Випасне: відмінності між версіями
(Не показано 13 проміжних версій цього користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Інфобокс| | |||
{{Карта | {{Карта | ||
|широта=46.1865|довгота=30.2551|масштаб=12 | |широта=46.1865|довгота=30.2551|масштаб=12 | ||
|ширина=260|висота=260|текст=Випасне | |ширина=260|висота=260|текст=Випасне | ||
}} | }} | ||
'''Випасне'''́ (до [[14 листопада]] [[1945|1945 року]] — ''' | }} | ||
'''Випасне'''́ (до [[14 листопада]] [[1945|1945 року]] — '''Турлáки''') — село [[Мологівська сільська громада|Мологівської сільської громади]] у [[Білгород-Дністровський район|Білгород-Дністровському районі]]. Належить до [[передмістя Білгорода-Дністровського]]. Населення становить 7675 осіб. У 1960-х роках до складу Випасного включили сусідні села Кам'яний Міст та Кривда. | |||
== Історія == | == Історія == | ||
Рядок 16: | Рядок 18: | ||
=== Період Російської імперії === | === Період Російської імперії === | ||
[[Файл:Посад Турлак.jpg|міні|праворуч|200px|Карта посаду Турлак]] | |||
Після захоплення краю Російською імперією біля Турлаків з’явилося поселення [[Кривда]], або Свиняча Кривда — назване так через те, що вулиця кривою лінією обгинала плавні з очеретом<ref name="посади">{{Cite web|url=https://www.facebook.com/112564129375690/posts/563101330988632/|назва=Посады Аккермана|автор=Олексій Пермінов|дата=14 квітня 2020|видавець=Типичный Аккерман|дата-доступу=29 травня 2021}}</ref>. | Після захоплення краю Російською імперією біля Турлаків з’явилося поселення [[Кривда]], або Свиняча Кривда — назване так через те, що вулиця кривою лінією обгинала плавні з очеретом<ref name="посади">{{Cite web|url=https://www.facebook.com/112564129375690/posts/563101330988632/|назва=Посады Аккермана|автор=Олексій Пермінов|дата=14 квітня 2020|видавець=Типичный Аккерман|дата-доступу=29 травня 2021}}</ref>. | ||
Поселення [[Кам'яний | Поселення [[Кам'яний Міст]] заснували вздовж балки, через яку йшла дорога з мостом на Кишинів. Оскільки в степу завжди була проблема з питною водою, люди селилися уздовж ярів-балок, де її було легко добувати<ref name="посади" />. | ||
Станом на [[1812|1812 рік]] село Турлаки випереджало Шабо за обсягом земель із виноградниками<ref name=":0" />. | Станом на [[1812|1812 рік]] село Турлаки випереджало Шабо за обсягом земель із виноградниками<ref name=":0" />. | ||
[[1841|1841 року]] російський імператор Микола I затвердив перший [[Генеральний план Білгорода-Дністровського|генеральний план міста Аккермана]], за яким до передмістя увійшов посад Турлак із поселеннями Турлаки, Кривда і Кам'яний | [[1841|1841 року]] російський імператор Микола I затвердив перший [[Генеральний план Білгорода-Дністровського|генеральний план міста Аккермана]], за яким до передмістя увійшов посад Турлак із поселеннями Турлаки, Кривда і Кам'яний Міст. Усіх міщан посаду об'єднали в суспільства-земляцтва: у посаді Турлак створили Кривдянське та Кам’яномостівське суспільства<ref name="посади" />. | ||
Протягом 1812—1861 років, після захоплення краю Російською імперією та до скасування в ній кріпацтва, у посаді мешкало чимало біглих селян з кріпацької України, які жили за паспортами вже померлих місцевих міщан — так виникло поняття «[[безсмертні аккерманські міщани]]»<ref>{{Cite web|url=https://lib.chmnu.edu.ua/pdf/naukpraci/history/2011/147-134-2.pdf|назва=Діяльність Аккерманської думи в галузі благоустрою міста: 1870—1917 рр.|автор=Коваль Г. П.|видавець=Видання ЧДУ імені Петра Могили|дата=2011|дата-доступу=31 травня 2021}}</ref>. Український письменник Іван Нечуй-Левицький у своїй повісті «Микола Джеря» описав це явище в селі Кривда<ref name="нечуй-левицький-25">{{Cite web|url=http://ukrlit.org/nechui_levytskyi_ivan_semenovych/mykola_dzheria/25|назва=«Микола Джеря», с. 25|автор=Іван Нечуй-Левицький|видавець=УКРЛІТ.ORG}}</ref>. | Протягом 1812—1861 років, після захоплення краю Російською імперією та до скасування в ній кріпацтва, у посаді мешкало чимало біглих селян з кріпацької України, які жили за паспортами вже померлих місцевих міщан — так виникло поняття «[[безсмертні аккерманські міщани]]»<ref>{{Cite web|url=https://lib.chmnu.edu.ua/pdf/naukpraci/history/2011/147-134-2.pdf|назва=Діяльність Аккерманської думи в галузі благоустрою міста: 1870—1917 рр.|автор=Коваль Г. П.|видавець=Видання ЧДУ імені Петра Могили|дата=2011|дата-доступу=31 травня 2021}}</ref>. Український письменник Іван Нечуй-Левицький у своїй повісті «Микола Джеря» описав це явище в селі Кривда<ref name="нечуй-левицький-25">{{Cite web|url=http://ukrlit.org/nechui_levytskyi_ivan_semenovych/mykola_dzheria/25|назва=«Микола Джеря», с. 25|автор=Іван Нечуй-Левицький|видавець=УКРЛІТ.ORG}}</ref>. | ||
