Акерманські степи: відмінності між версіями
| (Не показано 10 проміжних версій цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Інфобокс| | {{Інфобокс| | ||
[[Файл:PL Adam Mickiewicz-Sonety Adama Mickiewicza 028.jpeg|міні| | [[Файл:PL Adam Mickiewicz-Sonety Adama Mickiewicza 028.jpeg|міні|«Акерманські степи» в 1-му виданні «Сонетів Адама Міцкевича» 1826 року]]}} | ||
''' | '''«Акерманські степи»''' ({{Lang-pl|Stepy akermańskie}}) — перший сонет із циклу «Кримських сонетів» польського поета Адама Міцкевича<ref name=":0">{{Cite book|автор=Софія Муляр|назва=«Кримські сонети» А. Міцкевича у перекладах І. Буніна та М. Рильського|url=https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/12611?mode=full|видавництво=Волинь філологічна: текст і контекст|місце=Луцьк|дата-доступу=12 липня 2023|рік=2008}}</ref>, опублікований [[1826|1826 року]]. [[1830|1830 року]] перекладений українською мовою вперше. | ||
== Історична основа== | == Історична основа== | ||
[[Файл:AdamMickiewicz.jpg|міні|200px|праворуч|Портрет Міцкевича, [[1827]]]] | [[Файл:AdamMickiewicz.jpg|міні|200px|праворуч|Портрет Міцкевича, [[1827]]]] | ||
У жовтні [[1823|1823 року]] Міцкевич потрапив в ув'язнення за участь у таємних політичних спілках. Через рік його відправили на заслання в Російську імперію, де він провів чотири з половиною роки свого життя. [[1825|1825 року]] поет здійснив подорож на південь України<ref>{{Cite book|url=https://shron1.chtyvo.org.ua/Davydenko_Halyna/Istoriia_zarubizhnoi_literatury_KhIKh_-_pochatku_KhKh_stolittia.pdf|назва=Історія зарубіжної літератури ХІХ — початку ХХ століття: навчальний посібник, с. 112|місце=Київ|видавництво=ЦУЛ|рік=2007|дата-доступу=24 липня 2023}}</ref>. Міцкевич відвідував [[Аккерман]] у травні [[1825|1825 року]] | У жовтні [[1823|1823 року]] Міцкевич потрапив в ув'язнення за участь у таємних політичних спілках. Через рік його відправили на заслання в Російську імперію, де він провів чотири з половиною роки свого життя. [[1825|1825 року]] поет здійснив подорож на південь України<ref>{{Cite book|url=https://shron1.chtyvo.org.ua/Davydenko_Halyna/Istoriia_zarubizhnoi_literatury_KhIKh_-_pochatku_KhKh_stolittia.pdf|назва=Історія зарубіжної літератури ХІХ — початку ХХ століття: навчальний посібник, с. 112|місце=Київ|видавництво=ЦУЛ|рік=2007|дата-доступу=24 липня 2023}}</ref>. Міцкевич жив в [[Одеса|Одесі]], відвідував [[Аккерман]] у травні [[1825|1825 року]]<ref name=":0" />, а з [[29 серпня]] до [[27 жовтня]] того ж року — мандрував у Криму<ref name=":1">{{Cite web|url=https://pl.wikipedia.org/w/index.php?title=Stepy_akerma%C5%84skie&oldid=67101705|назва=Stepy akermańskie|видавець=Польська Вікіпедія|дата-доступу=23 липня 2023}}</ref>. | ||
==Зміст== | ==Зміст== | ||
[[Файл:35 Вільне Вигляд з Попаздри.jpg|міні|праворуч|200px|Степ на [[Білгород-Дністровський район|Аккерманщині]]]] | [[Файл:35 Вільне Вигляд з Попаздри.jpg|міні|праворуч|200px|Степ на [[Білгород-Дністровський район|Аккерманщині]]]] | ||
«Акерманські степи» — перший сонет із циклу «Кримських сонетів», хоч і не пов’язаний з Кримом<ref>Kleiner 1995, с. 589</ref>. Ним автор відкрив цикл із композиційних міркувань<ref>Makowski 1969, с. 27</ref><ref name=":1" />. | |||
У сонеті | У сонеті «Акерманські степи» ліричним суб’єктом є Мандрівник — одне з втілень людини з гірким і складним минулим, яка відчуває відчуженість і самотність, але зберегла зацікавленість до світу. Він повільно мандрує на возі квітучим степом дорогою до [[Аккерман|Аккермана]]<ref name=":1" />. | ||
