Аккерманський трамвай: відмінності між версіями

Матеріал з Аккерманіка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 5: Рядок 5:
Міський кінний трамвай в [[Білгород-Дністровський|Аккермані]] почали будувати [[1904|1904 року]] для перевезення вантажів та зерна до причалів, перевезення мешканців при цьому було допоміжним<ref name=":1" />. Будівництво конки курував [[Міський голова Аккерману|міський голова]] [[Фемеліді Михайло Костянтинович|Михайло Фемеліді]], який водночас займався торгівлею зерном та тримав власні судна. Сама трамвайна система була приватною та належала херсонському купцю та судновласнику Миколі Спозіто, який збудував її за свої кошти<ref name=":0">{{Cite web|url=https://old-akkerman.livejournal.com/33932.html|назва=Новые детали об аккерманской конке|автор=Олексій Пермінов|видавець=Старий Аккерман|дата=31 липня 2016|дата-доступу=7 вересня 2021}}</ref>.
Міський кінний трамвай в [[Білгород-Дністровський|Аккермані]] почали будувати [[1904|1904 року]] для перевезення вантажів та зерна до причалів, перевезення мешканців при цьому було допоміжним<ref name=":1" />. Будівництво конки курував [[Міський голова Аккерману|міський голова]] [[Фемеліді Михайло Костянтинович|Михайло Фемеліді]], який водночас займався торгівлею зерном та тримав власні судна. Сама трамвайна система була приватною та належала херсонському купцю та судновласнику Миколі Спозіто, який збудував її за свої кошти<ref name=":0">{{Cite web|url=https://old-akkerman.livejournal.com/33932.html|назва=Новые детали об аккерманской конке|автор=Олексій Пермінов|видавець=Старий Аккерман|дата=31 липня 2016|дата-доступу=7 вересня 2021}}</ref>.


[[1905|1905 року]] Будівельне відділення Бессарабського Губернського правління затвердило проєкт на влаштування естакад для потреб вантажно-пасажирської кінно-залізничної міської дороги на [[Причали Білгорода-Дністровського|п’яти наявних пристанях в Аккермані]].
[[1905|1905 року]] Будівельне відділення Бессарабського Губернського правління затвердило проєкт на влаштування естакад для потреб вантажно-пасажирської кінно-залізничної міської дороги на [[Причали Білгорода-Дністровського|п’яти наявних пристанях в Аккермані]]<ref name=":1" />.


Урочисте відкриття конки відбулося [[7 червня]] [[1905|1905 року]], і вже у кінці жовтня 1905 року, коли Микола II видав свій маніфест, у місті почалися [[Єврейські погроми|погроми проти євреїв]] і частина мешканців міста перекривала трамвайний рух<ref name=":1" />.  
Урочисте відкриття конки відбулося [[7 червня]] [[1905|1905 року]], і вже у кінці жовтня 1905 року, коли Микола II видав свій маніфест, у місті почалися [[Єврейські погроми|погроми проти євреїв]] і частина мешканців міста перекривала трамвайний рух<ref name=":1" />.  
Рядок 16: Рядок 16:
[[Файл:Маршрут Аккерманського трамвая.jpg|міні|праворуч|300px|Карта маршруту трамвая]]
[[Файл:Маршрут Аккерманського трамвая.jpg|міні|праворуч|300px|Карта маршруту трамвая]]
Кільцевий маршрут трамвая починався на околицях міста, де тримали хлібні та винні склади, — біля нинішньої [[Свято-Миколаївська церква|Свято-Миколаївської церкви]] на [[Вулиця Ізмаїльська|вулиці Ізмаїльській]], проходив Ізмаїльською до [[Аккерманська фортеця|фортеці]], оминав її та завертав на Скобелівську вулицю (нині [[Вулиця Грецька|Грецька]]). Трамвай проходив усі [[Причали Білгорода-Дністровського|причали міста]] та завертав на Олександрівську (нині [[Вулиця Пушкіна|вул. Пушкіна]]). Далі — на Архієрейську (нині [[Вулиця Незалежності|вул. Незалежності]]), проходив [[Садиба Ярошевича|садибу Ярошевича]] та виїжджав на [[Вулиця Михайлівська|Михайлівську]], а потім Ізмаїльською вулицею вертався на початок маршруту<ref name=":1" />.
Кільцевий маршрут трамвая починався на околицях міста, де тримали хлібні та винні склади, — біля нинішньої [[Свято-Миколаївська церква|Свято-Миколаївської церкви]] на [[Вулиця Ізмаїльська|вулиці Ізмаїльській]], проходив Ізмаїльською до [[Аккерманська фортеця|фортеці]], оминав її та завертав на Скобелівську вулицю (нині [[Вулиця Грецька|Грецька]]). Трамвай проходив усі [[Причали Білгорода-Дністровського|причали міста]] та завертав на Олександрівську (нині [[Вулиця Пушкіна|вул. Пушкіна]]). Далі — на Архієрейську (нині [[Вулиця Незалежності|вул. Незалежності]]), проходив [[Садиба Ярошевича|садибу Ярошевича]] та виїжджав на [[Вулиця Михайлівська|Михайлівську]], а потім Ізмаїльською вулицею вертався на початок маршруту<ref name=":1" />.
Конюшні кінної залізниці знаходилися за сучасною адресою [[Вулиця Ізмаїльська|вул. Ізмаїльська]], 85<ref name=":1" />.


