Випасне: відмінності між версіями

Матеріал з Аккерманіка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 3: Рядок 3:
|ширина=260|висота=260|текст=Випасне
|ширина=260|висота=260|текст=Випасне
}}
}}
'''Випасне'''́ (до [[14 листопада]] [[1945|1945 року]] — '''Турлаки''') — село Мологівської сільської громади у Білгород-Дністровському районі. Належить до [[передмістя Білгорода-Дністровського]]. Населення становить 7675 осіб.
'''Випасне'''́ (до [[14 листопада]] [[1945|1945 року]] — '''Турлаки''') — село Мологівської сільської громади у Білгород-Дністровському районі. Належить до [[передмістя Білгорода-Дністровського]]. Населення становить 7675 осіб. У 1960-х роках до складу Випасного включили сусідні села Кам'яний міст та Кривда.<ref>Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 417, 418.</ref>


== Історія ==
== Історія ==
Рядок 25: Рядок 25:


Протягом 1812—1861 років, після захоплення краю Російською імперією та до скасування в ній кріпацтва, у посаді мешкало чимало біглих селян з кріпацької України, які жили за паспортами вже померлих місцевих міщан — так виникло поняття «[[безсмертні аккерманські міщани]]»<ref>{{Cite web|url=https://lib.chmnu.edu.ua/pdf/naukpraci/history/2011/147-134-2.pdf|назва=Діяльність Аккерманської думи в галузі благоустрою міста: 1870—1917 рр.|автор=Коваль Г. П.|видавець=Видання ЧДУ імені Петра Могили|дата=2011|дата-доступу=31 травня 2021}}</ref>. Український письменник Іван Нечуй-Левицький у своїй повісті «Микола Джеря» описав це явище в селі Кривда<ref name="нечуй-левицький-25">{{Cite web|url=http://ukrlit.org/nechui_levytskyi_ivan_semenovych/mykola_dzheria/25|назва=«Микола Джеря», с. 25|автор=Іван Нечуй-Левицький|видавець=УКРЛІТ.ORG}}</ref>.
Протягом 1812—1861 років, після захоплення краю Російською імперією та до скасування в ній кріпацтва, у посаді мешкало чимало біглих селян з кріпацької України, які жили за паспортами вже померлих місцевих міщан — так виникло поняття «[[безсмертні аккерманські міщани]]»<ref>{{Cite web|url=https://lib.chmnu.edu.ua/pdf/naukpraci/history/2011/147-134-2.pdf|назва=Діяльність Аккерманської думи в галузі благоустрою міста: 1870—1917 рр.|автор=Коваль Г. П.|видавець=Видання ЧДУ імені Петра Могили|дата=2011|дата-доступу=31 травня 2021}}</ref>. Український письменник Іван Нечуй-Левицький у своїй повісті «Микола Джеря» описав це явище в селі Кривда<ref name="нечуй-левицький-25">{{Cite web|url=http://ukrlit.org/nechui_levytskyi_ivan_semenovych/mykola_dzheria/25|назва=«Микола Джеря», с. 25|автор=Іван Нечуй-Левицький|видавець=УКРЛІТ.ORG}}</ref>.
=== Радянський період ===
[[14 листопада]] [[1945|1945 року]] село Турлаки перейменували у Випасне.
У 1960-х роках до складу Випасного включили сусідні села Кам'яний міст та Кривда.<ref>Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 417, 418.</ref>


== Населення ==
== Населення ==

Версія за 15:47, 8 червня 2021

Випасне́ (до 14 листопада 1945 року — Турлаки) — село Мологівської сільської громади у Білгород-Дністровському районі. Належить до передмістя Білгорода-Дністровського. Населення становить 7675 осіб. У 1960-х роках до складу Випасного включили сусідні села Кам'яний міст та Кривда.[1]

Історія

Античний період

На території села знайдені дві стоянки первісних людей, грецькі та римські монети, античні винні амфори[2].

Османський період

Згідно з Енциклопедичним словником Брокгауза і Єфрона, село заснував 1395 року литовський князь Вітовт під назвою Маяк[3], проте насправді фортецю Маяк збудували 1421 року на місці сучасного села Маяки Одеського району[4].

Перше поселення на території сучасного Випасного з’явилося за часів Османської імперії під назвою Турлаки — від турецької назви Дністра «Турла»[5]. За іншою версію, назва походить від слова «турло», яке турецькою означає «вигін, випас»[2].

Період Російської імперії

Після захоплення краю Російською імперією біля Турлаків з’явилося поселення Кривда, або Свиняча Кривда — назване так через те, що вулиця кривою лінією обгинала плавні з очеретом[5].

Поселення Кам'яний міст заснували вздовж балки, через яку йшла дорога з мостом на Кишинів. Оскільки в степу завжди була проблема з питною водою, люди селилися уздовж ярів-балок, де її було легко добувати[5].

Станом на 1812 рік село Турлаки випереджало Шабо за обсягом земель із виноградниками[2].

1841 року російський імператор Микола I затвердив перший генеральний план міста Аккермана, за яким до передмістя увійшов посад Турлак із поселеннями Турлаки, Кривда і Кам'яний міст. Усіх міщан посаду об'єднали в суспільства-земляцтва: у посаді Турлак створили Кривдянське та Кам’яномостівське суспільства[5].

Протягом 1812—1861 років, після захоплення краю Російською імперією та до скасування в ній кріпацтва, у посаді мешкало чимало біглих селян з кріпацької України, які жили за паспортами вже померлих місцевих міщан — так виникло поняття «безсмертні аккерманські міщани»[6]. Український письменник Іван Нечуй-Левицький у своїй повісті «Микола Джеря» описав це явище в селі Кривда[7].

Радянський період

14 листопада 1945 року село Турлаки перейменували у Випасне.

У 1960-х роках до складу Випасного включили сусідні села Кам'яний міст та Кривда.[8]

Населення

Свято-Михайлівська церква

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 7795 осіб, з яких 3589 чоловіків та 4206 жінок[9].

За переписом населення 2001 року в селі мешкали 7642 особи[10].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[11]:

Мова Відсоток
українська 90,53 %
російська 7,04 %
молдовська 1,2 %
болгарська 0,52 %
гагаузька 0,22 %
білоруська 0,17 %
циганська 0,04 %
угорська 0,03 %
вірменська 0,01 %
словацька 0,01 %

Примітки

  1. ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 417, 418.
  2. ↑ 2,0 2,1 2,2 Турлакам — 195, «Чорноморський вісник» № 16 (108), 15 травня 2018, переглянуто 7 червня 2021
  3. ↑ «Турлаки» — Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона, Академик, переглянуто 7 червня 2021
  4. ↑ Маяк-Каравул, Вікіпедія
  5. ↑ 5,0 5,1 5,2 5,3 Олексій Пермінов: Посады Аккермана, Типичный Аккерман, 14 квітня 2020, переглянуто 29 травня 2021
  6. ↑ Коваль Г. П.: Діяльність Аккерманської думи в галузі благоустрою міста: 1870—1917 рр., Видання ЧДУ імені Петра Могили, 2011, переглянуто 31 травня 2021
  7. ↑ Іван Нечуй-Левицький: «Микола Джеря», с. 25, УКРЛІТ.ORG
  8. ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 417, 418.
  9. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)), Банк даних Державної служби статистики України, переглянуто 26 вересня 2019
  10. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)), Банк даних Державної служби статистики України, переглянуто 26 вересня 2019
  11. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)), Банк даних Державної служби статистики України, переглянуто 26 вересня 2019
Отримано з https://akkermanika.org/index.php?title=Випасне&oldid=1134