Випасне: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 21: | Рядок 21: | ||
Протягом 1812—1861 років, після захоплення краю Російською імперією та до скасування в ній кріпацтва, у посаді мешкало чимало біглих селян з кріпацької України, які жили за паспортами вже померлих місцевих міщан — так виникло поняття «[[безсмертні аккерманські міщани]]»<ref>{{Cite web|url=https://lib.chmnu.edu.ua/pdf/naukpraci/history/2011/147-134-2.pdf|назва=Діяльність Аккерманської думи в галузі благоустрою міста: 1870—1917 рр.|автор=Коваль Г. П.|видавець=Видання ЧДУ імені Петра Могили|дата=2011|дата-доступу=31 травня 2021}}</ref>. Український письменник Іван Нечуй-Левицький у своїй повісті «Микола Джеря» описав це явище в селі Кривда<ref name="нечуй-левицький-25">{{Cite web|url=http://ukrlit.org/nechui_levytskyi_ivan_semenovych/mykola_dzheria/25|назва=«Микола Джеря», с. 25|автор=Іван Нечуй-Левицький|видавець=УКРЛІТ.ORG}}</ref>. | Протягом 1812—1861 років, після захоплення краю Російською імперією та до скасування в ній кріпацтва, у посаді мешкало чимало біглих селян з кріпацької України, які жили за паспортами вже померлих місцевих міщан — так виникло поняття «[[безсмертні аккерманські міщани]]»<ref>{{Cite web|url=https://lib.chmnu.edu.ua/pdf/naukpraci/history/2011/147-134-2.pdf|назва=Діяльність Аккерманської думи в галузі благоустрою міста: 1870—1917 рр.|автор=Коваль Г. П.|видавець=Видання ЧДУ імені Петра Могили|дата=2011|дата-доступу=31 травня 2021}}</ref>. Український письменник Іван Нечуй-Левицький у своїй повісті «Микола Джеря» описав це явище в селі Кривда<ref name="нечуй-левицький-25">{{Cite web|url=http://ukrlit.org/nechui_levytskyi_ivan_semenovych/mykola_dzheria/25|назва=«Микола Джеря», с. 25|автор=Іван Нечуй-Левицький|видавець=УКРЛІТ.ORG}}</ref>. | ||
== Населення == | |||
== Населення == | |||
[[Файл:Церква (Випасне, Білгород-Дністровський район).jpg|праворуч|250px|thumb|Свято-Михайлівська церква]] | |||
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 7795 осіб, з яких 3589 чоловіків та 4206 жінок<ref name="населення 1989"/>. | |||
За переписом населення 2001 року в селі мешкали 7642 особи<ref name="населення 2001"/>. | |||
=== Мова === | |||
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:<ref name="населення 2001 мова"/> | |||
{| class="wikitable sortable standard" | |||
|- | |||
! Мова | |||
! Відсоток | |||
|- | |||
|- | |||
| українська | |||
| align="right"| 90,53 % | |||
|- | |||
| російська | |||
| align="right"| 7,04 % | |||
|- | |||
| молдовська | |||
| align="right"| 1,2 % | |||
|- | |||
| болгарська | |||
| align="right"| 0,52 % | |||
|- | |||
| гагаузька | |||
| align="right"| 0,22 % | |||
|- | |||
| білоруська | |||
| align="right"| 0,17 % | |||
|- | |||
| циганська | |||
| align="right"| 0,04 % | |||
|- | |||
| угорська | |||
| align="right"| 0,03 % | |||
|- | |||
| вірменська | |||
| align="right"| 0,01 % | |||
|- | |||
| словацька | |||
| align="right"| 0,01 % | |||
|} | |||
== Примітки == | == Примітки == | ||
{{примітки}} | {{примітки|refs= | ||
<ref name="населення 1989">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01))|веб-сайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних Державної служби статистики України|дата-доступу=26 вересня 2019}}</ref> | |||
<ref name="населення 2001">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12))|веб-сайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних Державної служби статистики України|дата-доступу=26 вересня 2019}}</ref> | |||
<ref name="населення 2001 мова">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12))|веб-сайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних Державної служби статистики України|дата-доступу=26 вересня 2019}}</ref> | |||
}} |
Версія за 15:36, 8 червня 2021
Випасне́ (до 14 листопада 1945 року — Турлаки) — село Мологівської сільської громади у Білгород-Дністровському районі. Належить до передмістя Білгорода-Дністровського. Населення становить 7675 осіб.
