Акерманські степи

Останнє редагування: 19 січня 2024
Матеріал з Аккерманіка
«Акерманські степи» в 1-му виданні «Сонетів Адама Міцкевича» 1826 року
Категорії
Література

Акерманські степи

Останнє редагування: 19 січня 2024

«Акерманські степи» (пол. Stepy akermańskie) — перший сонет із циклу «Кримських сонетів» польського поета Адама Міцкевича[1], опублікований 1826 року. 1830 року перекладений українською мовою вперше.

Історична основа

Портрет Міцкевича, 1827

У жовтні 1823 року Міцкевич потрапив в ув'язнення за участь у таємних політичних спілках. Через рік його відправили на заслання в Російську імперію, де він провів чотири з половиною роки свого життя. 1825 року поет здійснив подорож на південь України[2]. Міцкевич жив в Одесі, відвідував Аккерман у травні 1825 року[1], а з 29 серпня до 27 жовтня того ж року — мандрував у Криму[3].

Зміст

Степ на Аккерманщині

«Акерманські степи» — перший сонет із циклу «Кримських сонетів», хоч і не пов’язаний з Кримом[4]. Ним автор відкрив цикл із композиційних міркувань[5][3].

У сонеті «Акерманські степи» ліричним суб’єктом є Мандрівник — одне з втілень людини з гірким і складним минулим, яка відчуває відчуженість і самотність, але зберегла зацікавленість до світу. Він повільно мандрує на возі квітучим степом дорогою до Аккермана[3].

У першому катрені герой мандрує вдень та розглядає пейзажі Аккерманщини, а у другому катрені настають сутінки, які посилюють його відчуття самотності та загубленості в безкрайньому просторі[3].

У першому тріо настає темрява й чути лише звуки ночі. В останніх двох рядках Мандрівник хоче почути голос із батьківщини — Литви, однак голос не приходить, і в результаті він стає вигнанцем зі своєї батьківщини[3].

«Лампа Акермана»

У сонеті Міцкевич так описував світло на горизонті: «то світиться Дністер, то лампа Акермана». Найпоширенішою думкою є те, що він мав на увазі маяк[6], який міг бути облаштований у колишній Аккерманській мечеті[7]. Згідно з іншими інтерпретаціями, «акерманською лампою» також могли бути зірки, місяць чи вогні міста, побачені здалеку[3].

  • Колишня мечеть Аккерманської фортеці, в якій міг бути облаштований маяк
  • Мінарет головної мечеті Аккерманської фортеці (1869) (колір).jpg

Публікація

Вперше сонет виданий у збірці «Кримські сонети» 1826 року[8].

Переклади

Українські поети ще за життя Адама Міцкевича переклали його сонет українською мовою. Так, вперше «Акерманські степи» опубліковані українською мовою 1830 року в журналі «Вестник Европы» — під криптонімом «Ш.»[9] Дослідники досі сперечаються, хто був перекладачем сонета: або Левко Боровиковський, або Опанас Шпигоцький, який трохи пізніше у цьому ж часописі публікував власні переклади творів Міцкевича під псевдонімом «Ш.»[10]

1850 року в львівській газеті «Зоря Галицька» опублікували переклад Івана Гушалевича. Згодом сонет відтворювали українською Максим Рильський, Микола Бажан, Борис Тен та інші[1].

Вірш

У перекладі Максима Рильського

Пливу на обшири сухого океану.

Як човен, повіз мій в зеленій гущині

Минає острови у хвилях запашні,

Що ними бур’яни підносяться багряно.


Вже морок падає. Ні шляху, ні кургану...

Шукаю провідних зірок у вишині.

Он хмарка блиснула, он золоті вогні:

То світиться Дністер, то лампа Акерману.


Спинімось! Тихо як!.. Десь линуть журавлі,

Що й сокіл би не вздрів, — лиш чути, де курличе.

Чутно й метелика, що тріпається в млі,


І вужа, що повзе зіллями таємниче...

Я так напружив слух, що вчув би в цій землі

І голос із Литви. — Вперед! Ніхто не кличе.

— Максим Рильський[11]

В оригіналі

Stepy akermańskie»
Wpłynąłem na suchego przestwór oceanu,

Wóz nurza się w zieloność i jak łódka brodzi,

Śród fali łąk szumiących, śród kwiatów powodzi,

Omijam koralowe ostrowy burzanu.


Już mrok zapada, nigdzie drogi ni kurhanu;

Patrzę w niebo, gwiazd szukam, przewodniczek łodzi;

Tam z dala błyszczy obłok — tam jutrzenka wschodzi;

To błyszczy Dniestr, to weszła lampa Akermanu.


