Аккерманський повіт: відмінності між версіями

Матеріал з Аккерманіка
Немає опису редагування
 
(Не показано 7 проміжних версій цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Інфобокс|
[[Файл:Герб Аккермана Бессарабської губернії.svg|міні|300px|Герб повітового центру]]
}}
'''Аккерманський повіт''' ({{Lang-ru|Аккерманский уезд}}) — адміністративно-територіальна одиниця [[Бессарабська губернія|Бессарабської губернії]]. Повіт утворений [[1818|1818 року]] в складі Бессарабської області, а з [[1873|1873 року]] — губернії. Повітове місто — [[Аккерман]].  
'''Аккерманський повіт''' ({{Lang-ru|Аккерманский уезд}}) — адміністративно-територіальна одиниця [[Бессарабська губернія|Бессарабської губернії]]. Повіт утворений [[1818|1818 року]] в складі Бессарабської області, а з [[1873|1873 року]] — губернії. Повітове місто — [[Аккерман]].  


Рядок 6: Рядок 9:
[[Файл:Карта Бессарабської губернії (1883).jpg|праворуч|міні|200px|Повіт на карті Бессарабської губернії]]
[[Файл:Карта Бессарабської губернії (1883).jpg|праворуч|міні|200px|Повіт на карті Бессарабської губернії]]
Під час перепису населення Російської імперії [[1897|1897 року]] в повіті проживало 265 247 чоловік. З них 26,29 % становили українці, 21,32 % — болгари, 16,38 % — молдовани, 16,36 % — німці, 9,62 % — росіяни, 4,63 % — євреї, 3,91 % — гагаузи, 0,42 % — цигани, 0,25 % — вірмени, 0,11 % — поляки<ref>{{Cite web|url=https://datatowel.in.ua/pop-composition/languages-census-1897|назва=Мови та релігії у повітах Російської імперії|видавець=Datatowel.in.ua|дата-доступу=17 вересня 2021}}</ref>.
Під час перепису населення Російської імперії [[1897|1897 року]] в повіті проживало 265 247 чоловік. З них 26,29 % становили українці, 21,32 % — болгари, 16,38 % — молдовани, 16,36 % — німці, 9,62 % — росіяни, 4,63 % — євреї, 3,91 % — гагаузи, 0,42 % — цигани, 0,25 % — вірмени, 0,11 % — поляки<ref>{{Cite web|url=https://datatowel.in.ua/pop-composition/languages-census-1897|назва=Мови та релігії у повітах Російської імперії|видавець=Datatowel.in.ua|дата-доступу=17 вересня 2021}}</ref>.
== Адміністративний поділ ==
На [[1912]] рік до складу Аккерманського повіту входило місто [[Аккерман]], 28 волостей і п'ять станів:
# Місто Аккерман з передмістям Вірменська магома, урочищем та посадом [[Сухолужжя|Чаїри]], посадами [[Папушой]]<ref>Переможне: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 14 листопада 1945 р. «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Ізмаїльської області»</ref> та [[Випасне|Турлаки]].
# Акмангитська волость&nbsp;— село Акмангит;
# Арцизька волость&nbsp;— колонія Старо-Арциз;
# Волонтерівська волость&nbsp;— село Волонтеровка;
# Дивізійська волость&nbsp;— село Дивізія;
# Ейгенгеймська волость&nbsp;— колонія Ейгенгейм;
# Іванівсько-Руська волость&nbsp;— село Іванівка Руська;
# Іваново-Болгарська волость&nbsp;— колонія Іваново-Болгарська;
# Клястицька волость&nbsp;— село Клястиць;
# Краснянська волость&nbsp;— село Красне;
# Кубейська волость&nbsp;— село Кубей;
# Кулевчеська волость&nbsp;— село Кулевча;
# Кульмська волость&nbsp;— село Кульма;
# Малоярославецька волость&nbsp;— колонія Малоярославець;
# Миколаївсько-Новоросійська волость&nbsp;— село Байрамча;
# Надеждинська волость&nbsp;— колонія Ейгенфельд;
# Олександрівська волость&nbsp;— село Олександрівка;
# Паланська волость&nbsp;— село Паланка;
# Паризька волость&nbsp;— колонія Париж;
# Плахтіївська волость&nbsp;— село Плахтіївка;
# Постальська волость&nbsp;— село Постол;
# Саратська волость&nbsp;— село Сарата-Стара;
# Старокозацька волость&nbsp;— село Старокозацьке;
# Талмазька волость&nbsp;— село Талмази;
# Тарутинська волость&nbsp;— село Тарутине;
# Татарбунарська волость&nbsp;— село Татарбунари;
# Ташлицька волость&nbsp;— село Ташлик;
# Теплицька волость&nbsp;— село Теплиць;
# Шабська волость&nbsp;— колонія [[Шабо]];
* 1-й стан&nbsp;— село Волінтірь;
* 2-й стан&nbsp;— містечко Байрамча;
* 3-й стан&nbsp;— село Тарутине;
* 4-й стан&nbsp;— село Татарбунари;
* 5-й стан&nbsp;— село Кубей.