Рядок 29: | Рядок 32: | ||
[[14 листопада]] [[1945|1945 року]] село Турлаки перейменували у Випасне<ref>{{Cite book|автор=М. Ф. Попівський (відп. ред.)|назва=Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / С. 214–215, 890, 1026.|url=http://resource.history.org.ua/item/0009052|видавництво=Українське видавництво політичної літератури|місце=Київ|рік=1947|дата-доступу=7 червня 2021}}</ref>. | [[14 листопада]] [[1945|1945 року]] село Турлаки перейменували у Випасне<ref>{{Cite book|автор=М. Ф. Попівський (відп. ред.)|назва=Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / С. 214–215, 890, 1026.|url=http://resource.history.org.ua/item/0009052|видавництво=Українське видавництво політичної літератури|місце=Київ|рік=1947|дата-доступу=7 червня 2021}}</ref>. | ||
У 1960-х роках до складу Випасного включили сусідні села Кам'яний | У 1960-х роках до складу Випасного включили сусідні села Кам'яний Міст та Кривда<ref name="поділ-1967">Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 417, 418.</ref>. | ||
== Населення == | == Населення == | ||
[[ | За [[Статистичний опис Бессарабії|Статистичним описом Бессарабії]] [[1827|1827 року]] населення сел Кам'яний Міст і Турлаки становило 223 особи, всі — українці<ref name="населення">{{Cite book|url=https://web.archive.org/web/20220321053420/dspace.onu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/16681/1/132-143.pdf|автор=Бачинська О. А.|назва=Формування та розвиток української громади в місті. Аккерман у ХІХ ст.|місце=Одеса|рік=2007|дата-доступу=7 лютого 2023|видавництво=Наукові видання ОНУ}}</ref>. | ||
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 7795 осіб, з яких 3589 чоловіків та 4206 жінок<ref name="населення 1989"/>. | Згідно з переписом 1989 року населення села становило 7795 осіб, з яких 3589 чоловіків та 4206 жінок<ref name="населення 1989"/>. | ||
Рядок 78: | Рядок 82: | ||
== Відомі мешканці == | == Відомі мешканці == | ||
=== Народились === | === Народились === | ||
* [[Даниленко Іван Якович]] — бригадир тракторної бригади колгоспу «Знамя Леніна» Білгород-Дністровського району Одеської області. Герой Соціалістичної Праці. Депутат Верховної Ради | * [[Даниленко Іван Якович]] — бригадир тракторної бригади колгоспу «Знамя Леніна» Білгород-Дністровського району Одеської області. Герой Соціалістичної Праці. Депутат Верховної Ради УССР 8—10-го скликань. | ||
* [[Рудницький Валерій Іванович]] — | * [[Рудницький Валерій Іванович]] — совєтський та український військовий, генерал-лейтенант, заступник командувача Національної гвардії України з громадської безпеки. Повний кавалер ордена Богдана Хмельницького. | ||
== Галерея == | |||
<gallery mode="packed" heights="160" caption=""> | |||
Церква (Випасне, Білгород-Дністровський район).jpg|Свято-Михайлівська церква | |||
Плавні у Випасному.jpg|Плавні у Випасному | |||
</gallery> | |||
== Примітки == | == Примітки == | ||
Рядок 87: | Рядок 97: | ||
<ref name="населення 2001 мова">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12))|веб-сайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних Державної служби статистики України|дата-доступу=26 вересня 2019}}</ref> | <ref name="населення 2001 мова">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12))|веб-сайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних Державної служби статистики України|дата-доступу=26 вересня 2019}}</ref> | ||
}} | }} | ||
[[Категорія:Випасне]] |
Поточна версія на 11:38, 25 травня 2023
Випасне́ (до 14 листопада 1945 року — Турлáки) — село Мологівської сільської громади у Білгород-Дністровському районі. Належить до передмістя Білгорода-Дністровського. Населення становить 7675 осіб. У 1960-х роках до складу Випасного включили сусідні села Кам'яний Міст та Кривда.