У першому катрені герой мандрує вдень та розглядає пейзажі [[Аккерманський повіт|Аккерманщини]], а у другому катрені настають сутінки, які посилюють його відчуття самотності та загубленості в безкрайньому просторі<ref name=":1" />. | У першому катрені герой мандрує вдень та розглядає пейзажі [[Аккерманський повіт|Аккерманщини]], а у другому катрені настають сутінки, які посилюють його відчуття самотності та загубленості в безкрайньому просторі<ref name=":1" />. | ||
У першому тріо настає темрява й чути лише звуки ночі. В останніх двох рядках Мандрівник хоче почути голос із батьківщини — Литви, однак голос не приходить, і в результаті | У першому тріо настає темрява й чути лише звуки ночі. В останніх двох рядках Мандрівник хоче почути голос із батьківщини — Литви, однак голос не приходить, і в результаті він стає вигнанцем зі своєї батьківщини<ref name=":1" />. | ||
===«Лампа | ===«Лампа Акермана»=== | ||
У сонеті Міцкевич так описував світло на горизонті: «то світиться [[Дністровський лиман|Дністер]], то лампа | У сонеті Міцкевич так описував світло на горизонті: «то світиться [[Дністровський лиман|Дністер]], то лампа Акермана». Найпоширенішою думкою є те, що він мав на увазі маяк<ref>{{Cite book|url=http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/133513/13-Sydiachenko.pdf?sequence=1|автор=Сидяченко Наталя|назва=Кримські почуття, ув'язнені у форму сонета|видавництво=Слово і Час № 9|рік=2009|дата-доступу=24 липня 2023}}</ref>, який міг бути облаштований у колишній [[Аккерманська мечеть|Аккерманській мечеті]]<ref>{{Cite book|url=https://kraeved.od.ua/book/k/klyuchnik_belgorod-dnestrovskij.php|назва=Белгород-Днестровский|автор=Ключник А.|місце=Одеса|видавництво=Маяк|рік=1977|дата-доступу=24 липня 2023}}</ref>. Згідно з іншими інтерпретаціями, «акерманською лампою» також могли бути зірки, місяць чи вогні міста, побачені здалеку<ref name=":1" />. | ||
<gallery mode="packed" heights="350" caption="Колишня мечеть Аккерманської фортеці, в якій міг бути облаштований маяк"> | <gallery mode="packed" heights="350" caption="Колишня мечеть Аккерманської фортеці, в якій міг бути облаштований маяк"> | ||
| Рядок 28: | Рядок 28: | ||
===Переклади=== | ===Переклади=== | ||
Українські поети ще за життя Адама Міцкевича переклали його сонет українською мовою. Так, вперше | Українські поети ще за життя Адама Міцкевича переклали його сонет українською мовою. Так, вперше «Акерманські степи» опубліковані українською мовою [[1830|1830 року]] в журналі «Вестник Европы» — під криптонімом «Ш.»<ref>{{Cite web|url=https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Lit/B/BorovykovskyLI/Transl/AkermanskiStepy.html|назва=Левко Боровиковський – Акерманські степи|видавець=Мислене древо|дата-доступу=12 липня 2023}}</ref> Дослідники досі сперечаються, хто був перекладачем сонета: або Левко Боровиковський, або Опанас Шпигоцький, який трохи пізніше у цьому ж часописі публікував власні переклади творів Міцкевича під псевдонімом «Ш.»<ref>{{Cite web|url=https://er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/18514/1/Dialog2021_P153-155.pdf|назва=Левко Боровиковський — апологет діалогу української та загальноєвропейської культур|видавець=Київський національний університет технологій та дизайну|дата-доступу=12 липня 2023|автор=Дворянчикова С. Є.}}</ref> | ||