Історія
Античний період
На території села знайдені дві стоянки первісних людей, грецькі та римські монети, античні винні амфори[1].
Османський період
Згідно з Енциклопедичним словником Брокгауза і Єфрона, село заснував 1395 року литовський князь Вітовт під назвою Маяк[2], проте насправді фортецю Маяк збудували 1421 року на місці сучасного села Маяки Одеського району[3].
Перше поселення на території сучасного Випасного з’явилося за часів Османської імперії під назвою Турлаки — від турецької назви Дністра «Турла»[4]. За іншою версію, назва походить від слова «турло», яке турецькою означає «вигін, випас»[1].
Період Російської імперії
Після захоплення краю Російською імперією біля Турлаків з’явилося поселення Кривда, або Свиняча Кривда — назване так через те, що вулиця кривою лінією обгинала плавні з очеретом[4].
Поселення Кам'яний міст заснували вздовж балки, через яку йшла дорога з мостом на Кишинів. Оскільки в степу завжди була проблема з питною водою, люди селилися уздовж ярів-балок, де її було легко добувати[4].
Станом на 1812 рік село Турлаки випереджало Шабо за обсягом земель із виноградниками[1].
1841 року російський імператор Микола I затвердив перший генеральний план міста Аккермана, за яким до передмістя увійшов посад Турлак із поселеннями Турлаки, Кривда і Кам'яний міст. Усіх міщан посаду об'єднали в суспільства-земляцтва: у посаді Турлак створили Кривдянське та Кам’яномостівське суспільства[4].
Протягом 1812—1861 років, після захоплення краю Російською імперією та до скасування в ній кріпацтва, у посаді мешкало чимало біглих селян з кріпацької України, які жили за паспортами вже померлих місцевих міщан — так виникло поняття «безсмертні аккерманські міщани»[5]. Український письменник Іван Нечуй-Левицький у своїй повісті «Микола Джеря» описав це явище в селі Кривда[6].
Населення
Населення
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 7795 осіб, з яких 3589 чоловіків та 4206 жінок[7].
За переписом населення 2001 року в селі мешкали 7642 особи[8].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 90,53 % |
російська | 7,04 % |
молдовська | 1,2 % |
болгарська | 0,52 % |
гагаузька | 0,22 % |
білоруська | 0,17 % |
циганська | 0,04 % |
угорська | 0,03 % |
вірменська | 0,01 % |
словацька | 0,01 % |
Примітки
- ↑ 1,0 1,1 1,2 Турлакам — 195, «Чорноморський вісник» № 16 (108), 15 травня 2018, переглянуто 7 червня 2021
- ↑ «Турлаки» — Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона, Академик, переглянуто 7 червня 2021
- ↑ Маяк-Каравул, Вікіпедія
- ↑ 4,0 4,1 4,2 4,3 Олексій Пермінов: Посады Аккермана, Типичный Аккерман, 14 квітня 2020, переглянуто 29 травня 2021
- ↑ Коваль Г. П.: Діяльність Аккерманської думи в галузі благоустрою міста: 1870—1917 рр., Видання ЧДУ імені Петра Могили, 2011, переглянуто 31 травня 2021
- ↑ Іван Нечуй-Левицький: «Микола Джеря», с. 25, УКРЛІТ.ORG
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)), Банк даних Державної служби статистики України, переглянуто 26 вересня 2019
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)), Банк даних Державної служби статистики України, переглянуто 26 вересня 2019
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)), Банк даних Державної служби статистики України, переглянуто 26 вересня 2019