Владиславський-Падалка Іполит Васильович: відмінності між версіями

Матеріал з Аккерманіка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Інфобокс|
{{Інфобокс|
{{Особа
{{Особа
|фото =
|фото = Садобудівельний заклад І. Владиславського-Падалки.jpg
|підпис = Реклама «Першого на Півдні» садобудівельного закладу, який відкрив Іполит
|ім'я = Іполит Васильович Владиславський-Падалка
|ім'я = Іполит Васильович Владиславський-Падалка
|дата народження = [[1872]]
|дата народження = [[1872]]
Рядок 15: Рядок 16:


=== Ранні роки та освіта ===
=== Ранні роки та освіта ===
Іполит народився [[1872|1872 року]]. Його батько — Василь Васильович Владиславський-Падалка — дворянин, титулярний радник-секретар [[Аккерманська повітова земська управа|Аккерманської повітової земської управи]], працював у ній протягом 13 років. Матір — Надія, у дівоцтві Папашик. [[1877|1877 року]] Надія померла, і батько Іполита одружився вдруге — на Ганні Михайлівні. Іполит був одним із п'ятьох синів у родині<ref name=":0">{{Cite web|url=http://chas-time.com.ua/liudyna/doslidzhennya-starogo-znimka.html|назва=Дослідження старого знімка. Частина І|дата=12 січня 2021|дата-доступу=15 січня 2024|видавець=Кропивницький час-Тіме|автор=Владислав Сердюк}}</ref>.
Іполит народився [[1872|1872 року]]. Його батько — Василь Васильович Владиславський-Падалка — дворянин, титулярний радник-секретар [[Аккерманська повітова земська управа|Аккерманської повітової земської управи]], працював у ній протягом 13 років. Матір — Надія, у дівоцтві Папашик. [[1877|1877 року]] Надія померла, і батько Іполита одружився вдруге — на Ганні Михайлівні. Від двох браків у Василя було п'ятеро синів<ref name=":0">{{Cite web|url=http://chas-time.com.ua/liudyna/doslidzhennya-starogo-znimka.html|назва=Дослідження старого знімка. Частина І|дата=12 січня 2021|дата-доступу=15 січня 2024|видавець=Кропивницький час-Тіме|автор=Владислав Сердюк}}</ref>: Микола, Іполит, Сергій, Аркадій та Василь<ref name=":2">{{Cite web|url=https://old-akkerman.livejournal.com/17634.html|назва=Владиславский-Падалка - ландшафтный дизайнер из Аккермана|автор=Олексій Пермінов|видавець=Записки Старого Аккермана|дата=17 січня 2013|дата-доступу=15 січня 2024}}</ref>.


У березні [[1882|1882 року]] батька не стало. На прохання вдови Ганни Михайлівни земська управа виділила кошти на поховання Василя, однак відмовила виплачувати пенсію родині. Допомогли родичі, і всі п'ятеро синів отримали освіту<ref name=":0" />.
У березні [[1882|1882 року]] батька не стало. На прохання вдови Ганни Михайлівни земська управа виділила кошти на поховання Василя, однак відмовила виплачувати пенсію родині. Допомогли родичі, і всі п'ятеро синів отримали освіту<ref name=":0" />.
Рядок 22: Рядок 23:


=== Давидівський парк ===
=== Давидівський парк ===
[[1888|1888 року]] Іполит познайомився з Миколою Давидовим — юристом, мировим суддею, дендрологом та садівником, який мріяв створити ландшафтний парк. Незабаром Іполит взяв участь у конкурсі на проєкт кращого декоративного парку, який оголосив Давидов. Іполит подав п'ять малюнків — і виграв конкурс<ref name=":0" />. [[1891|1891 року]] він закінчив проєкт парку в 10 десятин<ref name=":1">{{Cite book|url=http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/22315|автор=Руденко, Андрій|назва=Особливості поєднання природних та антропогенних ландшафтів у дендропарку Веселі Боковеньки|видавництво=Одеський національний університет імені І. І. Мечникова|місце=Одеса|рік=2018|дата-доступу=15 січня 2024}}</ref>, і згодом протягом більш ніж двох десятків років наглядав над усіма роботами в парку<ref name=":0" />.
[[1888|1888 року]] Іполит познайомився з Миколою Давидовим<ref name=":1" /> — юристом, мировим суддею, дендрологом та садівником, який мріяв створити ландшафтний парк. Незабаром Іполит взяв участь у конкурсі на проєкт кращого декоративного парку, який оголосив Давидов. Іполит подав п'ять малюнків — і виграв конкурс<ref name=":0" />.
 
