Бугаз (хутір)

Останнє редагування: 20 квітня 2023
Матеріал з Аккерманіка
Бугаз, фото І. А. Анбіндера
Категорії

Бугаз (хутір)

Останнє редагування: 20 квітня 2023
В Аккерманіці є статті про інші значення цього терміна: Бугаз (значення).

Бугаз (від тур. boğaz — протока) — хутір на лівому березі Дністровського лиману і Чорного моря, що існував на місці сучасного села Кароліно-Бугаз.

Історія

Хутір відомий із 1770-х років, вперше позначений на карті 1774 року[1] як «Бозгаз», а пізніше — «Буаз» (від тур. boğaz — протока). Після російсько-турецької війни 17871791 років на хуторі було 10—12 криниць та те, що лишилося від оброблених полів, виноградників і садів[2].

Франц де Волан, нідерландський інженер на службі Російської імперії, описував, що зустрів на хуторі дві сім’ї козаків Чорноморського війська[2].

З 1793 року Бугаз увійшов до дачі А. М. Грибовського — державного діяча Російської імперії[2]; площа території сягала 7500 десятин[1]. 1803 року подільський шляхтич Ігнацій Сцибор-Мархоцький викупив хутір[2].

Місце хутора Бугаз знову заселив на початку 1820-х син Ігнація — Кароль Сцибор-Мархоцький, на честь якого село отримало свою другу назву — Каролін. Вперше «Каролін» згадано в заповіті І. Сцибор-Мархоцького від 14 грудня 1822 року; в ньому він передав Бугаз у спадок своїй дочці Емілії, графині Сцибор-Мархоцькій — у заміжжі Інгістова; була одружена на військовому Миколі Інгістові[1].

1856 року зазначалося, що «хутір Бугазький (25 дворів) належав підполковниці Інгістовій». Нащадки Інгістових володіли Бугазом до початку 1920-х, коли владу захопили комуністи[2].

Галерея

Примітки

  1. 1,0 1,1 1,2 Стаття «Кароліно-Бугаз» на «Вікіпедії»
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 2,4 С. С. Аргатюк, В. В. Левчук, І. Т. Русєв, І. В. Сапожников: Овідіопольський район. Енциклопедичний довідник, сторінка 37 — Одеса-Овідіополь : ВМВ, 2011.