Владиславський-Падалка Іполит Васильович: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 18: | Рядок 18: | ||
Іполит закінчив Кишинівську гімназію, потім — Одеську школу садівництва ім. Маразлі<ref name=":0" />. | Іполит закінчив Кишинівську гімназію, потім — Одеську школу садівництва ім. Маразлі<ref name=":0" />. | ||
=== Давидівський парк === | |||
1888 року Іполит познайомився з Миколою Давидовим — юристом, мировим суддею, дендрологом та садівником, який хотів створити свій парк. Незабаром Іполит взяв участь у конкурсі на проєкт кращого декоративного парку, який оголосив Давидов. Іполит подав п'ять малюнків — і виграв конкурс<ref name=":0" />. 1891 року він закінчив проєкт парку в 10 десятин<ref name=":1">{{Cite book|url=http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/22315|автор=Руденко, Андрій|назва=Особливості поєднання природних та антропогенних ландшафтів у дендропарку Веселі Боковеньки|видавництво=Одеський національний університет імені І. І. Мечникова|місце=Одеса|рік=2018|дата-доступу=15 січня 2024}}</ref>, і згодом протягом більш ніж двох десятків років наглядав над усіма роботами в парку<ref name=":0" />. | |||
За створення проєкту, планування та розбиття його на зони Давидов заплатив Іполиту Владиславському-Падалці 200 тисяч рублів золотом<ref name=":1" />. | |||
==Примітки== | ==Примітки== | ||
{{примітки}} | {{примітки}} | ||
[[Категорія:Люди]] | [[Категорія:Люди]] |
Версія за 17:34, 15 січня 2024
Іполит Васильович Владиславський-Падалка (нар. 1872 — пом. до 1928) — вчений садівник, автор і реалізатор проєкту Давидовського парку, засновник першого садово-будівельного підприємства на Півдні України (1910-ті роки).
Життєпис
Іполит народився 1872 року. Його батько — Василь Васильович Владиславський-Падалка — дворянин, титулярний радник-секретар Аккерманської повітової земської управи, працював у ній протягом 13 років. Матір — Надія, у дівоцтві Папашик. 1877 року Надія померла, і батько Іполита одружився вдруге — на Ганні Михайлівні. Іполит був одним із п'ятьох синів у родині[1].
У березні 1882 року батька не стало. На прохання вдови Ганни Михайлівни земська управа виділила кошти на поховання Василя, однак відмовила виплачувати пенсію родині. Допомогли родичі, і всі п'ятеро синів отримали освіту[1].
Іполит закінчив Кишинівську гімназію, потім — Одеську школу садівництва ім. Маразлі[1].
Давидівський парк
1888 року Іполит познайомився з Миколою Давидовим — юристом, мировим суддею, дендрологом та садівником, який хотів створити свій парк. Незабаром Іполит взяв участь у конкурсі на проєкт кращого декоративного парку, який оголосив Давидов. Іполит подав п'ять малюнків — і виграв конкурс[1]. 1891 року він закінчив проєкт парку в 10 десятин[2], і згодом протягом більш ніж двох десятків років наглядав над усіма роботами в парку[1].
За створення проєкту, планування та розбиття його на зони Давидов заплатив Іполиту Владиславському-Падалці 200 тисяч рублів золотом[2].
Примітки
- ↑ 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 Владислав Сердюк: Дослідження старого знімка. Частина І, Кропивницький час-Тіме, 12 січня 2021, переглянуто 15 січня 2024
- ↑ 2,0 2,1 Руденко, Андрій: Особливості поєднання природних та антропогенних ландшафтів у дендропарку Веселі Боковеньки — Одеса : Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018., переглянуто 15 січня 2024