Вірменська церква Успіння Пречистої Богородиці

Матеріал з Енциклопедія Білгород-Дністровщини
Церква Успіння Пречистої Богородиці.jpg
Вірменська церква, Аккерман.jpg

Вірменська церква Успіння Пречистої Богородиці (Сурб Аствацацін) — церква XIV століття у Білгороді-Дністровському[1], раніше одна з трьох церков вірменської громади міста, нині єдина збережена. Пам'ятка архітектури національного значення (охоронний № 561). Адреса: вул. Кутузова, 1.

Історія[ред. | ред. код]

Церква збудована у XIV—XV століттях. Датування було проведено за двома плитами з написами, вмурованими в стіни церкви.

1940 року радянська влада відібрала церкву у вірменської громади міста, проте за часів румунської адміністрації (1941—1944) вона продовжила функціонувати. 1945 року радянська влада знову відібрала церкву у вірменів та розграбувала її майно. 1960 року у церкві створили Музей атеїзму, що привело до зруйнування інтер’єру храма, а пізніше в ній розмістили міський планетарій[2].

За часів незалежної України в приміщенні церкви розташовували базу археологічної експедиції. 2011 року почався процес повернення церкви вірменській громаді, який закінчився успіхом у кінці 2013 року. Після цього були проведені археологічні роботи та розроблений проєкт реставрації, який представили містянам 2014 року. Меценатом реставрації виступив Фелікс Петросян[2].

Опис[ред. | ред. код]

Сарматський склеп у дворі церкви

Споруда зального типу, зведена з каменю-пісковика, в плані Т-подібна. Церква Пресвятої Богородиці побудована в стилі базиліки, майже наполовину знаходиться під землею, і для входу в неї потрібно спуститися по 12 щаблях. У стінах церкви збереглися стародавні мармурові плити із зображенням Святого Хреста, на одній з яких (з південного боку церкви) вибито напис:

« «Св. хрест імені Спасителя, що святим знаменням називають в пам'ять Тінара, подружжя і батьків його. Літа 896 (1447)»[3]. «

На іншій плиті з північної сторони:

« «Святе знамення Христа поставлено в пам'ять Саркиса і батьків його. Літа 923 (1475)»[3]. «

На території церкви розташований сарматський склеп ІІІ століття н. е., який перенесли сюди з піщаного кар'єру на східній околиці міста[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Киев, «Будівельник», 1985
  2. 2,0 2,1 2,2 http://www.doroga.ua/poi/Odesskaya/Belgorod-Dnestrovskij/Armyanskaya_cerkovj/402
  3. 3,0 3,1 Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Киев, «Будівельник», 1985

Джерела[ред. | ред. код]