Єврейська лікарня (1934—1940): відмінності між версіями

Матеріал з Аккерманіка
м (Nykyforiv перейменував сторінку з Пологовий будинок на Єврейська лікарня (1934—1940))
Немає опису редагування
Рядок 4: Рядок 4:
|ширина=260|висота=260|текст=Пологовий будинок
|ширина=260|висота=260|текст=Пологовий будинок
}}
}}
'''Пологовий будинок''' (раніше — '''Нова єврейська лікарня''', '''Друга міська лікарня''') лікарня у [[Білгород-Дністровський|Білгороді-Дністровському]], відкрита [[1934|1934 року]] за кошти [[Товариство емігрантів з Аккермана в Нью-Йорку|єврейських емігрантів з Аккермана в Нью-Йорку]]. Знаходиться на [[Вулиця Незалежності|вулиці Незалежності]].
'''Єврейська лікарня''' — медичний заклад у [[Білгород-Дністровський|Білгороді-Дністровському]], відкритий [[1934|1934 року]] за кошти [[Товариство емігрантів з Аккермана в Нью-Йорку|єврейських емігрантів з Аккермана в Нью-Йорку]].
 
Після окупації міста СРСР — Друга міська лікарня, з [[1959|1959 року]] — [[пологовий будинок]].


== Історія ==
== Історія ==

Версія за 23:16, 9 лютого 2023

Нова єврейська лікарня, 1934

Єврейська лікарня — медичний заклад у Білгороді-Дністровському, відкритий 1934 року за кошти єврейських емігрантів з Аккермана в Нью-Йорку.

Після окупації міста СРСР — Друга міська лікарня, з 1959 рокупологовий будинок.

Історія

Передумови та відкриття

На початку XX століття єврейська громада міста мала лікарню на розі вулиць Єврейської та Ізмаїльської, яка з часом стала не спроможна надавати якісні послуги.

На початку 1920-х років члени Товариства емігрантів з Аккермана в Нью-Йорку Аків Марголін і його дружина відвідали Четатя-Албе і зрозуміли, що в місті необхідно відкрити нову лікарню. Повернувшись у США, вони закликали комітет придбати земельну ділянку та спланувати нову лікарню, а також зобов’язалися зібрати гроші для цього[1].

Організація створила спеціальний фонд, відкрила збір коштів і з 1925 до 1932 року зібрала понад 50 тисяч доларів. Окрім цього, вагомий внесок зробив Максим Каролік, уродженець Аккермана, який також жив у США. Усі гроші передавали комітету з будівництва лікарні в Четатя-Албе[1].

Румунська влада виділила землю під лікарню на околиці міста: біля приватного виноградника, на місці якого після Другої світової війни звели міський стадіон[2]. Будівництво тривало сім років, і у вересні 1934 року члени Товариства отримали запрошення на урочисте відкриття нового будинку лікарні[3]. 7 жовтня 1934 року лікарню офіційно відкрили у присутності багатьох жителів міста та представників влади. Вона мала 14 кімнат і 60 ліжок, її річний бюджет сягав 100 000 леїв, а медичний персонал включав лікарів-спеціалістів і досвідчених медсестер[1]. Лікарня з Ізмаїльської вулиці переїхала у нове приміщення, керівником її лишився Ісаак Йосипович Шапіро[2].

Під час та після Другої світової війни

У червні 1940 року, коли місто окупував СРСР, доктору Шапіро, який керував лікарнею більше 50 років, довелося передати керівництво новому головному лікарю — члену комуністичної партії. Будівля під час Другої світової війни майже не постраждала, після війни тут продовжила роботу Друга міська лікарня[2].

1959 року лікарню частково перебудували та розмістили в ній пологовий будинок[2].

Примітки

  1. 1,0 1,1 1,2 Нісан Амітай Стамбул: Аккерман і містечка його району. Книга пам'яті, сторінка 51 — Тель-Авів : Товариство емігрантів з Аккермана та околиць, 1983.
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 Олексій Пермінов: Еврейская больница (Роддом), Старий Аккерман, 22 липня 2019, переглянуто 8 лютого 2023
  3. Нісан Амітай Стамбул: Аккерман і містечка його району. Книга пам'яті, сторінка 258 — Тель-Авів : Товариство емігрантів з Аккермана та околиць, 1983.