Середа Григорій Климович: відмінності між версіями

	Ім'я Григорій Климович Середа; рум. Grigore Sereda
	Народився Плахтіївка, Аккерманський повіт
	Національність українець
	Діяльність громадський діяч, примар, вчитель

Версія за 23:21, 19 січня 2024

Григорій Климович Середа, також відомий як Гриць Середа (нар. с. Плахтіївка, Аккерманський повіт) — український громадський діяч; примар Плахтіївки у 1930-х; вчитель у Плахтіївській школі протягом усього життя; один із провідників української громади в Буджаку у першій половині XX століття.

Життєпис

Батько Гриця — Середа Клим Данилович

Народився у Плахтіївці на Аккерманщині. Батько — Клим Данилович, старшина волості, переселенець із села Плахтіївка на Кропивниччині (тоді — у складі Катеринославської губернії)^[1].

Громадська та політична діяльність

Все життя працював у Плахтіївській школі, відкритій 1875 року^[2].

1924 року брав участь у Татарбунарському повстанні та був заарештований^[3]. Окрім того, румунська преса писала, що 1922 року Гриць Середа брав участь у заворушеннях в Аккермані, а 1923-го — заарештований за руйнування важливих мостів^[4].

Один із провідників української громади в Буджаку^[5].

У 1930-х роках — примар Плахтіївки^[6].

1936 року львівський журналіст Роман Голіян мандрував Бесарабією та згодом опублікував історію української громади Буджака у серії статей «Басарабія — забута країна» (часопис «Діло», Львів). У статті відзначена активна громадська праця Гриця Середи^[7]:

Національно-селянська організація

2 серпня 1935 року взяв участь у великому з'їзді Національно-селянської організації повіту Четатя-Албе в Кулевча^[8]. Наступного 1936 року разом із іншими плахтунами організував марш Національно-селянської партії від Плахтіїки до Аккерману. Разом вони пройшли 60 км через Байрамчу, Манаші, Успенівку — і врешті долучилися до з'їзду організації у місті. Мітінгувальники-плахтуни несли плакати, в яких у чорній траурній рамці були обведені слова «надія», «добро», «справедливість», «закони і свободи» — як суспільні блага, давно чужі українцям Бесарабії^[9].

Під час з'їзду Гриць Середа критикував тодішній уряд та демонстрував прихильність селянства до програми Національно-селянської партії. Свій виступ він підсумував тим, що жудець Четатя-Алба не представлений національними меншинами, а лише націонал-цараністами^[9].

1938 року взяв участь у передвиборчому з'їзді Національно-селянської організації Четатя-Албе^[10].

Примітки

↑ Любов Клим: Уривки із публікації в газеті «Советская новь» (Спецвипуск «Родина»), від 23 серпня 2000 р. Автор С. Примаченко, історик,ветеран учительської праці — 28 липня 2020
↑ Історія школи, Плахтіївський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3, переглянуто 19 січня 2024
↑ Іван Думініка: Плахтеевка и Татарбунарское восстаник (1924 г.) — 21 квітня 2021. «Камчік, історія з 1830»
↑ Din lumea școlii și bisericii – Calendarul, 1933-10-01 / nr. 487 – Arcanum
↑ Тулуш Артур: «Восточные славяне из Южной Бессарабии под Румынской администрацией (1918—1940)» — Галац, Університет «Нижній Дунай», 2017
↑ Alex Scraiber: Дорогі брати хлібороби! — 2 серпня 2020, Facebook
↑ Каруник К. Д.: Українська мова в шкільній освіті підрумунської Бесарабії на початку 1920-х років — Лінгвістичні дослідження, 2020
↑ Campania national-taranista , in judetul Cetatea Albă – Marea adunare din comuna Culevcea — Dreptatea, 1935-08-20 / nr. 2357 – Arcanum
↑ ^9,0 ^9,1 Mircea Ispir: Impunătorul congres al organizaţiei din Cetatea-Alba – Dreptatea, 1936-06-12 / nr. 2586 — Arcanum
↑ Intrunirea național-țărănista din Cetatea Albă — Dreptatea, 1938-02-10 / nr. 3067 — Arcanum

[1] Любов Клим: Уривки із публікації в газеті «Советская новь» (Спецвипуск «Родина»), від 23 серпня 2000 р. Автор С. Примаченко, історик,ветеран учительської праці — 28 липня 2020

[2] Історія школи, Плахтіївський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3, переглянуто 19 січня 2024

[3] Іван Думініка: Плахтеевка и Татарбунарское восстаник (1924 г.) — 21 квітня 2021. «Камчік, історія з 1830»

[4] Din lumea școlii și bisericii – Calendarul, 1933-10-01 / nr. 487 – Arcanum

[5] Тулуш Артур: «Восточные славяне из Южной Бессарабии под Румынской администрацией (1918—1940)» — Галац, Університет «Нижній Дунай», 2017

[6] Alex Scraiber: Дорогі брати хлібороби! — 2 серпня 2020, Facebook

[7] Каруник К. Д.: Українська мова в шкільній освіті підрумунської Бесарабії на початку 1920-х років — Лінгвістичні дослідження, 2020

[8] Campania national-taranista , in judetul Cetatea Albă – Marea adunare din comuna Culevcea — Dreptatea, 1935-08-20 / nr. 2357 – Arcanum

[:0-9] 9,0 ^9,1 Mircea Ispir: Impunătorul congres al organizaţiei din Cetatea-Alba – Dreptatea, 1936-06-12 / nr. 2586 — Arcanum

[10] Intrunirea național-țărănista din Cetatea Albă — Dreptatea, 1938-02-10 / nr. 3067 — Arcanum

