Галин Мартирій Андрійович: відмінності між версіями

	Ім'я Мартирій Андрійович Галин
	Народився 1890 ; с. Гура Роша (тепер Козацьке)
	Помер 1943 ; Бессарабія
	Національність українець
	Діяльність хірург, громадський діяч

Версія за 08:19, 5 червня 2023

Мартирій Андрійович Галин (14 квітня 1858, с. Гура Роша (тепер Козацьке) — † 1943) — член товариства «Просвіта» в Аккермані, один із засновників Українського наукового товариства; автор перших наукових хірургічних праць, опублікованих українською мовою, та перших українських словників медичної термінології.

Життєпис

Ранні роки та освіта

Народився Мартирій Андрійович Галин (до 1920 року підписувався як «Галін») 14 квітня 1858 року в сім'ї православного священика. 1882 року закінчив курс у Новоросійському університеті (Одеса) та отримав ступень «кандидата природничих наук»^[1].

1886 року закінчив Імператорську військово-медичну академію (Росія), де під час навчання написав дві роботи, які конференція академії відзначила золотими медалями: «Качественное и количественое определение пищи, употребляемой крестьянами сел: Гура Роши и Староказачьего Аккерманского уезда, Бессарабской губернии» і «О всасивании грануляционніми поверхностями»^[1].

Початок кар'єри

З 1886 року проходив військову службу у Києві, зокрема у Київському військовому госпіталі. Ріс у чинах: 1891 року отримав чин Колезького асесора, 1883-го — надвірного радника, 1896-го — колезького радника^[1].

1896 року Мартирія призначили старшим ординатором Київського військового госпіталю, а у вересні 1899 року відрядили на навчання у Франція та Німеччину^[1].

Відрядження в Китай

1900 року його відрядили на Далекий Схід, де він взяв участь в медичному забезпеченні експедиційних військ Російської імперії під час придушення «боксерського» повстання в Китаї. 6 серпня 1900 року Мартирія Андрійовича назначили корпусним лікарем 1-го Сибірського армійського корпусу та залишили на посаді консультанта Київського військового госпіталю^[1].

Він активно брав участь у медичних операціях і виказався відзнаками за свою службу, отримавши орден святого Станіслава 2-го ступеню та срібну медаль «За похід в Китай»^[1].

Українське наукове товариство

Був активним членом Українського наукового товариства. 1907 року він брав участь у заснуванні товариства та був обраний обраний головою медичної секції^[1].

Завданням товариства було допомагати у розробленні і популяризації українською мовою різних галузей науки. Медична секція, яку очолив Мартирій Андрійович, зосереджувалась на медичних питаннях. Він презентував доповіді на засіданнях медичної секції, а деякі з них були опубліковані в «Збірнику медичної секції УНТ в Києві». Крім того, Мартирій Андрійович працював над українською медичною термінологією і склав термінологічний словник^[1].

Українські визвольні змагання

Мартирій Галин був активним учасником українських визвольних змагань. Однак, після їхньої поразки він був змушений залишити Україну. У той час владу в Україні перебрали інші сили, які не сприймали Мартирія Андрійовича з симпатією через його громадську позицію і підтримку українських організацій^[1].

1918 року, після приходу Павла Скоропадського до влади, М. А. Галин отримав посаду корпусного лікаря 4-го Київського корпусу. У цей самий час йому доручили створити та очолити комісію з реорганізації Київського військового госпіталю в Український військово-медичний інститут. Однак, коли Директорія УНР прийшла до влади, діяльність комісії зупинили^[1].

В Аккермані

1920 року Мартирій Андрійович повернувся на рідну Бессарабію та оселився в місті Аккерман. Тут він брав участь у культурно-національній діяльності, працював в товаристві «Просвіта». Він також залишався активним українським лікарем, беручи участь у діяльності Українського лікарського товариства у Львові та публікуючи свої статті у виданнях українських наукових інститутів. Мартирій Андрійович продовжував працювати над своїм словником і видавав нові видання, які включали матеріали інших авторів^[1].