== Технічні характеристики ==
== Технічні характеристики ==

Версія за 18:47, 9 вересня 2021

Трамвайна колія на Архієрейській вулиці (нині вул. Незалежності), 1915

Аккерманський трамвай, «міська конка» — система трамвая на кінній тязі, що діяла в Білгороді-Дністровському протягом 1904—1918-х років та складалася з одного кільцевого маршруту.

Історія

Міський кінний трамвай в Аккермані почали будувати 1904 року для перевезення вантажів та зерна до причалів, перевезення мешканців при цьому було допоміжним[1]. Будівництво конки курував міський голова Михайло Фемеліді, який водночас займався торгівлею зерном та тримав власні судна. Сама трамвайна система була приватною та належала херсонському купцю та судновласнику Миколі Спозіто, який збудував її за свої кошти[2].

1905 року Будівельне відділення Бессарабського Губернського правління затвердило проєкт на влаштування естакад для потреб вантажно-пасажирської кінно-залізничної міської дороги на п’яти наявних пристанях в Аккермані[1].

Урочисте відкриття конки відбулося 7 червня 1905 року, і вже у кінці жовтня 1905 року, коли Микола II видав свій маніфест, у місті почалися погроми проти євреїв і частина мешканців міста перекривала трамвайний рух[1].

Закрили трамвайне систему 1918 року, коли закрилося пароплавне сполучення Дністровським лиманом і конка стала нерентабельною[2].

У статистичному описі Четатя-Албе за 1923 рік трамвай вже згадували як закритий: «Існує система кінного трамвая, який колись функціонував». Трамвайні колії з вулиць міста демонтували в середині 1930-х років[2], частину колій міський садівник Ян Пудівітр використав для вхідної арки у кафе в Громадському саду[1].

Маршрут

Карта маршруту трамвая

Кільцевий маршрут трамвая починався на околицях міста, де тримали хлібні та винні склади, — біля нинішньої Свято-Миколаївської церкви на вулиці Ізмаїльській, проходив Ізмаїльською до фортеці, оминав її та завертав на Скобелівську вулицю (нині Грецька). Трамвай проходив усі причали міста та завертав на Олександрівську (нині вул. Пушкіна). Далі — на Архієрейську (нині вул. Незалежності), проходив садибу Ярошевича та виїжджав на Михайлівську, а потім Ізмаїльською вулицею вертався на початок маршруту[1].

Конюшні кінної залізниці знаходилися за сучасною адресою вул. Ізмаїльська, 85[1].

Технічні характеристики

Ширина колії — 1524 мм[3], її виливали на Брянському залізничному заводі. Швидкість вагонів обмежили 12 верстами за годину, при цьому найповільніше їхати між кінцевими роз’їздами дозволяли зі швидкістю 7,5 версти за годину. Оскільки вагони їздили досить повільно, пасажири могли зійти або застрибнути в конку на ходу[1].

Усі вагони конки мали свій номер та були оснащені гальмами та ліхтарями. Літерні квитки для проїзду продавав кондуктор, присутній у кожному екіпажі[1].

Галерея

Примітки

  1. ↑ 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 1,6 1,7 Олексій Пермінов: Конка в Аккермане, Старий Аккерман, 23 квітня 2013, переглянуто 7 вересня 2021
  2. ↑ 2,0 2,1 2,2 Олексій Пермінов: Новые детали об аккерманской конке, Старий Аккерман, 31 липня 2016, переглянуто 7 вересня 2021
  3. ↑ Белгород-Днестровский [Аккерман (конка)], Горэлектротранс, переглянуто 3 вересня 2021
Отримано з https://akkermanika.org/index.php?title=Аккерманський_трамвай&oldid=3343