Історія українців у Білгороді-Дністровському: відмінності між версіями

Матеріал з Аккерманіка
Рядок 41: Рядок 41:
== Див. також ==
== Див. також ==


* [[Українці на Басарабщині]]
* [[Безсмертні аккерманські міщани]]
* [[Безсмертні аккерманські міщани]]


Версія за 22:28, 30 червня 2023

Історія українців у Білгороді-Дністровському — хронологія життя української громади у Білгороді-Дністровському.

Історія

Українська громада в Аккермані почала формуватися вже наприкінці XVIII — початку XIX століть. До неї входили селяни, козаки, ремісники, купці[1].

1800-ті

За переписом 1808 року в Аккермані проживали 345 родин, серед них 46 родин (13,3 %) — українці[1]. Переважна більшість українського населення Аккермана потрапила в нього після блукань у Придунайських степах і Молдові. Походження українців в Аккермані:

  • 18 родин (39%) — з Аккерманського повіту
  • 5 родин (11%) — з Кілійського повіту
  • 1 (2 %) — з-за Дунаю
  • 7 родин (17 %) — з молдовський повітів (Кишинівський, Сорокський, Оргєєвський)
  • 2 родини (4,5 %) — з Хотинської раї
  • 4 родини (9 %) — з Тираспольського повіту
  • 5 родин (11 %) — прибули з воєводств «колишнього Польського королівства»
  • 2 родини (4,5 %) — з Херсонської губернії
  • 1 родина (2 %) — «cтарожили», або «корінні»

«Старожили» у переписі зазначені як ті, «що давно зайшли». Найранніший час своєї появи в місті вказав Семен Посмітюха — 1789 рік[1].

1810-ті

За переписом міста 1819 року населення Аккермана становило 1085 родин, серед них більшість — українці (52 %), 560 родин, або 2343 особи: 1310 чоловіків і 1033 жінки[1].

Розподілення за віком:

  • 21—30 років — 85 осіб (15 %)
  • 31—40 років — 214 (38 %)
  • 41—50 років — 135 (24 %)
  • 51—60 років — 81 (15 %),
  • 61 і більше — 45 (8 %).

Українці мали прості родини, до яких входили батьки та їхні діти або батьки, діти та онуки. У 40 % родин різниця між шлюбними партнерами становила 15 років, іноді більше 20 років. У таких родинах чоловіки одружувалися і мали дітей після 35—40 років[1].

1918—1940

Під час румунської окупації управління Бессарабією характеризувалося зниженням культурного, економічного та соціального рівня населення, при цьому були впроваджені колоніальні методи та активно здійснювалася асиміляція українського населення[2].

Товариство «Просвіта»

Докладніше: Товариство «Просвіта» в Аккермані

1936 року в Аккермані відкрили місцеве товариство «Просвіта»[3] — громадську організацію, створену 1868 року у Львові з метою культурно-наукового розвитку, консолідації народної спільноти та піднесення національної свідомості українського народу[4].

Див. також

Примітки

  1. ↑ 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 Бачинська О. А.: Формування та розвиток української громади в місті. Аккерман у ХІХ ст. — Одеса : Наукові видання ОНУ, 2007., переглянуто 7 лютого 2023
  2. ↑ А. І. Жуковський: Бессарабія, Енциклопедія сучасної України, 2003
  3. ↑ Оснування т-ва «Просвіта» в Аккермані, Діло, 28 січня 1937, переглянуто 21 травня 2023
  4. ↑ Стаття «Товариство „Просвіта“ (1868—1939)» на Вікіпедії

Посилання

Отримано з https://akkermanika.org/index.php?title=Історія_українців_у_Білгороді-Дністровському&oldid=7466