Історія українців у Білгороді-Дністровському: відмінності між версіями

Версія за 09:17, 13 липня 2023

Історія українців у Білгороді-Дністровському — хронологія життя української громади у Білгороді-Дністровському.

Історія

Українська громада в Аккермані почала формуватися вже наприкінці XVIII — початку XIX століть. До неї входили селяни, козаки, ремісники, купці^[1].

1800-ті

За переписом 1808 року в Аккермані проживали 345 родин, серед них 46 родин (13,3 %) — українці^[1]. Переважна більшість українського населення Аккермана потрапила в нього після блукань у Придунайських степах і Молдові. Походження українців в Аккермані:

18 родин (39%) — з Аккерманського повіту
5 родин (11%) — з Кілійського повіту
1 (2 %) — з-за Дунаю
7 родин (17 %) — з молдовський повітів (Кишинівський, Сорокський, Оргєєвський)
2 родини (4,5 %) — з Хотинської раї
4 родини (9 %) — з Тираспольського повіту
5 родин (11 %) — прибули з воєводств «колишнього Польського королівства»
2 родини (4,5 %) — з Херсонської губернії
1 родина (2 %) — «cтарожили», або «корінні»

«Старожили» у переписі зазначені як ті, «що давно зайшли». Найранніший час своєї появи в місті вказав Семен Посмітюха — 1789 рік^[1].

1810-ті

За переписом міста 1819 року населення Аккермана становило 1085 родин, серед них більшість — українці (52 %), 560 родин, або 2343 особи: 1310 чоловіків і 1033 жінки^[1].

Розподілення за віком:

21—30 років — 85 осіб (15 %)
31—40 років — 214 (38 %)
41—50 років — 135 (24 %)
51—60 років — 81 (15 %),
61 і більше — 45 (8 %).

Українці мали прості родини, до яких входили батьки та їхні діти або батьки, діти та онуки. У 40 % родин різниця між шлюбними партнерами становила 15 років, іноді більше 20 років. У таких родинах чоловіки одружувалися і мали дітей після 35—40 років^[1].

1917—1918

У жовтні 1917 року в Кишиневі відбувся з'їзд Військового комітету бессарабських молдаван. За прикладом Української Центральної Ради в Києві, на з'їзді постановили створити вищий орган державної влади — Сфатул Церій (Крайова Рада) зі 120 членів (пізніше число збільшили до 150). При цьому для молдаван виділили 84 мандати (70%), а для інших національностей і немолдовських громадських організацій — 30% мандатів. Відсоток мандатів молдаван контрастував із відсотком молдовського населення Бессарабії за останнім переписом населення 1897 року — 47,58%^[2].

27 березня 1918 року українські делегати до Крайової Ради голосували проти об'єднання Бессарабії з Румунією. Невдовзі за наказом генерала Броштяну, командувача румунської окупаційної армії, їх без суду розстріляли^[2].

1918—1940

Під час румунської окупації управління Бессарабією характеризувалося зниженням культурного, економічного та соціального рівня населення, при цьому були впроваджені колоніальні методи та активно здійснювалася асиміляція українського населення^[3].

Товариство «Просвіта»

Докладніше: Товариство «Просвіта» в Аккермані

1936 року в Аккермані відкрили місцеве товариство «Просвіта»^[4] — громадську організацію, створену 1868 року у Львові з метою культурно-наукового розвитку, консолідації народної спільноти та піднесення національної свідомості українського народу^[5].

Див. також

Примітки

↑ ^1,0 ^1,1 ^1,2 ^1,3 ^1,4 Бачинська О. А.: Формування та розвиток української громади в місті. Аккерман у ХІХ ст. — Одеса : Наукові видання ОНУ, 2007., переглянуто 7 лютого 2023
↑ ^2,0 ^2,1 Іван Новосівський: Нарис історії права Буковини і Басарабії. С. 112 — Нью-Йорк : Записки Наукового Товариства ім. Шевченка, 1986., переглянуто 12 липня 2023
↑ А. І. Жуковський: Бессарабія, Енциклопедія сучасної України, 2003
↑ Оснування т-ва «Просвіта» в Аккермані, Діло, 28 січня 1937, переглянуто 21 травня 2023
↑ Стаття «Товариство „Просвіта“ (1868—1939)» на Вікіпедії

Посилання

історичні джерела і родинні перекази]

[:0-1] 1,0 ^1,1 ^1,2 ^1,3 ^1,4 Бачинська О. А.: Формування та розвиток української громади в місті. Аккерман у ХІХ ст. — Одеса : Наукові видання ОНУ, 2007., переглянуто 7 лютого 2023

[:1-2] 2,0 ^2,1 Іван Новосівський: Нарис історії права Буковини і Басарабії. С. 112 — Нью-Йорк : Записки Наукового Товариства ім. Шевченка, 1986., переглянуто 12 липня 2023

[3] А. І. Жуковський: Бессарабія, Енциклопедія сучасної України, 2003

[4] Оснування т-ва «Просвіта» в Аккермані, Діло, 28 січня 1937, переглянуто 21 травня 2023

[5] Стаття «Товариство „Просвіта“ (1868—1939)» на Вікіпедії

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

@@ Рядок 60: / Рядок 60: @@
 * [http://dspace.onu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/15395/1/270-279%20%28%D0%92%D1%8F%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%20%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%29.pdf Формування регіональних груп українців у Буджаку, Нижньому Подунав'ї та дельті Дунаю]
 * [https://nte.etnolog.org.ua/arkhiv-zhurnalu/2016-rik/2/917-retsenzii/678-ukraintsi-budzhaka-rets-derevencha-m-budzhatskyi-slid-matvii-derevencha-odesa-druk-pivden-2015-352-s Українці Буджака]
+* [https://web.archive.org/web/20220401184904/http://history.odessa.ua/publication15/pdf/52.pdf Заселення українцями Буджаку:
+історичні джерела і родинні перекази]
 [[Категорія:Українська громада Білгорода-Дністровського]]