Передмістя Білгорода-Дністровського: відмінності між версіями

Матеріал з Аккерманіка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 4: Рядок 4:
== Історія ==
== Історія ==
=== За часів Російської імперії ===
=== За часів Російської імперії ===
Після приєднання [[Бессарабія|Бессарабії]] до Російської імперії [[1812|1812 року]] навколо Аккерману почали розростатися передмістя. До них переселялися відставні солдати, різний сторонній люд та біженці з України, де в ті роки діяло кріпосне право. Вони займалися риболовлею, чорною роботою та працею на полях, жили в землянках або саманних хатинах. Ці поселення тяглися вздовж берега [[Дністровський лиман|Дністровського лиману]] поруч зі старовинною дорогою на Кишинів<ref name=":0">{{Cite web|url=https://www.facebook.com/112564129375690/posts/563101330988632/|назва=Посады Аккермана|автор=Олексій Пермінов|дата=14 квітня 2020|видавець=Типичный Аккерман|дата-доступу=29 травня 2021}}</ref>.
Після захоплення [[Бессарабія|Бессарабії]] Російською імперією [[1812|1812 року]] навколо Аккерману почало розростатися передмістя. До нього переселялися відставні солдати, різний сторонній люд та біженці з України, де в ті роки діяло кріпосне право. Вони займалися риболовлею, чорною роботою та працею на полях, жили в землянках або саманних хатинах. Ці поселення тяглися вздовж берега [[Дністровський лиман|Дністровського лиману]] поруч зі старовинною дорогою на Кишинів<ref name=":0">{{Cite web|url=https://www.facebook.com/112564129375690/posts/563101330988632/|назва=Посады Аккермана|автор=Олексій Пермінов|дата=14 квітня 2020|видавець=Типичный Аккерман|дата-доступу=29 травня 2021}}</ref>.


Деякі поселення заснували ще за часів Османської імперії, наприклад: Турлаки (нині село [[Випасне]]) — від турецького назви [[Дністер|Дністра]] «Турла» — та Чаїри, або Чагіри (нині село [[Сухолужжя]]) — «городи» татарською мовою. Інші поселення заснували після захоплення Російською імперією: [[Папушой]] — «кукурудза» молдовською, [[Кривда]], або Свиняча Кривда — через те, що вулиця кривою лінією обгинала плавні з очеретом<ref name=":0" />.
Деякі поселення заснували ще за часів Османської імперії, наприклад: Турлаки (нині село [[Випасне]]) — від турецького назви [[Дністер|Дністра]] «Турла» — та Чаїри, або Чагіри (нині село [[Сухолужжя]]) — «городи» татарською мовою. Інші поселення заснували після захоплення Російською імперією: [[Папушой]] — «кукурудза» молдовською, [[Кривда]], або Свиняча Кривда — через те, що вулиця кривою лінією обгинала плавні з очеретом<ref name=":0" />.
Рядок 11: Рядок 11:


[[1841|1841 року]] російський імператор Микола I затвердив перший [[Генеральний план Білгорода-Дністровського|генеральний план міста Аккермана]]. Згідно з указом, передмістя розділили на три окремі посади: [[Шабо|Шаба]], Папуша і Турлак. До посаду Турлак увійшли передмістя Турлак, Кривда і Кам'яний міст. Усіх міщан посадів об'єднали в суспільства-земляцтва. Так, у посаді Турлак створили Кривдянське та Кам’яномостівське суспільства<ref name=":0" />.
[[1841|1841 року]] російський імператор Микола I затвердив перший [[Генеральний план Білгорода-Дністровського|генеральний план міста Аккермана]]. Згідно з указом, передмістя розділили на три окремі посади: [[Шабо|Шаба]], Папуша і Турлак. До посаду Турлак увійшли передмістя Турлак, Кривда і Кам'яний міст. Усіх міщан посадів об'єднали в суспільства-земляцтва. Так, у посаді Турлак створили Кривдянське та Кам’яномостівське суспільства<ref name=":0" />.
Протягом 1812—1861 років, після захоплення краю Російською імперією та до скасування в ній кріпацтва, у посадах мешкало багато біглих селян з кріпацької України, які жили за паспортами вже померлих місцевих міщан — так виникло поняття «<nowiki/>[[безсмертні аккерманські міщани]]<nowiki/>»<ref name=":2">{{Cite web|url=https://lib.chmnu.edu.ua/pdf/naukpraci/history/2011/147-134-2.pdf|назва=Діяльність Аккерманської думи в галузі благоустрою міста: 1870—1917 рр.|автор=Коваль Г. П.|видавець=Видання ЧДУ імені Петра Могили|дата=2011|дата-доступу=31 травня 2021}}</ref>.


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 14:44, 31 травня 2021

Карта посаду Турлак у передмісті Аккерману

Передмістя Білгорода-Дністровського — низка поселень навколо міста Білгорода-Дністровського.

Історія

За часів Російської імперії

Після захоплення Бессарабії Російською імперією 1812 року навколо Аккерману почало розростатися передмістя. До нього переселялися відставні солдати, різний сторонній люд та біженці з України, де в ті роки діяло кріпосне право. Вони займалися риболовлею, чорною роботою та працею на полях, жили в землянках або саманних хатинах. Ці поселення тяглися вздовж берега Дністровського лиману поруч зі старовинною дорогою на Кишинів[1].

Деякі поселення заснували ще за часів Османської імперії, наприклад: Турлаки (нині село Випасне) — від турецького назви Дністра «Турла» — та Чаїри, або Чагіри (нині село Сухолужжя) — «городи» татарською мовою. Інші поселення заснували після захоплення Російською імперією: Папушой — «кукурудза» молдовською, Кривда, або Свиняча Кривда — через те, що вулиця кривою лінією обгинала плавні з очеретом[1].

Поселення Кам'яний міст заснували вздовж балки, через яку йшла дорога з мостом на Кишинів. Оскільки в степу завжди була проблема з питною водою, люди селилися уздовж ярів-балок, де її було легко добувати[1].

1841 року російський імператор Микола I затвердив перший генеральний план міста Аккермана. Згідно з указом, передмістя розділили на три окремі посади: Шаба, Папуша і Турлак. До посаду Турлак увійшли передмістя Турлак, Кривда і Кам'яний міст. Усіх міщан посадів об'єднали в суспільства-земляцтва. Так, у посаді Турлак створили Кривдянське та Кам’яномостівське суспільства[1].

Протягом 1812—1861 років, після захоплення краю Російською імперією та до скасування в ній кріпацтва, у посадах мешкало багато біглих селян з кріпацької України, які жили за паспортами вже померлих місцевих міщан — так виникло поняття «безсмертні аккерманські міщани»[2].

Примітки

  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 Олексій Пермінов: Посады Аккермана, Типичный Аккерман, 14 квітня 2020, переглянуто 29 травня 2021
  2. Коваль Г. П.: Діяльність Аккерманської думи в галузі благоустрою міста: 1870—1917 рр., Видання ЧДУ імені Петра Могили, 2011, переглянуто 31 травня 2021