Єврейська лікарня (1934—1940): відмінності між версіями
Немає опису редагування |
|||
Рядок 17: | Рядок 17: | ||
=== Будівництво та відкриття === | === Будівництво та відкриття === | ||
[[Товариство емігрантів з Аккермана в Нью-Йорку]] створило спеціальний фонд, відкрило збір коштів і з [[1925]] до [[1932]] року зібрало понад 50 тисяч доларів. Вагомий внесок, зокрема, зробив [[Максим Каролік]], уродженець Аккермана, який також жив у США. Усі гроші передавали комітету з будівництва лікарні в Четатя-Албе<ref name=":2" />. | |||
[[Примарія Четатя-Албе|Румунська влада]] виділила землю під лікарню на околиці міста: біля приватного виноградника, на місці якого після Другої світової війни звели [[міський стадіон]]<ref name=":0">{{Cite web|назва=Еврейская больница (Роддом)|url=https://www.facebook.com/groups/StaryiAkkerman/posts/1112982312232767/|видавець=Старий Аккерман|дата=22 липня 2019|дата-доступу=8 лютого 2023|автор=Олексій Пермінов}}</ref>. Будівництво тривало сім років, і у вересні [[1934|1934 року]] члени Товариства отримали запрошення на урочисте відкриття нового будинку лікарні<ref name=":1">{{ЄКП|258}}</ref>. [[7 жовтня]] 1934 року лікарню офіційно відкрили у присутності багатьох жителів міста та представників влади. Вона мала 14 кімнат і 60 ліжок, її річний бюджет сягав 100 000 леїв, а медичний персонал включав лікарів-спеціалістів і досвідчених медсестер<ref name=":2" />. Лікарня з Ізмаїльської вулиці переїхала у нове приміщення, керівником її лишився [[Шапіро Ісаак Йосипович|Ісаак Йосипович Шапіро]]<ref name=":0" />. | [[Примарія Четатя-Албе|Румунська влада]] виділила землю під лікарню на околиці міста: біля приватного виноградника, на місці якого після Другої світової війни звели [[міський стадіон]]<ref name=":0">{{Cite web|назва=Еврейская больница (Роддом)|url=https://www.facebook.com/groups/StaryiAkkerman/posts/1112982312232767/|видавець=Старий Аккерман|дата=22 липня 2019|дата-доступу=8 лютого 2023|автор=Олексій Пермінов}}</ref>. Будівництво тривало сім років, і у вересні [[1934|1934 року]] члени Товариства отримали запрошення на урочисте відкриття нового будинку лікарні<ref name=":1">{{ЄКП|258}}</ref>. [[7 жовтня]] 1934 року лікарню офіційно відкрили у присутності багатьох жителів міста та представників влади. Вона мала 14 кімнат і 60 ліжок, її річний бюджет сягав 100 000 леїв, а медичний персонал включав лікарів-спеціалістів і досвідчених медсестер<ref name=":2" />. Лікарня з Ізмаїльської вулиці переїхала у нове приміщення, керівником її лишився [[Шапіро Ісаак Йосипович|Ісаак Йосипович Шапіро]]<ref name=":0" />. |
Поточна версія на 12:23, 11 грудня 2023
Єврейська лікарня — медичний заклад у Білгороді-Дністровському, відкритий 1934 року за кошти єврейських емігрантів з Аккермана в Нью-Йорку.
Після окупації міста СССР — Друга міська лікарня, з 1959 року — пологовий будинок.
Історія
Передумови
На початку XX століття єврейська громада міста мала лікарню на розі вулиць Єврейської та Ізмаїльської. Її приміщення, однак, потребувало розширення.
На початку 1920-х років члени Товариства емігрантів з Аккермана в Нью-Йорку Аків Марголін і його дружина відвідали Аккерман і зрозуміли, що в місті необхідно відкрити нову лікарню[1]. У цьому їх переконав Ісаак Шапіро — головний лікар Єврейської лікарні[2]. Коли Марголіни повернулися в США, вони закликали комітет придбати земельну ділянку та спланувати нову лікарню, а також зобов’язалися зібрати гроші для цього[1].
Будівництво та відкриття
Товариство емігрантів з Аккермана в Нью-Йорку створило спеціальний фонд, відкрило збір коштів і з 1925 до 1932 року зібрало понад 50 тисяч доларів. Вагомий внесок, зокрема, зробив Максим Каролік, уродженець Аккермана, який також жив у США. Усі гроші передавали комітету з будівництва лікарні в Четатя-Албе[1].
Румунська влада виділила землю під лікарню на околиці міста: біля приватного виноградника, на місці якого після Другої світової війни звели міський стадіон[3]. Будівництво тривало сім років, і у вересні 1934 року члени Товариства отримали запрошення на урочисте відкриття нового будинку лікарні[4]. 7 жовтня 1934 року лікарню офіційно відкрили у присутності багатьох жителів міста та представників влади. Вона мала 14 кімнат і 60 ліжок, її річний бюджет сягав 100 000 леїв, а медичний персонал включав лікарів-спеціалістів і досвідчених медсестер[1]. Лікарня з Ізмаїльської вулиці переїхала у нове приміщення, керівником її лишився Ісаак Йосипович Шапіро[3].
Після Другої світової війни
У червні 1940 року, коли місто окупував СССР, доктору Шапіро, який керував лікарнею більше 50 років, довелося передати керівництво новому головному лікарю — члену комуністичної партії. Будівля під час Другої світової війни майже не постраждала, після війни тут продовжила роботу Друга міська лікарня[3].
1959 року лікарню частково перебудували та розмістили в ній пологовий будинок[3].
Примітки
- ↑ 1,0 1,1 1,2 1,3 Нісан Амітай Стамбул: Аккерман і містечка його району. Книга пам'яті, сторінка 51 — Тель-Авів : Товариство емігрантів з Аккермана та околиць, 1983.
- ↑ Нісан Амітай Стамбул: Аккерман і містечка його району. Книга пам'яті, сторінка 250 — Тель-Авів : Товариство емігрантів з Аккермана та околиць, 1983.
- ↑ 3,0 3,1 3,2 3,3 Олексій Пермінов: Еврейская больница (Роддом), Старий Аккерман, 22 липня 2019, переглянуто 8 лютого 2023
- ↑ Нісан Амітай Стамбул: Аккерман і містечка його району. Книга пам'яті, сторінка 258 — Тель-Авів : Товариство емігрантів з Аккермана та околиць, 1983.