Протягом 1889—1891 років перебував на місці майбутнього ландшафтного парку, біля села Веселі Боковеньки на Кропивниччині, та працював над проєктом<ref name=":2" />. [[1891|1891 року]] закінчив проєкт парку в 10 десятин<ref name=":1">{{Cite book|url=http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/22315|автор=Руденко, Андрій|назва=Особливості поєднання природних та антропогенних ландшафтів у дендропарку Веселі Боковеньки|видавництво=Одеський національний університет імені І. І. Мечникова|місце=Одеса|рік=2018|дата-доступу=15 січня 2024}}</ref>, і згодом протягом більш ніж двох десятків років наглядав над усіма роботами в парку<ref name=":0" />.


За створення проєкту, планування та розбиття його на зони Давидов заплатив Іполиту Владиславському-Падалці 200&nbsp;тисяч рублів золотом<ref name=":1" />.
За створення проєкту, планування та розбиття його на зони Давидов заплатив Іполиту Владиславському-Падалці 200&nbsp;тисяч рублів золотом<ref name=":1" />.

Версія за 17:56, 15 січня 2024

Реклама «Першого на Півдні» садобудівельного закладу, який відкрив Іполит
Реклама «Першого на Півдні» садобудівельного закладу, який відкрив Іполит
Ім'я
Іполит Васильович Владиславський-Падалка
Народився
Помер
до 1928
Крим
Діяльність
вчений-садівник

Іполит Васильович Владиславський-Падалка (нар. 1872пом. до 1928) — вчений садівник, автор і реалізатор проєкту Давидовського парку, засновник першого садово-будівельного підприємства на Півдні України (1910-ті роки).

Життєпис

Ранні роки та освіта

Іполит народився 1872 року. Його батько — Василь Васильович Владиславський-Падалка — дворянин, титулярний радник-секретар Аккерманської повітової земської управи, працював у ній протягом 13 років. Матір — Надія, у дівоцтві Папашик. 1877 року Надія померла, і батько Іполита одружився вдруге — на Ганні Михайлівні. Від двох браків у Василя було п'ятеро синів[1]: Микола, Іполит, Сергій, Аркадій та Василь[2].

У березні 1882 року батька не стало. На прохання вдови Ганни Михайлівни земська управа виділила кошти на поховання Василя, однак відмовила виплачувати пенсію родині. Допомогли родичі, і всі п'ятеро синів отримали освіту[1].

Іполит закінчив Кишинівську гімназію, потім — Одеську школу садівництва ім. Маразлі[1].

Давидівський парк

1888 року Іполит познайомився з Миколою Давидовим[3] — юристом, мировим суддею, дендрологом та садівником, який мріяв створити ландшафтний парк. Незабаром Іполит взяв участь у конкурсі на проєкт кращого декоративного парку, який оголосив Давидов. Іполит подав п'ять малюнків — і виграв конкурс[1].

Протягом 1889—1891 років перебував на місці майбутнього ландшафтного парку, біля села Веселі Боковеньки на Кропивниччині, та працював над проєктом[2]. 1891 року закінчив проєкт парку в 10 десятин[3], і згодом протягом більш ніж двох десятків років наглядав над усіма роботами в парку[1].

За створення проєкту, планування та розбиття його на зони Давидов заплатив Іполиту Владиславському-Падалці 200 тисяч рублів золотом[3].

Власне підприємство

За зароблені гроші Іполит відкрив «Перший на Півдні садобудівельний заклад» в Одесі[1].

Примітки

  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 Владислав Сердюк: Дослідження старого знімка. Частина І, Кропивницький час-Тіме, 12 січня 2021, переглянуто 15 січня 2024
  2. 2,0 2,1 Олексій Пермінов: Владиславский-Падалка - ландшафтный дизайнер из Аккермана, Записки Старого Аккермана, 17 січня 2013, переглянуто 15 січня 2024
  3. 3,0 3,1 3,2 Руденко, Андрій: Особливості поєднання природних та антропогенних ландшафтів у дендропарку Веселі Боковеньки — Одеса : Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018., переглянуто 15 січня 2024