== Примітки ==
== Примітки ==
{{примітки}}
{{примітки}}


== Посилання ==
== Джерела ==
* [https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бессарабская_губерния_1916.pdf&page=18 Книга «Бессарабська губернія», 1916]
* [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BA%D0%BA%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82 Стаття «Аккерманський повіт» на Вікіпедії]
* [https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB%3A%D0%91%D0%B5%D1%81%D1%81%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B1%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%B3%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%8F_1916.pdf&page=18 Книга «Бессарабська губернія», 1916]


[[Категорія:Колишні адміністративні одиниці]]
[[Категорія:Колишні адміністративні одиниці]]

Поточна версія на 19:46, 16 травня 2023

Герб повітового центру

Аккерманський повіт (рос. Аккерманский уезд) — адміністративно-територіальна одиниця Бессарабської губернії. Повіт утворений 1818 року в складі Бессарабської області, а з 1873 року — губернії. Повітове місто — Аккерман.

Повіт знаходився у південно-східній частині губернії; з південного сходу прилягав до Чорного моря. Площа становила 7 032,9 верст², або 732 547 десятин (8 003 км²).

Населення

Повіт на карті Бессарабської губернії

Під час перепису населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 265 247 чоловік. З них 26,29 % становили українці, 21,32 % — болгари, 16,38 % — молдовани, 16,36 % — німці, 9,62 % — росіяни, 4,63 % — євреї, 3,91 % — гагаузи, 0,42 % — цигани, 0,25 % — вірмени, 0,11 % — поляки[1].

Адміністративний поділ

На 1912 рік до складу Аккерманського повіту входило місто Аккерман, 28 волостей і п'ять станів:

  1. Місто Аккерман з передмістям Вірменська магома, урочищем та посадом Чаїри, посадами Папушой[2] та Турлаки.
  2. Акмангитська волость — село Акмангит;
  3. Арцизька волость — колонія Старо-Арциз;
  4. Волонтерівська волость — село Волонтеровка;
  5. Дивізійська волость — село Дивізія;
  6. Ейгенгеймська волость — колонія Ейгенгейм;
  7. Іванівсько-Руська волость — село Іванівка Руська;
  8. Іваново-Болгарська волость — колонія Іваново-Болгарська;
  9. Клястицька волость — село Клястиць;
  10. Краснянська волость — село Красне;
  11. Кубейська волость — село Кубей;
  12. Кулевчеська волость — село Кулевча;
  13. Кульмська волость — село Кульма;
  14. Малоярославецька волость — колонія Малоярославець;
  15. Миколаївсько-Новоросійська волость — село Байрамча;
  16. Надеждинська волость — колонія Ейгенфельд;
  17. Олександрівська волость — село Олександрівка;
  18. Паланська волость — село Паланка;
  19. Паризька волость — колонія Париж;
  20. Плахтіївська волость — село Плахтіївка;
  21. Постальська волость — село Постол;
  22. Саратська волость — село Сарата-Стара;
  23. Старокозацька волость — село Старокозацьке;
  24. Талмазька волость — село Талмази;
  25. Тарутинська волость — село Тарутине;
  26. Татарбунарська волость — село Татарбунари;
  27. Ташлицька волость — село Ташлик;
  28. Теплицька волость — село Теплиць;
  29. Шабська волость — колонія Шабо;
  • 1-й стан — село Волінтірь;
  • 2-й стан — містечко Байрамча;
  • 3-й стан — село Тарутине;
  • 4-й стан — село Татарбунари;
  • 5-й стан — село Кубей.

Примітки

  1. Мови та релігії у повітах Російської імперії, Datatowel.in.ua, переглянуто 17 вересня 2021
  2. Переможне: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 14 листопада 1945 р. «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Ізмаїльської області»

Джерела