Петербузька гостиниця

Останнє редагування: 25 травня 2023
Матеріал з Аккерманіка
Петербузька гостиниця
Категорії

Петербузька гостиниця

Останнє редагування: 25 травня 2023

«Петербузька гостиниця» (рос. «Петербургская гостиница») — готель в Аккермані, відкритий Едуардом Родунером 1912 року за адресою вул. Старобазарна, 44 (нині вул. Шевченка).

Історія

1912—1928: Готель

Готель відкритий 15 (28) вересня 1912 року Едуардом Родунером на розі вулиць Беліковича (нині Олімпійська) та Старобазарної (нині Шевченка). Будівля збудована у цегляному архітектурному стилі[1].

У гостиниці були мармурні бані та ванни, куди привозили лікувальні грязі з Будацького лиману. 1913 року у місті запрацювала електростанція Ісаака Асвадурова, і до готелю провели електропостачання[1].

1916 року, після перейменування столиці Російської імперії з Петербурга в Петроград, гостиницю слідом перейменували у «Петроградську». І вже 1918 року, коли місто перейшло під владу румунів, назву змінили на «Бухарест»[1].

1928—1940: Міський суд

Міський суд Четатя-Албе (1931)

У середині 1920-х років Едуард Родунер продав гостиницю місту[2], і в будівлі розмістили Міський суд Четатя-Албе (рум. Tribunalul Cetatea Albă)[1].

Відділ НКВД

1940 року, коли СРСР окупував Четатя-Албе, в будівлі розмістили відділ НКВД Аккерманської області[1].

1944 року совєтська влада розмістила тут військову частину, і невелику вежу на даху почали використовувати для протиповітряного спостереження[1].

Пізніше будівлю використовували як гуртожиток міського рибтехнікуму, а згодом приватизували під квартири[1].

Рекламні оголошення

Примітки

  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 1,6 Олексій Пермінов: Гостиница «Петербургская», Старий Аккерман, 11 травня 2013, переглянуто 25 серпня 2021
  2. Олексій Пермінов: Заброшенное историческое здание в Белгороде-Днестровском, 04849.com.ua, 16 грудня 2019, переглянуто 25 серпня 2021