Stójmy! — jak cicho! — słyszę ciągnące żurawie,

Których by nie dościgły źrenice sokoła;

Słyszę, kędy się motyl kołysa na trawie,


Kędy wąż śliską piersią dotyka się zioła.

W takiej ciszy — tak ucho natężam ciekawie,

Że słyszałbym głos z Litwy. — Jedźmy, nikt nie woła.

У масовій культурі

  • 2014 року польський музичний дарк-блюз гурт Borderline Collie випустив інструментальну композицію «The Ackerman Steppe» на своєму альбомі II[12].
  • 2017 року український рок-гурт «Гайдамаки» представив пісню «Stepy Akermańskie» — з польським та українським текстом[13]. 2018 року пісня стала першою в їхньому альбомі «Mickiewicz – Stasiuk – Haydamaky»[14].
  • 2020 року у Польщі випустили композицію «The Ackerman Steppe» вокального ансамблю Art’n’Voices та композитора Шимона Годземба-Тритека[15].
  • 2021 року польський портал Culture.pl представив анімаційний фільм «The Akerman Steppe», натхненний сонетом Міцкевича[16]. За словами творців Лізи Скворцової та Іллі Юдовича, вони «були вражені тишею, яка відкриває цей сонет; тиша також захопила героя поеми — пронизлива і потужна, немов сухий океан, повний іншого життя та руху — і забирає нас разом із ним від повсякденної суєти, від мізерних роздратувань дня…»[17]


The Akerman Steppe

Пам'ять

  • Пам'ятний знак Міцкевичу
  • Пам'ятник Міцкевичу, Білгород-Дністровський.jpg

Примітки

  1. ↑ 1,0 1,1 1,2 Софія Муляр: «Кримські сонети» А. Міцкевича у перекладах І. Буніна та М. Рильського — Луцьк : Волинь філологічна: текст і контекст, 2008., переглянуто 12 липня 2023
  2. ↑ Історія зарубіжної літератури ХІХ — початку ХХ століття: навчальний посібник, с. 112 — Київ : ЦУЛ, 2007., переглянуто 24 липня 2023
  3. ↑ 3,0 3,1 3,2 3,3 3,4 3,5 Stepy akermańskie, Польська Вікіпедія, переглянуто 23 липня 2023
  4. ↑ Kleiner 1995, с. 589
  5. ↑ Makowski 1969, с. 27
  6. ↑ Сидяченко Наталя: Кримські почуття, ув'язнені у форму сонета — Слово і Час № 9, 2009., переглянуто 24 липня 2023
  7. ↑ Ключник А.: Белгород-Днестровский — Одеса : Маяк, 1977., переглянуто 24 липня 2023
  8. ↑ Кримські сонети, Вікіпедія, переглянуто 24 липня 2023
  9. ↑ Левко Боровиковський – Акерманські степи, Мислене древо, переглянуто 12 липня 2023
  10. ↑ Дворянчикова С. Є.: Левко Боровиковський — апологет діалогу української та загальноєвропейської культур, Київський національний університет технологій та дизайну, переглянуто 12 липня 2023
  11. ↑ Сидяченко Наталя: «Кримські почуття, ув'язнені у форму сонета»; Слово і Час, № 9 — Київ : НАН України, 2009., переглянуто 12 липня 2023
  12. ↑ Borderline Collie – II, Discogs, переглянуто 25 липня 2023
  13. ↑ Haydamaky & Andrzej Stasiuk - Stepy Akermanskie, Гайдамаки, 10 квітня 2017, переглянуто 24 липня 2023
  14. ↑ Mickiewicz – Stasiuk – Haydamaky, haydamaky.com, 2018, переглянуто 24 липня 2023
  15. ↑ Midnight Stories: Contemporary Music by Polish Composers, MusicWeb International, переглянуто 24 липня 2023
  16. ↑ Адам Міцкевич. Кримські сонети/ "Акерманські степи", Польський Інститут у Києві, 6 серпня 2021, переглянуто 24 липня 2023
  17. ↑ ‘The Akerman Steppe’ by Adam Mickiewicz – Animation, Culture.pl, переглянуто 24 липня 2023
  18. ↑ У Білгороді-Дністровському урочисто відкрили пам’ятний знак польському поетові Адаму Міцкевичу, Білгород-Дністровська міська рада, 3 грудня 2020, переглянуто 24 липня 2023

Посилання

Джерела

  • Juliusz Kleiner: Mickiewicz — Lublin : Towarzystwo Naukowe Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego, 1995.
  • Stanisław Makowski: Świat sonetów krymskich Adama Mickiewicza. — Warszawa : Czytelnik, 1969.
Отримано з https://akkermanika.org/index.php?title=Акерманські_степи&oldid=8999