[[1850|1850 року]] в львівській газеті «Зоря Галицька» опублікували переклад Івана Гушалевича. Згодом сонет відтворювали українською Максим Рильський, Микола Бажан, Борис Тен та інші<ref name=":0" />. | [[1850|1850 року]] в львівській газеті «Зоря Галицька» опублікували переклад Івана Гушалевича. Згодом сонет відтворювали українською Максим Рильський, Микола Бажан, Борис Тен та інші<ref name=":0" />. | ||
| Рядок 35: | Рядок 35: | ||
=== У перекладі Максима Рильського === | === У перекладі Максима Рильського === | ||
{{Цитата|Пливу на обшири сухого океану. | |||
Як човен, повіз мій в зеленій гущині | Як човен, повіз мій в зеленій гущині | ||
| Рядок 64: | Рядок 64: | ||
Я так напружив слух, що вчув би в цій землі | Я так напружив слух, що вчув би в цій землі | ||
І голос із Литви. — Вперед! Ніхто не кличе.}} | І голос із Литви. — Вперед! Ніхто не кличе. | ||
||Максим Рильський<ref>{{Cite book|url=http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/133513/13-Sydiachenko.pdf?sequence=1|назва=«Кримські почуття, ув'язнені у форму сонета»; Слово і Час, № 9|автор=Сидяченко Наталя|видавництво=НАН України|рік=2009|дата-доступу=12 липня 2023|місце=Київ}}</ref>}} | |||
===В оригіналі=== | ===В оригіналі=== | ||
| Рядок 104: | Рядок 105: | ||
==У масовій культурі== | ==У масовій культурі== | ||
*[[2017|2017 року]] український рок-гурт «Гайдамаки» представив пісню «Stepy Akermańskie» — з польським та українським текстом<ref>{{Cite web|url=https://soundcloud.com/haydamaky/haydamaky-andrzej-stasiuk-stepy-akermanskie|видавець=Гайдамаки|дата-доступу=24 липня 2023|назва=Haydamaky & Andrzej Stasiuk - Stepy Akermanskie|дата=10 квітня 2017}}</ref>. [[2018|2018 року]] | *[[2014|2014 року]] польський музичний дарк-блюз гурт Borderline Collie випустив інструментальну композицію [https://www.youtube.com/watch?v=BMR4HcsueSQ «The Ackerman Steppe»] на своєму альбомі ''II''<ref>{{Cite web|url=https://www.discogs.com/release/6828427-Borderline-Collie-II|назва=Borderline Collie – II|видавець=Discogs|дата-доступу=25 липня 2023}}</ref>. | ||
*[[2017|2017 року]] український рок-гурт «Гайдамаки» представив пісню «Stepy Akermańskie» — з польським та українським текстом<ref>{{Cite web|url=https://soundcloud.com/haydamaky/haydamaky-andrzej-stasiuk-stepy-akermanskie|видавець=Гайдамаки|дата-доступу=24 липня 2023|назва=Haydamaky & Andrzej Stasiuk - Stepy Akermanskie|дата=10 квітня 2017}}</ref>. [[2018|2018 року]] пісня стала першою в їхньому альбомі «Mickiewicz – Stasiuk – Haydamaky»<ref>{{Cite web|url=https://www.haydamaky.com/mickiewicz-stasiuk-haydamaky|назва=Mickiewicz – Stasiuk – Haydamaky|дата=2018|видавець=haydamaky.com|дата-доступу=24 липня 2023}}</ref>. | |||
*[[2020|2020 року]] у Польщі випустили композицію «[https://www.youtube.com/watch?v=_UhwdzCvcnM The Ackerman Steppe]» вокального ансамблю Art’n’Voices та композитора Шимона Годземба-Тритека<ref>{{Cite web|url=http://www.musicweb-international.com/classrev/2020/Oct/Midnight-stories-1607.htm|назва=Midnight Stories: Contemporary Music by Polish Composers|видавець=MusicWeb International|дата-доступу=24 липня 2023}}</ref>. | *[[2020|2020 року]] у Польщі випустили композицію «[https://www.youtube.com/watch?v=_UhwdzCvcnM The Ackerman Steppe]» вокального ансамблю Art’n’Voices та композитора Шимона Годземба-Тритека<ref>{{Cite web|url=http://www.musicweb-international.com/classrev/2020/Oct/Midnight-stories-1607.htm|назва=Midnight Stories: Contemporary Music by Polish Composers|видавець=MusicWeb International|дата-доступу=24 липня 2023}}</ref>. | ||