Примітки

↑ ^1,00 ^1,01 ^1,02 ^1,03 ^1,04 ^1,05 ^1,06 ^1,07 ^1,08 ^1,09 ^1,10 Стаття «Галин Мартирій Андрійович» на Вікіпедії

[:0-1] 1,00 ^1,01 ^1,02 ^1,03 ^1,04 ^1,05 ^1,06 ^1,07 ^1,08 ^1,09 ^1,10 Стаття «Галин Мартирій Андрійович» на Вікіпедії

[1]

@@ Рядок 14: / Рядок 14: @@
 ==Життєпис==
+=== Ранні роки та освіта ===
 Народився Мартирій Андрійович Галин (до 1920 року підписувався як «Галін») [[14 квітня]] [[1858|1858 року]] в сім'ї православного священика. [[1882|1882 року]] закінчив курс у Новоросійському університеті ([[Одеса]]) та отримав ступень «кандидата природничих наук»<ref name=":0">[https://uk.wikipedia.org/wiki/Галин_Мартирій_Андрійович Стаття «Галин Мартирій Андрійович» на Вікіпедії]</ref>.
 [[1886|1886 року]] закінчив Імператорську військово-медичну академію (Росія), де під час навчання написав дві роботи, які конференція академії відзначила золотими медалями: «Качественное и количественое определение пищи, употребляемой крестьянами сел: Гура Роши и Староказачьего Аккерманского уезда, Бессарабской губернии» і «О всасивании грануляционніми поверхностями»<ref name=":0" />.
+=== Початок кар'єри ===
 З [[1886|1886 року]] проходив військову службу у Києві, зокрема у Київському військовому госпіталі. Ріс у чинах: [[1891|1891 року]] отримав чин Колезького асесора, [[1883|1883-го]] — надвірного радника, [[1896|1896-го]] — колезького радника<ref name=":0" />.
 [[1896|1896 року]] Мартирія призначили старшим ординатором Київського військового госпіталю, а у вересні [[1899|1899 року]] відрядили на навчання у Франція та Німеччину<ref name=":0" />.
+=== Відрядження в Китай ===
+[[1900|1900 року]] його відрядили на Далекий Схід, де він взяв участь в медичному забезпеченні експедиційних військ Російської імперії під час придушення «боксерського» повстання в Китаї. [[6 серпня]] [[1900|1900 року]] Мартирія Андрійовича назначили корпусним лікарем 1-го Сибірського армійського корпусу та залишили на посаді консультанта Київського військового госпіталю<ref name=":0" />.
+Він активно брав участь у медичних операціях і виказався відзнаками за свою службу, отримавши орден святого Станіслава 2-го ступеню та срібну медаль «За похід в Китай»<ref name=":0" />.
+=== Українське наукове товариство ===
+Був активним членом Українського наукового товариства. [[1907|1907 року]] він брав участь у заснуванні товариства та був обраний обраний головою медичної секції<ref name=":0" />.
+Завданням товариства було допомагати у розробленні і популяризації українською мовою різних галузей науки. Медична секція, яку очолив Мартирій Андрійович, зосереджувалась на медичних питаннях. Він презентував доповіді на засіданнях медичної секції, а деякі з них були опубліковані в «Збірнику медичної секції УНТ в Києві». Крім того, Мартирій Андрійович працював над українською медичною термінологією і склав термінологічний словник<ref name=":0" />.
+=== Українські визвольні змагання ===
+Мартирій Галин був активним учасником українських визвольних змагань. Однак, після їхньої поразки він був змушений залишити Україну. У той час владу в Україні перебрали інші сили, які не сприймали Мартирія Андрійовича з симпатією через його громадську позицію і підтримку українських організацій<ref name=":0" />.
+[[1918|1918 року]], після приходу Павла Скоропадського до влади, М. А. Галин отримав посаду корпусного лікаря 4-го Київського корпусу. У цей самий час йому доручили створити та очолити комісію з реорганізації Київського військового госпіталю в Український військово-медичний інститут. Однак, коли Директорія УНР прийшла до влади, діяльність комісії зупинили<ref name=":0" />.
+=== В Аккермані ===
+[[1920|1920 року]] Мартирій Андрійович повернувся на рідну Бессарабію та оселився в місті Аккерман. Тут він брав участь у культурно-національній діяльності, працював в [[Товариство «Просвіта» в Аккермані|товаристві «Просвіта»]]. Він також залишався активним українським лікарем, беручи участь у діяльності Українського лікарського товариства у Львові та публікуючи свої статті у виданнях українських наукових інститутів. Мартирій Андрійович продовжував працювати над своїм словником і видавав нові видання, які включали матеріали інших авторів<ref name=":0" />.
 ==Примітки==