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

@@ Рядок 17: / Рядок 17: @@
 Народився у [[Плахтіївка|Плахтіївці]] на Аккерманщині. Батько — Клим Данилович, старшина волості, переселенець із села Плахтіївка на Кропивниччині (тоді — у складі Катеринославської губернії)<ref>''Любов Клим:'' [https://www.facebook.com/groups/272792540482952/posts/286735812421958 Уривки із публікації в газеті «Советская новь» (Спецвипуск «Родина»), від 23 серпня 2000 р. Автор С. Примаченко, історик,ветеран учительської праці] — 28 липня 2020</ref>.
+=== Громадська та політична діяльність ===
 Все життя працював у Плахтіївській школі, відкритій [[1875|1875 року]]<ref>{{Cite web|url=https://sarplax.odessaedu.net/uk/site/school-history.html|назва=Історія школи|видавець=Плахтіївський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3|дата-доступу=19 січня 2024}}</ref>.
@@ Рядок 24: / Рядок 25: @@
 У [[1930-ті|1930-х роках]] — примар Плахтіївки<ref>''Alex Scraiber:'' [https://www.facebook.com/groups/272792540482952/permalink/289703775458495/ Дорогі брати хлібороби!] — 2 серпня 2020, Facebook</ref>.
-[[2 серпня]] [[1935|1935 року]] взяв участь у великому з'їзді Національно-селянської організації повіту Четатя-Албе в [[Кулевча]]<ref>[https://adt.arcanum.com/en/view/Dreptatea_1935_08/?query=sereda+Plahteevca&pg=58&layout=s Campania national-taranista , in judetul Cetatea Albă – Marea adunare din comuna Culevcea] — Dreptatea, 1935-08-20 / nr. 2357 – Arcanum</ref>. Наступного [[1936|1936 року]] разом із іншими плахтунами організував марш Національно-селянської партії від Плахтіїки до Аккерману. Разом вони пройшли 60 км через Байрамчу, Манаші, Успенівку — і врешті долучилися до з'їзду організації у місті. Мітінгувальники-плахтуни несли плакати, в яких у чорній траурній рамці були обведені слова «надія», «добро», «справедливість», «закони і свободи» — як суспільні блага, давно чужі українцям Бесарабії<ref name=":0">''Mircea Ispir:'' [https://adt.arcanum.com/en/view/Dreptatea_1936_06/?query=%22Gr+Sereda%22&pg=38&layout=s Impunătorul congres al organizaţiei din Cetatea-Alba] – Dreptatea, 1936-06-12 / nr. 2586 — Arcanum</ref>.
-Під час з'їзду Гриць Середа критикував тодішній уряд та демонстрував прихильність селянства до програми Національно-селянської партії. Свій виступ він підсумував тим, що жудець Четатя-Алба не представлений національними меншинами, а лише націонал-цараністами<ref name=":0" />.
 року львівський журналіст Роман Голіян мандрував Бесарабією та згодом опублікував історію української громади Буджака у серії статей «[[Басарабія — забута країна]]» (часопис «Діло», Львів). У статті відзначена активна громадська праця Гриця Середи<ref>''Каруник К. Д.'': [http://journals.hnpu.edu.ua/index.php/lingvistics/article/view/3050/3077 Українська мова в шкільній освіті підрумунської Бесарабії на початку 1920-х років] — Лінгвістичні дослідження, 2020</ref>:
@@ Рядок 34: / Рядок 31: @@
 Голіян про Гриця Середу (Басарабія — забута країна).jpg
 </gallery>
+=== Національно-селянська організація ===
+[[2 серпня]] [[1935|1935 року]] взяв участь у великому з'їзді Національно-селянської організації повіту Четатя-Албе в [[Кулевча]]<ref>[https://adt.arcanum.com/en/view/Dreptatea_1935_08/?query=sereda+Plahteevca&pg=58&layout=s Campania national-taranista , in judetul Cetatea Albă – Marea adunare din comuna Culevcea] — Dreptatea, 1935-08-20 / nr. 2357 – Arcanum</ref>. Наступного [[1936|1936 року]] разом із іншими плахтунами організував марш Національно-селянської партії від Плахтіїки до Аккерману. Разом вони пройшли 60 км через Байрамчу, Манаші, Успенівку — і врешті долучилися до з'їзду організації у місті. Мітінгувальники-плахтуни несли плакати, в яких у чорній траурній рамці були обведені слова «надія», «добро», «справедливість», «закони і свободи» — як суспільні блага, давно чужі українцям Бесарабії<ref name=":0">''Mircea Ispir:'' [https://adt.arcanum.com/en/view/Dreptatea_1936_06/?query=%22Gr+Sereda%22&pg=38&layout=s Impunătorul congres al organizaţiei din Cetatea-Alba] – Dreptatea, 1936-06-12 / nr. 2586 — Arcanum</ref>.
+Під час з'їзду Гриць Середа критикував тодішній уряд та демонстрував прихильність селянства до програми Національно-селянської партії. Свій виступ він підсумував тим, що жудець Четатя-Алба не представлений національними меншинами, а лише націонал-цараністами<ref name=":0" />.
+[[1938|1938 року]] взяв участь у передвиборчому з'їзді Національно-селянської організації Четатя-Албе<ref>[https://adt.arcanum.com/en/view/Dreptatea_1938_02/?query=Sereda&pg=46&layout=s Intrunirea național-țărănista din Cetatea Albă]  —  Dreptatea, 1938-02-10 / nr. 3067 — Arcanum</ref>.
 == Примітки ==
 {{Примітки}}
 [[Категорія:Українські громадські діячі]]