*[[2021|2021 року]] польський портал Culture.pl представив анімаційний фільм [https://www.youtube.com/watch?v=XZmfGY2Y4Bw «The Akerman Steppe»], натхненний сонетом Міцкевича<ref>{{Cite web|url=https://www.facebook.com/watch/?v=354035749586232|видавець=Польський Інститут у Києві|дата=6 серпня 2021|дата-доступу=24 липня 2023|назва=Адам Міцкевич. Кримські сонети/ "Акерманські степи"}}</ref>. За словами творців Лізи Скворцової та Іллі Юдовича, вони «були вражені тишею, яка відкриває цей сонет; тиша також захопила героя поеми — пронизлива і потужна, немов сухий океан, повний іншого життя та руху — і забирає нас разом із ним від повсякденної суєти, від мізерних роздратувань дня…»<ref>{{Cite web|url=https://www.youtube.com/watch?v=XZmfGY2Y4Bw|назва=‘The Akerman Steppe’ by Adam Mickiewicz – Animation|видавець=Culture.pl|дата-доступу=24 липня 2023}}</ref> | *[[2021|2021 року]] польський портал Culture.pl представив анімаційний фільм [https://www.youtube.com/watch?v=XZmfGY2Y4Bw «The Akerman Steppe»], натхненний сонетом Міцкевича<ref>{{Cite web|url=https://www.facebook.com/watch/?v=354035749586232|видавець=Польський Інститут у Києві|дата=6 серпня 2021|дата-доступу=24 липня 2023|назва=Адам Міцкевич. Кримські сонети/ "Акерманські степи"}}</ref>. За словами творців Лізи Скворцової та Іллі Юдовича, вони «були вражені тишею, яка відкриває цей сонет; тиша також захопила героя поеми — пронизлива і потужна, немов сухий океан, повний іншого життя та руху — і забирає нас разом із ним від повсякденної суєти, від мізерних роздратувань дня…»<ref>{{Cite web|url=https://www.youtube.com/watch?v=XZmfGY2Y4Bw|назва=‘The Akerman Steppe’ by Adam Mickiewicz – Animation|видавець=Culture.pl|дата-доступу=24 липня 2023}}</ref> | ||
| Рядок 120: | Рядок 122: | ||
==Примітки== | ==Примітки== | ||
{{Примітки}} | {{Примітки}} | ||
| Рядок 131: | Рядок 130: | ||
==Джерела== | ==Джерела== | ||
*{{Cite book|автор=Juliusz Kleiner|назва=Mickiewicz|видавництво=Towarzystwo Naukowe Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego|місце=Lublin|url=|рік=1995|isbn=83-86668-17-2|том=1|назва тому=Dzieje Gustawa}} | *{{Cite book|автор=Juliusz Kleiner|назва=Mickiewicz|видавництво=Towarzystwo Naukowe Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego|місце=Lublin|url=|рік=1995|isbn=83-86668-17-2|том=1|назва тому=Dzieje Gustawa}} | ||
*{{Cite book|автор=Stanisław Makowski|назва=Świat sonetów krymskich Adama Mickiewicza.|видавництво=Czytelnik|місце=Warszawa|рік=1969}} | *{{Cite book|автор=Stanisław Makowski|назва=Świat sonetów krymskich Adama Mickiewicza.|видавництво=Czytelnik|місце=Warszawa|рік=1969}} | ||
[[Категорія:Література]] | [[Категорія:Література]] | ||
Поточна версія на 21:51, 19 січня 2024
«Акерманські степи» (пол. Stepy akermańskie) — перший сонет із циклу «Кримських сонетів» польського поета Адама Міцкевича[1], опублікований 1826 року. 1830 року перекладений українською мовою вперше.
Історична основа
Портрет Міцкевича, 1827
У жовтні 1823 року Міцкевич потрапив в ув'язнення за участь у таємних політичних спілках. Через рік його відправили на заслання в Російську імперію, де він провів чотири з половиною роки свого життя. 1825 року поет здійснив подорож на південь України[2]. Міцкевич жив в Одесі, відвідував Аккерман у травні 1825 року[1], а з 29 серпня до 27 жовтня того ж року — мандрував у Криму[3].
