських сонетів» польського поета Адама Міцкевича[1], опублікований 1826 року. 1830 року перекладений українською мовою.
Історична основа
У жовтні 1823 року Міцкевич потрапив в ув'язнення за участь у таємних політичних спілках. Через рік його відправили на заслання в Російську імперію, де він провів чотири з половиною роки свого життя. 1825 року поет здійснив подорож на південь України[2]. Міцкевич відвідував Аккерман у травні 1825 року, жив в Одесі[1], а з 29 серпня до 27 жовтня того ж року — мандрував у Криму[3].
Зміст
«Аккерманські степи» — перший сонет із циклу, хоч і не пов’язаний з Кримом[4]. Цим сонетом автор відкрив цикл із композиційних міркувань[5][3].
У цьому сонеті ліричним суб’єктом є Мандрівник — одне з втілень людини з гірким і складним минулим, яка відчуває відчуженість і самотність, але зберігла зацікавленість до світу. Він повільно мандрує на возі квітучим степом дорогою до Аккермана[3].
У першому катрені він мандрує вдень та розглядає пейзажі Аккерманщини, а у другому катрені настають сутінки, які посилюють його відчуття самотності та загубленості в безкрайньому просторі[3].
У першому тріо настає темрява й чути лише звуки ночі. В останніх двох рядках Мандрівник хоче почути голос із батьківщини — Литви, однак голос не приходить, і в результаті герой стає вигнанцем зі своєї батьківщини[3].
«Лампа Аккермана»
У сонеті Міцкевич так описував світло на горизонті: «то світиться Дністер, то лампа Аккермана». Найпоширенішою думкою є те, що він мав на увазі маяк[6], який міг бути облаштований у колишній Аккерманській мечеті[7]. Згідно з іншими інтерпретаціями, «аккерманською лампою» також могли бути зірки, місяць чи вогні міста, побачені здалеку[3].
- Колишня мечеть Аккерманської фортеці, в якій міг бути облаштований маяк
_(%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%80).jpg)
Історія
Вперше сонет виданий у збірці «Кримські сонети» 1826 року[8].
Українські поети ще за життя Адама Міцкевича переклали його сонет українською мовою. Так, вперше «Аккерманські степи» опубліковані українською мовою 1830 року в журналі «Вестник Европы» — під криптонімом «Ш.»[9] Дослідники досі сперечаються, хто був перекладачем сонета: або Левко Боровиковський, або Опанас Шпигоцький, який трохи пізніше у цьому ж часописі публікував власні переклади творів Міцкевича під псевдонімом «Ш.»[10]
1850 року в львівській газеті «Зоря Галицька» опублікували переклад Івана Гушалевича. Згодом сонет відтворювали українською Максим Рильський, Микола Бажан, Борис Тен та інші[1].
Вірш
Вірш у перекладі Максима Рильського[11]:
Пливу на обшири сухого океану.
Як човен, повіз мій в зеленій гущині
Минає острови у хвилях запашні,
Що ними бур’яни підносяться багряно.
Вже морок падає. Ні шляху, ні кургану...
Шукаю провідних зірок у вишині.
Он хмарка блиснула, он золоті вогні:
То світиться Дністер, то лампа Акерману.
Спинімось! Тихо як!.. Десь линуть журавлі,
Що й сокіл би не вздрів, — лиш чути, де курличе.
Чутно й метелика, що тріпається в млі,
І вужа, що повзе зіллями таємниче...
Я так напружив слух, що вчув би в цій землі
І голос із Литви. — Вперед! Ніхто не кличе.
У масовій культурі
- 2017 року український рок-гурт «Гайдамаки» представив пісню «Stepy Akermańskie» — з польським та українським текстом[12]. 2018 року після стала першою в їхньому альбомі «Mickiewicz – Stasiuk – Haydamaky»[13].
- 2020 року у Польщі випустили композицію «The Ackerman Steppe» вокального ансамблю Art’n’Voices та композитора Шимона Годземба-Тритека[14].
- 2021 року польський портал Culture.pl представив анімаційний ролик «The Akerman Steppe», натхненний сонетом Міцкевича[15].
- The Akerman Steppe
Пам'ять
- 2020 року на території Білгород-Дністровського педагогічного фахового коледжу урочисто відкрили пам’ятний знак Адаму Міцкевичу, на якому також розмістили сонет в оригіналі та в перекладі російською мовою[16].
- Пам'ятний знак Міцкевичу
Примітки
- Коментарі
- ↑ Також відомий як «Акерманські степи».
- Джерела
- ↑ 1,0 1,1 1,2 Софія Муляр: «Кримські сонети» А. Міцкевича у перекладах І. Буніна та М. Рильського — Луцьк : Волинь філологічна: текст і контекст, 2008., переглянуто 12 липня 2023
- ↑ Історія зарубіжної літератури ХІХ — початку ХХ століття: навчальний посібник, с. 112 — Київ : ЦУЛ, 2007., переглянуто 24 липня 2023
- ↑ 3,0 3,1 3,2 3,3 3,4 3,5 Stepy akermańskie, Польська Вікіпедія, переглянуто 23 липня 2023
- ↑ Kleiner 1995, с. 589
- ↑ Makowski 1969, с. 27
- ↑ Сидяченко Наталя: Кримські почуття, ув'язнені у форму сонета — Слово і Час № 9, 2009., переглянуто 24 липня 2023
- ↑ Ключник А.: Белгород-Днестровский — Одеса : Маяк, 1977., переглянуто 24 липня 2023
- ↑ Кримські сонети, Вікіпедія, переглянуто 24 липня 2023
- ↑ Левко Боровиковський – Акерманські степи, Мислене древо, переглянуто 12 липня 2023
- ↑ Дворянчикова С. Є.: Левко Боровиковський — апологет діалогу української та загальноєвропейської культур, Київський національний університет технологій та дизайну, переглянуто 12 липня 2023
- ↑ Сидяченко Наталя: «Кримські почуття, ув'язнені у форму сонета»; Слово і Час, № 9 — Київ : НАН України, 2009., переглянуто 12 липня 2023
- ↑ Haydamaky & Andrzej Stasiuk - Stepy Akermanskie, Гайдамаки, 10 квітня 2017, переглянуто 24 липня 2023
- ↑ Mickiewicz – Stasiuk – Haydamaky, haydamaky.com, 2018, переглянуто 24 липня 2023
- ↑ Midnight Stories: Contemporary Music by Polish Composers, MusicWeb International, переглянуто 24 липня 2023
- ↑ Адам Міцкевич. Кримські сонети/ "Акерманські степи", Польський Інститут у Києві, 6 серпня 2021, переглянуто 24 липня 2023
- ↑ У Білгороді-Дністровському урочисто відкрили пам’ятний знак польському поетові Адаму Міцкевичу, Білгород-Дністровська міська рада, 3 грудня 2020, переглянуто 24 липня 2023
Посилання
- Стаття на польській Вікіпедії
- «Кримські сонети» А. Міцкевича у перекладах І. Буніна та М. Рильського
Джерела
- Стаття на польській Вікіпедії
- Juliusz Kleiner: Mickiewicz — Lublin : Towarzystwo Naukowe Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego, 1995.
- Stanisław Makowski: Świat sonetów krymskich Adama Mickiewicza. — Warszawa : Czytelnik, 1969.