Середа Григорій Климович: відмінності між версіями

	Ім'я Григорій Климович Середа; рум. Grigore Sereda
	Народився Плахтіївка, Аккерманський повіт
	Національність українець
	Діяльність громадський діяч, примар, вчитель

Версія за 22:49, 19 січня 2024

Григорій Климович Середа, також відомий як Гриць Середа (нар. с. Плахтіївка, Аккерманський повіт) — український громадський діяч; примар Плахтіївки у 1930-х; вчитель у Плахтіївській школі протягом усього життя; один із провідників української громади в Буджаку у першій половині XX століття.

Життєпис

Батько Гриця — Середа Клим Данилович

Народився у Плахтіївці на Аккерманщині. Батько — Клим Данилович, старшина волості, переселенець із села Плахтіївка на Кропивниччині (тоді — у складі Катеринославської губернії)^[1].

Все життя працював у Плахтіївській школі, відкритій 1875 року^[2].

1924 року брав участь у Татарбунарському повстанні та був заарештований^[3]. Окрім того, румунська преса писала, що 1922 року Гриць Середа брав участь у заворушеннях в Аккермані, а 1923-го — заарештований за руйнування важливих мостів^[4].

Один із провідників української громади в Буджаку^[5]. У 1930-х роках — примар Плахтіївки^[6].

2 серпня 1935 року взяв участь у великому з'їзді Національно-селянської організації повіту Четатя-Албе в Кулевча^[7]. Наступного 1936 року разом із іншими плахтунами організував марш Національно-селянської партії від Плахтіїки до Аккерману. Разом вони пройшли 60 км через Байрамчу, Манаші, Успенівку — і врешті долучилися до з'їзду організації у місті. Мітінгувальники-плахтуни несли плакати, в яких у чорній траурній рамці були обведені слова «надія», «добро», «справедливість», «закони і свободи» — як суспільні блага, давно чужі українцям Бесарабії^[8].

1936 року львівський журналіст Роман Голіян мандрував Бесарабією та згодом опублікував історію української громади Буджака у серії статей «Басарабія — забута країна» (часопис «Діло», Львів). У статті відзначена активна громадська праця Гриця Середи^[9]:

Примітки

↑ Любов Клим: Уривки із публікації в газеті «Советская новь» (Спецвипуск «Родина»), від 23 серпня 2000 р. Автор С. Примаченко, історик,ветеран учительської праці — 28 липня 2020
↑ Історія школи, Плахтіївський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3, переглянуто 19 січня 2024
↑ Іван Думініка: Плахтеевка и Татарбунарское восстаник (1924 г.) — 21 квітня 2021. «Камчік, історія з 1830»
↑ Din lumea școlii și bisericii – Calendarul, 1933-10-01 / nr. 487 – Arcanum
↑ Тулуш Артур: «Восточные славяне из Южной Бессарабии под Румынской администрацией (1918—1940)» — Галац, Університет «Нижній Дунай», 2017
↑ Alex Scraiber: Дорогі брати хлібороби! — 2 серпня 2020, Facebook
↑ Campania national-taranista , in judetul Cetatea Albă – Marea adunare din comuna Culevcea — Dreptatea, 1935-08-20 / nr. 2357 – Arcanum
↑ Impunătorul congres al organizaţiei din Cetatea-Alba – Dreptatea, 1936-06-12 / nr. 2586 — Arcanum
↑ Каруник К. Д.: Українська мова в шкільній освіті підрумунської Бесарабії на початку 1920-х років — Лінгвістичні дослідження, 2020

[1] Любов Клим: Уривки із публікації в газеті «Советская новь» (Спецвипуск «Родина»), від 23 серпня 2000 р. Автор С. Примаченко, історик,ветеран учительської праці — 28 липня 2020

[2] Історія школи, Плахтіївський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3, переглянуто 19 січня 2024

[3] Іван Думініка: Плахтеевка и Татарбунарское восстаник (1924 г.) — 21 квітня 2021. «Камчік, історія з 1830»

[4] Din lumea școlii și bisericii – Calendarul, 1933-10-01 / nr. 487 – Arcanum

[5] Тулуш Артур: «Восточные славяне из Южной Бессарабии под Румынской администрацией (1918—1940)» — Галац, Університет «Нижній Дунай», 2017

