Аккерманська жіноча гімназія

Останнє редагування: 29 січня 2024
Матеріал з Аккерманіка

Аккерманська жіноча гімназія

Останнє редагування: 29 січня 2024

Жіноча гімназія —навчальний заклад у Аккермані, що діяв протягом 18701910-х років.

Історія

Народне жіноче училище

Історія гімназії почалася 1865 року, коли на основі приватного дівочого пансіону Ольги Фон-Фохт сформували Павлівське народне жіноче двокласне училище[1] — назване на честь Новоросійського та Бессарабського генерал-губернатора Павла Євстафійовича Коцебу. Училище знаходилося за розі Михайлівської та Поліцейської вулиць у будинку Петра Руссова (міський голова Аккерману у 1850-х), яке він безкоштовно надав у користування. Петро Руссов та його брат Христофор були почесними наглядачами та спонсорами жіночого училища, а в майбутньому — і прогімназії. Перша попечителька училища — Шарлотта Іванівна Гангардт, перша начальниця — Ольга Карлівна Фон-Фохт[2].

Жіноча прогімназія

1870 року російський імператор Олександр II видав «Положення про жіночі гімназії та прогімназії Міністерства народної освіти». За цією постановою жіночі училища I розряду ставали гімназіями (7 років навчання), а II розряду — прогімназіями (3 роки)[3]. Таким чином, жіноче училище реорганізували у жіночу прогімназію: рішення про це затвердили 10 квітня 1872 року, а вже 1 грудня того ж року відбулося урочисте відкриття, на яке прийшли більше 100 учениць із батьками.

1893 року заклад переїхав у новопридбаний на аукціоні будинок на початку Архієрейської вулиці (нині вул. Незалежності).

Жіноча гімназія

1895 року прогімназію перетворили на жіночу гімназію[4].

Галерея

Примітки

  1. Олексій Пермінов: Фотосравнения. Угол Михайловской и Полицейской, Старий Аккерман, 20 червня 2020, переглянуто 17 вересня 2021
  2. Діана Георгіца: КН №90, «Жіноча освіта на півдні Бессарабії у кінці XIX — на початку XX століть», с. 6 — Ізмаїл : Кур’єр, 21 листопада 2018., переглянуто 17 вересня 2021
  3. Діана Георгіца: КН №90, «Жіноча освіта на півдні Бессарабії у кінці XIX — на початку XX століть», с. 6 — Ізмаїл : Кур’єр, 14 листопада 2018., переглянуто 17 вересня 2021
  4. М. Шебалдіна: История города — Память былого времени, Слово Придністров'я, 26 квітня 2012, переглянуто 17 вересня 2021