Зміст
Степ на Аккерманщині
«Акерманські степи» — перший сонет із циклу «Кримських сонетів», хоч і не пов’язаний з Кримом[4]. Ним автор відкрив цикл із композиційних міркувань[5][3].
У сонеті «Акерманські степи» ліричним суб’єктом є Мандрівник — одне з втілень людини з гірким і складним минулим, яка відчуває відчуженість і самотність, але зберегла зацікавленість до світу. Він повільно мандрує на возі квітучим степом дорогою до Аккермана[3].
У першому катрені герой мандрує вдень та розглядає пейзажі Аккерманщини, а у другому катрені настають сутінки, які посилюють його відчуття самотності та загубленості в безкрайньому просторі[3].
У першому тріо настає темрява й чути лише звуки ночі. В останніх двох рядках Мандрівник хоче почути голос із батьківщини — Литви, однак голос не приходить, і в результаті він стає вигнанцем зі своєї батьківщини[3].
«Лампа Акермана»
У сонеті Міцкевич так описував світло на горизонті: «то світиться Дністер, то лампа Акермана». Найпоширенішою думкою є те, що він мав на увазі маяк[6], який міг бути облаштований у колишній Аккерманській мечеті[7]. Згідно з іншими інтерпретаціями, «акерманською лампою» також могли бути зірки, місяць чи вогні міста, побачені здалеку[3].
- Колишня мечеть Аккерманської фортеці, в якій міг бути облаштований маяк
_(%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%80).jpg)
Публікація
Вперше сонет виданий у збірці «Кримські сонети» 1826 року[8].
Переклади
Українські поети ще за життя Адама Міцкевича переклали його сонет українською мовою. Так, вперше «Акерманські степи» опубліковані українською мовою 1830 року в журналі «Вестник Европы» — під криптонімом «Ш.»[9] Дослідники досі сперечаються, хто був перекладачем сонета: або Левко Боровиковський, або Опанас Шпигоцький, який трохи пізніше у цьому ж часописі публікував власні переклади творів Міцкевича під псевдонімом «Ш.»[10]
1850 року в львівській газеті «Зоря Галицька» опублікували переклад Івана Гушалевича. Згодом сонет відтворювали українською Максим Рильський, Микола Бажан, Борис Тен та інші[1].
Вірш
У перекладі Максима Рильського
Пливу на обшири сухого океану.
Як човен, повіз мій в зеленій гущині
Минає острови у хвилях запашні,
Що ними бур’яни підносяться багряно.
Вже морок падає. Ні шляху, ні кургану...
Шукаю провідних зірок у вишині.
Он хмарка блиснула, он золоті вогні:
То світиться Дністер, то лампа Акерману.
Спинімось! Тихо як!.. Десь линуть журавлі,
Що й сокіл би не вздрів, — лиш чути, де курличе.
Чутно й метелика, що тріпається в млі,
І вужа, що повзе зіллями таємниче...
Я так напружив слух, що вчув би в цій землі
І голос із Литви. — Вперед! Ніхто не кличе.
— Максим Рильський[11]
В оригіналі
Stepy akermańskie»
|
|---|
|
Wpłynąłem na suchego przestwór oceanu,
Wóz nurza się w zieloność i jak łódka brodzi, Śród fali łąk szumiących, śród kwiatów powodzi, Omijam koralowe ostrowy burzanu.
Już mrok zapada, nigdzie drogi ni kurhanu; Patrzę w niebo, gwiazd szukam, przewodniczek łodzi; Tam z dala błyszczy obłok — tam jutrzenka wschodzi; To błyszczy Dniestr, to weszła lampa Akermanu.
Stójmy! — jak cicho! — słyszę ciągnące żurawie, Których by nie dościgły źrenice sokoła; Słyszę, kędy się motyl kołysa na trawie,
Kędy wąż śliską piersią dotyka się zioła. W takiej ciszy — tak ucho natężam ciekawie, Że słyszałbym głos z Litwy. — Jedźmy, nikt nie woła. |
У масовій культурі
- 2014 року польський музичний дарк-блюз гурт Borderline Collie випустив інструментальну композицію «The Ackerman Steppe» на своєму альбомі II[12].