[6] Alex Scraiber: Дорогі брати хлібороби! — 2 серпня 2020, Facebook

[7] Campania national-taranista , in judetul Cetatea Albă – Marea adunare din comuna Culevcea — Dreptatea, 1935-08-20 / nr. 2357 – Arcanum

[8] Impunătorul congres al organizaţiei din Cetatea-Alba – Dreptatea, 1936-06-12 / nr. 2586 — Arcanum

[9] Каруник К. Д.: Українська мова в шкільній освіті підрумунської Бесарабії на початку 1920-х років — Лінгвістичні дослідження, 2020

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

@@ Рядок 23: / Рядок 23: @@
 Один із провідників української громади в [[Буджак|Буджаку]]<ref>''Тулуш Артур'': [http://dspace.opu.ua/jspui/bitstream/123456789/9500/3/EMINAK%20%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82-%D1%8F%20N19-1.pdf «Восточные славяне из Южной Бессарабии под Румынской администрацией (1918—1940)»] — Галац, Університет «Нижній Дунай», 2017</ref>. У [[1930-ті|1930-х роках]] — примар Плахтіївки<ref>''Alex Scraiber:'' [https://www.facebook.com/groups/272792540482952/permalink/289703775458495/ Дорогі брати хлібороби!] — 2 серпня 2020, Facebook</ref>.
-[[2 серпня]] [[1935|1935 року]] взяв участь у великому з'їзді Національно-селянської організації повіту Четатя-Алба в [[Кулевча]]<ref>[https://adt.arcanum.com/en/view/Dreptatea_1935_08/?query=sereda+Plahteevca&pg=58&layout=s Campania national-taranista , in judetul Cetatea Albă – Marea adunare din comuna Culevcea] — Dreptatea, 1935-08-20 / nr. 2357 – Arcanum</ref>. Наступного [[1936|1936 року]] разом із іншими плахтунами організував марш Національно-селянської партії від Плахтіїки до Аккерману. Разом вони пройшли 60 км через Байрамчу, Манаші, Успенівку — і врешті долучилися до з'їзду організації у місті. Мітінгувальники-плахтуни несли плакати, в яких у чорній траурній рамці були обведені слова «надія», «добро», «справедливість», «закони і свободи» — як суспільні блага, давно чужі українцям Бесарабії<ref>[https://adt.arcanum.com/en/view/Dreptatea_1936_06/?query=%22Gr+Sereda%22&pg=38&layout=s Impunătorul congres al organizaţiei din Cetatea-Alba] – Dreptatea, 1936-06-12 / nr. 2586 — Arcanum</ref>.
+[[2 серпня]] [[1935|1935 року]] взяв участь у великому з'їзді Національно-селянської організації повіту Четатя-Албе в [[Кулевча]]<ref>[https://adt.arcanum.com/en/view/Dreptatea_1935_08/?query=sereda+Plahteevca&pg=58&layout=s Campania national-taranista , in judetul Cetatea Albă – Marea adunare din comuna Culevcea] — Dreptatea, 1935-08-20 / nr. 2357 – Arcanum</ref>. Наступного [[1936|1936 року]] разом із іншими плахтунами організував марш Національно-селянської партії від Плахтіїки до Аккерману. Разом вони пройшли 60 км через Байрамчу, Манаші, Успенівку — і врешті долучилися до з'їзду організації у місті. Мітінгувальники-плахтуни несли плакати, в яких у чорній траурній рамці були обведені слова «надія», «добро», «справедливість», «закони і свободи» — як суспільні блага, давно чужі українцям Бесарабії<ref>[https://adt.arcanum.com/en/view/Dreptatea_1936_06/?query=%22Gr+Sereda%22&pg=38&layout=s Impunătorul congres al organizaţiei din Cetatea-Alba] – Dreptatea, 1936-06-12 / nr. 2586 — Arcanum</ref>.
 року львівський журналіст Роман Голіян мандрував Бесарабією та згодом опублікував історію української громади Буджака у серії статей «[[Басарабія — забута країна]]» (часопис «Діло», Львів). У статті відзначена активна громадська праця Гриця Середи<ref>''Каруник К. Д.'': [http://journals.hnpu.edu.ua/index.php/lingvistics/article/view/3050/3077 Українська мова в шкільній освіті підрумунської Бесарабії на початку 1920-х років] — Лінгвістичні дослідження, 2020</ref>: