Єврейська лікарня (1934—1940): відмінності між версіями

Матеріал з Аккерманіка
Немає опису редагування
 
(Не показано 10 проміжних версій цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Нова єврейська лікарня (1934).jpg|міні|праворуч|Нова єврейська лікарня, [[1934]]]]
{{Інфобокс|
[[Файл:Нова єврейська лікарня (1934).jpg|міні|Нова єврейська лікарня, [[1934]]]]
{{Карта|geo=geoline
{{Карта|geo=geoline
|широта=46.19081|довгота=30.35215|масштаб=17
|широта=46.19081|довгота=30.35215|масштаб=17
|ширина=260|висота=260|текст=Пологовий будинок
|ширина=260|висота=260|текст=Єврейська лікарня
}}
}}
}}
'''Єврейська лікарня''' — медичний заклад у [[Білгород-Дністровський|Білгороді-Дністровському]], відкритий [[1934|1934 року]] за кошти [[Товариство емігрантів з Аккермана в Нью-Йорку|єврейських емігрантів з Аккермана в Нью-Йорку]].
'''Єврейська лікарня''' — медичний заклад у [[Білгород-Дністровський|Білгороді-Дністровському]], відкритий [[1934|1934 року]] за кошти [[Товариство емігрантів з Аккермана в Нью-Йорку|єврейських емігрантів з Аккермана в Нью-Йорку]].


Після окупації міста СРСР — Друга міська лікарня, з [[1959|1959 року]] — [[пологовий будинок]].
Після окупації міста СССР — Друга міська лікарня, з [[1959|1959 року]] — [[пологовий будинок]].


== Історія ==
== Історія ==
=== Передумови ===
На початку XX століття [[Історія євреїв у Білгороді-Дністровському|єврейська громада міста]] мала лікарню на розі вулиць [[Вулиця Єврейська|Єврейської]] та [[Вулиця Ізмаїльська|Ізмаїльської]]. Її приміщення, однак, потребувало розширення.
На початку [[1920-ті|1920-х років]] члени [[Товариство емігрантів з Аккермана в Нью-Йорку|Товариства емігрантів з Аккермана в Нью-Йорку]] Аків Марголін і його дружина відвідали [[Білгород-Дністровський|Аккерман]] і зрозуміли, що в місті необхідно відкрити [[Нова єврейська лікарня|нову лікарню]]<ref name=":2" />. У цьому їх переконав Ісаак Шапіро — головний лікар Єврейської лікарні<ref>{{ЄКП|250}}</ref>. Коли Марголіни повернулися в США, вони закликали комітет придбати земельну ділянку та спланувати нову лікарню, а також зобов’язалися зібрати гроші для цього<ref name=":2">{{ЄКП|51}}</ref>.


=== Передумови та відкриття ===
=== Будівництво та відкриття ===
На початку XX століття [[Історія євреїв у Білгороді-Дністровському|єврейська громада міста]] мала лікарню на розі вулиць [[Вулиця Єврейська|Єврейської]] та [[Вулиця Ізмаїльська|Ізмаїльської]], яка з часом стала не спроможна надавати якісні послуги.
[[Товариство емігрантів з Аккермана в Нью-Йорку]] створило спеціальний фонд, відкрило збір коштів і з [[1925]] до [[1932]] року зібрало понад 50 тисяч доларів. Вагомий внесок, зокрема, зробив [[Максим Каролік]], уродженець Аккермана, який також жив у США. Усі гроші передавали комітету з будівництва лікарні в Четатя-Албе<ref name=":2" />.


На початку [[1920-ті|1920-х років]] члени [[Товариство емігрантів з Аккермана в Нью-Йорку|Товариства емігрантів з Аккермана в Нью-Йорку]] Аків Марголін і його дружина відвідали [[Білгород-Дністровський|Четатя-Албе]] і зрозуміли, що в місті необхідно відкрити [[Нова єврейська лікарня|нову лікарню]]. Повернувшись у США, вони закликали комітет придбати земельну ділянку та спланувати нову лікарню, а також зобов’язалися зібрати гроші для цього<ref name=":2">{{ЄКП|51}}</ref>.
[[Примарія Четатя-Албе|Румунська влада]] виділила землю під лікарню на околиці міста: біля приватного виноградника, на місці якого після Другої світової війни звели [[міський стадіон]]<ref name=":0">{{Cite web|назва=Еврейская больница (Роддом)|url=https://www.facebook.com/groups/StaryiAkkerman/posts/1112982312232767/|видавець=Старий Аккерман|дата=22 липня 2019|дата-доступу=8 лютого 2023|автор=Олексій Пермінов}}</ref>. Будівництво тривало сім років, і у вересні [[1934|1934 року]] члени Товариства отримали запрошення на урочисте відкриття нового будинку лікарні<ref name=":1">{{ЄКП|258}}</ref>. [[7 жовтня]] 1934 року лікарню офіційно відкрили у присутності багатьох жителів міста та представників влади. Вона мала 14 кімнат і 60 ліжок, її річний бюджет сягав 100 000 леїв, а медичний персонал включав лікарів-спеціалістів і досвідчених медсестер<ref name=":2" />. Лікарня з Ізмаїльської вулиці переїхала у нове приміщення, керівником її лишився [[Шапіро Ісаак Йосипович|Ісаак Йосипович Шапіро]]<ref name=":0" />.


Організація створила спеціальний фонд, відкрила збір коштів і з [[1925]] до [[1932]] року зібрала понад 50 тисяч доларів. Окрім цього, вагомий внесок зробив [[Максим Каролік]], уродженець Аккермана, який також жив у США. Усі гроші передавали комітету з будівництва лікарні в Четатя-Албе<ref name=":2" />.
<gallery heights="250" mode="packed">
Громадський комітет будівництва нової лікарні та Жіночий комітет.jpg|Громадський комітет будівництва нової лікарні на фоні її будівництва, 1929
Будівництво Нової єврейської лікарні.jpg|Будівництво лікарні, 1929
Нова єврейська лікарня (1934) (2).jpg|Нова єврейська лікарня
</gallery>


[[Примарія Четатя-Албе|Румунська влада]] виділила землю під лікарню на околиці міста: біля приватного виноградника, на місці якого після Другої світової війни звели [[міський стадіон]]<ref name=":0">{{Cite web|назва=Еврейская больница (Роддом)|url=https://www.facebook.com/groups/StaryiAkkerman/posts/1112982312232767/|видавець=Старий Аккерман|дата=22 липня 2019|дата-доступу=8 лютого 2023|автор=Олексій Пермінов}}</ref>. Будівництво тривало сім років, і у вересні [[1934|1934 року]] члени Товариства отримали запрошення на урочисте відкриття нового будинку лікарні<ref name=":1">{{ЄКП|258}}</ref>. [[7 жовтня]] 1934 року лікарню офіційно відкрили у присутності багатьох жителів міста та представників влади. Вона мала 14 кімнат і 60 ліжок, її річний бюджет сягав 100 000 леїв, а медичний персонал включав лікарів-спеціалістів і досвідчених медсестер<ref name=":2" />. Лікарня з Ізмаїльської вулиці переїхала у нове приміщення, керівником її лишився [[Шапіро Ісаак Йосипович|Ісаак Йосипович Шапіро]]<ref name=":0" />.
=== Після Другої світової війни ===
У червні [[1940|1940 року]], коли місто окупував СССР, доктору Шапіро, який керував лікарнею більше 50 років, довелося передати керівництво новому головному лікарю — члену комуністичної партії. Будівля під час Другої світової війни майже не постраждала, після війни тут продовжила роботу Друга міська лікарня<ref name=":0" />.


=== Під час та після Другої світової війни ===
[[1959|1959 року]] лікарню частково перебудували та розмістили в ній [[пологовий будинок]]<ref name=":0" />.
У червні [[1940|1940 року]], коли місто окупував СРСР, доктору Шапіро, який керував лікарнею більше 50 років, довелося передати керівництво новому головному лікарю — члену комуністичної партії. Будівля під час Другої світової війни майже не постраждала, після війни тут продовжила роботу Друга міська лікарня<ref name=":0" />.


[[1959|1959 року]] лікарню частково перебудували та розмістили в ній пологовий будинок<ref name=":0" />.
{{Main|Пологовий будинок}}


== Примітки ==
== Примітки ==
{{Примітки}}
{{Примітки}}
[[Категорія:Єврейська громада Білгорода-Дністровського]]
[[Категорія:Єврейська громада Білгорода-Дністровського]]

Поточна версія на 12:23, 11 грудня 2023

Нова єврейська лікарня, 1934

Єврейська лікарня — медичний заклад у Білгороді-Дністровському, відкритий 1934 року за кошти єврейських емігрантів з Аккермана в Нью-Йорку.

Після окупації міста СССР — Друга міська лікарня, з 1959 року — пологовий будинок.

Історія

Передумови

На початку XX століття єврейська громада міста мала лікарню на розі вулиць Єврейської та Ізмаїльської. Її приміщення, однак, потребувало розширення.

На початку 1920-х років члени Товариства емігрантів з Аккермана в Нью-Йорку Аків Марголін і його дружина відвідали Аккерман і зрозуміли, що в місті необхідно відкрити нову лікарню[1]. У цьому їх переконав Ісаак Шапіро — головний лікар Єврейської лікарні[2]. Коли Марголіни повернулися в США, вони закликали комітет придбати земельну ділянку та спланувати нову лікарню, а також зобов’язалися зібрати гроші для цього[1].

Будівництво та відкриття

Товариство емігрантів з Аккермана в Нью-Йорку створило спеціальний фонд, відкрило збір коштів і з 1925 до 1932 року зібрало понад 50 тисяч доларів. Вагомий внесок, зокрема, зробив Максим Каролік, уродженець Аккермана, який також жив у США. Усі гроші передавали комітету з будівництва лікарні в Четатя-Албе[1].

Румунська влада виділила землю під лікарню на околиці міста: біля приватного виноградника, на місці якого після Другої світової війни звели міський стадіон[3]. Будівництво тривало сім років, і у вересні 1934 року члени Товариства отримали запрошення на урочисте відкриття нового будинку лікарні[4]. 7 жовтня 1934 року лікарню офіційно відкрили у присутності багатьох жителів міста та представників влади. Вона мала 14 кімнат і 60 ліжок, її річний бюджет сягав 100 000 леїв, а медичний персонал включав лікарів-спеціалістів і досвідчених медсестер[1]. Лікарня з Ізмаїльської вулиці переїхала у нове приміщення, керівником її лишився Ісаак Йосипович Шапіро[3].

  • Громадський комітет будівництва нової лікарні на фоні її будівництва, 1929

    Громадський комітет будівництва нової лікарні на фоні її будівництва, 1929

  • Будівництво лікарні, 1929

    Будівництво лікарні, 1929

  • Нова єврейська лікарня

    Нова єврейська лікарня

Після Другої світової війни

У червні 1940 року, коли місто окупував СССР, доктору Шапіро, який керував лікарнею більше 50 років, довелося передати керівництво новому головному лікарю — члену комуністичної партії. Будівля під час Другої світової війни майже не постраждала, після війни тут продовжила роботу Друга міська лікарня[3].

1959 року лікарню частково перебудували та розмістили в ній пологовий будинок[3].

Докладніше: Пологовий будинок

Примітки

  1. ↑ 1,0 1,1 1,2 1,3 Нісан Амітай Стамбул: Аккерман і містечка його району. Книга пам'яті, сторінка 51 — Тель-Авів : Товариство емігрантів з Аккермана та околиць, 1983.
  2. ↑ Нісан Амітай Стамбул: Аккерман і містечка його району. Книга пам'яті, сторінка 250 — Тель-Авів : Товариство емігрантів з Аккермана та околиць, 1983.
  3. ↑ 3,0 3,1 3,2 3,3 Олексій Пермінов: Еврейская больница (Роддом), Старий Аккерман, 22 липня 2019, переглянуто 8 лютого 2023
  4. ↑ Нісан Амітай Стамбул: Аккерман і містечка його району. Книга пам'яті, сторінка 258 — Тель-Авів : Товариство емігрантів з Аккермана та околиць, 1983.
Отримано з https://akkermanika.org/index.php?title=Єврейська_лікарня_(1934—1940)&oldid=8586