- 2017 року український рок-гурт «Гайдамаки» представив пісню «Stepy Akermańskie» — з польським та українським текстом[13]. 2018 року пісня стала першою в їхньому альбомі «Mickiewicz – Stasiuk – Haydamaky»[14].
- 2020 року у Польщі випустили композицію «The Ackerman Steppe» вокального ансамблю Art’n’Voices та композитора Шимона Годземба-Тритека[15].
- 2021 року польський портал Culture.pl представив анімаційний фільм «The Akerman Steppe», натхненний сонетом Міцкевича[16]. За словами творців Лізи Скворцової та Іллі Юдовича, вони «були вражені тишею, яка відкриває цей сонет; тиша також захопила героя поеми — пронизлива і потужна, немов сухий океан, повний іншого життя та руху — і забирає нас разом із ним від повсякденної суєти, від мізерних роздратувань дня…»[17]
- The Akerman Steppe
Пам'ять
- 2020 року на території Білгород-Дністровського педагогічного фахового коледжу урочисто відкрили пам’ятний знак Адаму Міцкевичу, на якому також розмістили сонет в оригіналі та в перекладі російською мовою[18].
- Пам'ятний знак Міцкевичу
Примітки
- ↑ 1,0 1,1 1,2 Софія Муляр: «Кримські сонети» А. Міцкевича у перекладах І. Буніна та М. Рильського — Луцьк : Волинь філологічна: текст і контекст, 2008., переглянуто 12 липня 2023
- ↑ Історія зарубіжної літератури ХІХ — початку ХХ століття: навчальний посібник, с. 112 — Київ : ЦУЛ, 2007., переглянуто 24 липня 2023
- ↑ 3,0 3,1 3,2 3,3 3,4 3,5 Stepy akermańskie, Польська Вікіпедія, переглянуто 23 липня 2023
- ↑ Kleiner 1995, с. 589
- ↑ Makowski 1969, с. 27
- ↑ Сидяченко Наталя: Кримські почуття, ув'язнені у форму сонета — Слово і Час № 9, 2009., переглянуто 24 липня 2023
- ↑ Ключник А.: Белгород-Днестровский — Одеса : Маяк, 1977., переглянуто 24 липня 2023
- ↑ Кримські сонети, Вікіпедія, переглянуто 24 липня 2023
- ↑ Левко Боровиковський – Акерманські степи, Мислене древо, переглянуто 12 липня 2023
- ↑ Дворянчикова С. Є.: Левко Боровиковський — апологет діалогу української та загальноєвропейської культур, Київський національний університет технологій та дизайну, переглянуто 12 липня 2023
- ↑ Сидяченко Наталя: «Кримські почуття, ув'язнені у форму сонета»; Слово і Час, № 9 — Київ : НАН України, 2009., переглянуто 12 липня 2023
- ↑ Borderline Collie – II, Discogs, переглянуто 25 липня 2023
- ↑ Haydamaky & Andrzej Stasiuk - Stepy Akermanskie, Гайдамаки, 10 квітня 2017, переглянуто 24 липня 2023
- ↑ Mickiewicz – Stasiuk – Haydamaky, haydamaky.com, 2018, переглянуто 24 липня 2023
- ↑ Midnight Stories: Contemporary Music by Polish Composers, MusicWeb International, переглянуто 24 липня 2023
- ↑ Адам Міцкевич. Кримські сонети/ "Акерманські степи", Польський Інститут у Києві, 6 серпня 2021, переглянуто 24 липня 2023
- ↑ ‘The Akerman Steppe’ by Adam Mickiewicz – Animation, Culture.pl, переглянуто 24 липня 2023
- ↑ У Білгороді-Дністровському урочисто відкрили пам’ятний знак польському поетові Адаму Міцкевичу, Білгород-Дністровська міська рада, 3 грудня 2020, переглянуто 24 липня 2023
Посилання
- Стаття на польській Вікіпедії
- «Кримські сонети» А. Міцкевича у перекладах І. Буніна та М. Рильського
Джерела
- Juliusz Kleiner: Mickiewicz — Lublin : Towarzystwo Naukowe Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego, 1995.
- Stanisław Makowski: Świat sonetów krymskich Adama Mickiewicza. — Warszawa : Czytelnik, 1969.