Історія
Античний період
На території села знайдені дві стоянки первісних людей, грецькі та римські монети, античні винні амфори[1].
Османський період
Згідно з Енциклопедичним словником Брокгауза і Єфрона, село заснував 1395 року литовський князь Вітовт під назвою Маяк[2], проте насправді фортецю Маяк збудували 1421 року на місці сучасного села Маяки Одеського району[3].
Перше поселення на території сучасного Випасного з’явилося за часів Османської імперії під назвою Турлаки — від турецької назви Дністра «Турла»[4]. За іншою версію, назва походить від слова «турло», яке турецькою означає «вигін, випас»[1].
Період Російської імперії
Після захоплення краю Російською імперією біля Турлаків з’явилося поселення Кривда, або Свиняча Кривда — назване так через те, що вулиця кривою лінією обгинала плавні з очеретом[4].
Поселення Кам'яний Міст заснували вздовж балки, через яку йшла дорога з мостом на Кишинів. Оскільки в степу завжди була проблема з питною водою, люди селилися уздовж ярів-балок, де її було легко добувати[4].
Станом на 1812 рік село Турлаки випереджало Шабо за обсягом земель із виноградниками[1].
1841 року російський імператор Микола I затвердив перший генеральний план міста Аккермана, за яким до передмістя увійшов посад Турлак із поселеннями Турлаки, Кривда і Кам'яний Міст. Усіх міщан посаду об'єднали в суспільства-земляцтва: у посаді Турлак створили Кривдянське та Кам’яномостівське суспільства[4].
Протягом 1812—1861 років, після захоплення краю Російською імперією та до скасування в ній кріпацтва, у посаді мешкало чимало біглих селян з кріпацької України, які жили за паспортами вже померлих місцевих міщан — так виникло поняття «безсмертні аккерманські міщани»[5]. Український письменник Іван Нечуй-Левицький у своїй повісті «Микола Джеря» описав це явище в селі Кривда[6].
Радянський період
14 листопада 1945 року село Турлаки перейменували у Випасне[7].
У 1960-х роках до складу Випасного включили сусідні села Кам'яний Міст та Кривда[8].
Населення
За Статистичним описом Бессарабії 1827 року населення сел Кам'яний Міст і Турлаки становило 223 особи, всі — українці[9].
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 7795 осіб, з яких 3589 чоловіків та 4206 жінок[10].
За переписом населення 2001 року в селі мешкали 7642 особи[11].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[12]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 90,53 % |
російська | 7,04 % |
молдовська | 1,2 % |
болгарська | 0,52 % |
гагаузька | 0,22 % |
білоруська | 0,17 % |
циганська | 0,04 % |
угорська | 0,03 % |
вірменська | 0,01 % |
словацька | 0,01 % |
Відомі мешканці
Народились
- Даниленко Іван Якович — бригадир тракторної бригади колгоспу «Знамя Леніна» Білгород-Дністровського району Одеської області. Герой Соціалістичної Праці. Депутат Верховної Ради УССР 8—10-го скликань.
- Рудницький Валерій Іванович — совєтський та український військовий, генерал-лейтенант, заступник командувача Національної гвардії України з громадської безпеки. Повний кавалер ордена Богдана Хмельницького.
Галерея
Примітки
- ↑ 1,0 1,1 1,2 Турлакам — 195, «Чорноморський вісник» № 16 (108), 15 травня 2018, переглянуто 7 червня 2021
- ↑ «Турлаки» — Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона, Академик, переглянуто 7 червня 2021
- ↑ Маяк-Каравул, Вікіпедія
- ↑ 4,0 4,1 4,2 4,3 Олексій Пермінов: Посады Аккермана, Типичный Аккерман, 14 квітня 2020, переглянуто 29 травня 2021
- ↑ Коваль Г. П.: Діяльність Аккерманської думи в галузі благоустрою міста: 1870—1917 рр., Видання ЧДУ імені Петра Могили, 2011, переглянуто 31 травня 2021
- ↑ Іван Нечуй-Левицький: «Микола Джеря», с. 25, УКРЛІТ.ORG
- ↑ М. Ф. Попівський (відп. ред.): Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / С. 214–215, 890, 1026. — Київ : Українське видавництво політичної літератури, 1947., переглянуто 7 червня 2021
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 417, 418.
- ↑ Бачинська О. А.: Формування та розвиток української громади в місті. Аккерман у ХІХ ст. — Одеса : Наукові видання ОНУ, 2007., переглянуто 7 лютого 2023
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)), Банк даних Державної служби статистики України, переглянуто 26 вересня 2019
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)), Банк даних Державної служби статистики України, переглянуто 26 вересня 2019
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)), Банк даних Державної служби статистики України, переглянуто 26 вересня 2019