Випасне: відмінності між версіями

Матеріал з Аккерманіка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 2: Рядок 2:


== Історія ==
== Історія ==
=== Античний період ===
На території села знайдені дві стоянки первісних людей, грецькі та римські монети, античні винні амфори<ref name=":0" />.
=== Османський період ===
Згідно з Енциклопедичним словником Брокгауза і Єфрона, село заснував 1395 року литовський князь Вітовт під назвою Маяк<ref>{{Cite web|url=https://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/103595/%D0%A2%D1%83%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%B8|назва=«Турлаки» — Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона|видавець=Академик|дата-доступу=7 червня 2021}}</ref>, проте насправді фортецю Маяк збудували [[1421|1421 року]] на місці сучасного села Маяки Одеського району<ref>{{Cite web|url=https://uk.wikipedia.org/wiki/Маяк-Каравул|назва=Маяк-Каравул|видавець=Вікіпедія}}</ref>.
Згідно з Енциклопедичним словником Брокгауза і Єфрона, село заснував 1395 року литовський князь Вітовт під назвою Маяк<ref>{{Cite web|url=https://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/103595/%D0%A2%D1%83%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%B8|назва=«Турлаки» — Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона|видавець=Академик|дата-доступу=7 червня 2021}}</ref>, проте насправді фортецю Маяк збудували [[1421|1421 року]] на місці сучасного села Маяки Одеського району<ref>{{Cite web|url=https://uk.wikipedia.org/wiki/Маяк-Каравул|назва=Маяк-Каравул|видавець=Вікіпедія}}</ref>.


=== Османський період ===
Перше поселення на території сучасного Випасного з’явилося за часів Османської імперії під назвою Турлаки — від турецької назви [[Дністер|Дністра]] «Турла»<ref name="посади" />. За іншою версію, назва походить від слова «турло», яке турецькою означає «вигін, випас»<ref name=":0">{{Cite web|url=https://issuu.com/chervist/docs/16_108/5|назва=Турлакам — 195|видавець=«Чорноморський вісник» № 16 (108)|дата=15 травня 2018|дата-доступу=7 червня 2021}}</ref>.
Перше поселення на території сучасного Випасного з’явилося за часів Османської імперії під назвою Турлаки — від турецької назви [[Дністер|Дністра]] «Турла»<ref name="посади" />. За іншою версію, назва походить від слова «турло», яке турецькою означає «вигін, випас»<ref>{{Cite web|url=https://issuu.com/chervist/docs/16_108/5|назва=Турлакам — 195|видавець=«Чорноморський вісник» № 16 (108)|дата=15 травня 2018|дата-доступу=7 червня 2021}}</ref>.


=== Період Російської імперії ===
=== Період Російської імперії ===
Рядок 11: Рядок 15:


Поселення [[Кам'яний міст]] заснували вздовж балки, через яку йшла дорога з мостом на Кишинів. Оскільки в степу завжди була проблема з питною водою, люди селилися уздовж ярів-балок, де її було легко добувати<ref name="посади" />.
Поселення [[Кам'яний міст]] заснували вздовж балки, через яку йшла дорога з мостом на Кишинів. Оскільки в степу завжди була проблема з питною водою, люди селилися уздовж ярів-балок, де її було легко добувати<ref name="посади" />.
Станом на [[1812|1812 рік]] село Турлаки випереджало Шабо за обсягом земель із виноградниками<ref name=":0" />.


[[1841|1841 року]] російський імператор Микола I затвердив перший [[Генеральний план Білгорода-Дністровського|генеральний план міста Аккермана]], за яким до передмістя увійшов посад Турлак із поселеннями Турлаки, Кривда і Кам'яний міст. Усіх міщан посаду об'єднали в суспільства-земляцтва: у посаді Турлак створили Кривдянське та Кам’яномостівське суспільства<ref name="посади" />.
[[1841|1841 року]] російський імператор Микола I затвердив перший [[Генеральний план Білгорода-Дністровського|генеральний план міста Аккермана]], за яким до передмістя увійшов посад Турлак із поселеннями Турлаки, Кривда і Кам'яний міст. Усіх міщан посаду об'єднали в суспільства-земляцтва: у посаді Турлак створили Кривдянське та Кам’яномостівське суспільства<ref name="посади" />.

Версія за 15:33, 8 червня 2021

Випасне́ (до 14 листопада 1945 рокуТурлаки) — село Мологівської сільської громади у Білгород-Дністровському районі. Належить до передмістя Білгорода-Дністровського. Населення становить 7675 осіб.

Історія

Античний період

На території села знайдені дві стоянки первісних людей, грецькі та римські монети, античні винні амфори[1].

Османський період

Згідно з Енциклопедичним словником Брокгауза і Єфрона, село заснував 1395 року литовський князь Вітовт під назвою Маяк[2], проте насправді фортецю Маяк збудували 1421 року на місці сучасного села Маяки Одеського району[3].

Перше поселення на території сучасного Випасного з’явилося за часів Османської імперії під назвою Турлаки — від турецької назви Дністра «Турла»[4]. За іншою версію, назва походить від слова «турло», яке турецькою означає «вигін, випас»[1].

Період Російської імперії

Після захоплення краю Російською імперією біля Турлаків з’явилося поселення Кривда, або Свиняча Кривда — назване так через те, що вулиця кривою лінією обгинала плавні з очеретом[4].

Поселення Кам'яний міст заснували вздовж балки, через яку йшла дорога з мостом на Кишинів. Оскільки в степу завжди була проблема з питною водою, люди селилися уздовж ярів-балок, де її було легко добувати[4].

Станом на 1812 рік село Турлаки випереджало Шабо за обсягом земель із виноградниками[1].

1841 року російський імператор Микола I затвердив перший генеральний план міста Аккермана, за яким до передмістя увійшов посад Турлак із поселеннями Турлаки, Кривда і Кам'яний міст. Усіх міщан посаду об'єднали в суспільства-земляцтва: у посаді Турлак створили Кривдянське та Кам’яномостівське суспільства[4].

Протягом 1812—1861 років, після захоплення краю Російською імперією та до скасування в ній кріпацтва, у посаді мешкало чимало біглих селян з кріпацької України, які жили за паспортами вже померлих місцевих міщан — так виникло поняття «безсмертні аккерманські міщани»[5]. Український письменник Іван Нечуй-Левицький у своїй повісті «Микола Джеря» описав це явище в селі Кривда[6].

Примітки

  1. 1,0 1,1 1,2 Турлакам — 195, «Чорноморський вісник» № 16 (108), 15 травня 2018, переглянуто 7 червня 2021
  2. «Турлаки» — Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона, Академик, переглянуто 7 червня 2021
  3. Маяк-Каравул, Вікіпедія
  4. 4,0 4,1 4,2 4,3 Олексій Пермінов: Посады Аккермана, Типичный Аккерман, 14 квітня 2020, переглянуто 29 травня 2021
  5. Коваль Г. П.: Діяльність Аккерманської думи в галузі благоустрою міста: 1870—1917 рр., Видання ЧДУ імені Петра Могили, 2011, переглянуто 31 травня 2021
  6. Іван Нечуй-Левицький: «Микола Джеря», с. 25, УКРЛІТ.ORG