Аккерманський трамвай

Трамвайна колія на Архієрейській вулиці (нині вул. Незалежності), 1915

Аккерманський трамвай, «міська конка» — система трамвая на кінній тязі, що діяла в Білгороді-Дністровському протягом 1904—1918-х років та складалася з одного кільцевого маршруту.

Історія

Міський кінний трамвай в Аккермані почали будувати 1904 року для перевезення вантажів та зерна до причалів, перевезення мешканців при цьому було допоміжним. Будівництво конки курував міський голова Михайло Фемеліді, який водночас займався торгівлею зерном та тримав власні судна. Сама трамвайна система була приватною та належала херсонському купцю та судновласнику Миколі Спозіто, який збудував її за свої кошти.

1905 року Будівельне відділення Бессарабського Губернського правління затвердило проєкт на влаштування естакад для потреб вантажно-пасажирської кінно-залізничної міської дороги на п’яти наявних пристанях в Аккермані.

Урочисте відкриття конки відбулося 7 червня 1905 року, і вже у кінці жовтня 1905 року, коли Микола II видав свій маніфест, у місті почалися погроми проти євреїв і частина мешканців міста перекривала трамвайний рух.

1907 року по колії пустили паровий локомотив.

Закрили трамвайне систему 1918 року, коли закрилося пароплавне сполучення Дністровським лиманом і конка стала нерентабельною.

У статистичному описі Четатя-Албе за 1923 рік трамвай вже згадували як закритий: «Існує система кінного трамвая, який колись функціонував». Трамвайні колії з вулиць міста демонтували в середині 1930-х років, частину колій міський садівник Ян Пудівітр використав для вхідної арки у кафе в Громадському саду.

Маршрут

Карта маршруту трамвая

Кільцевий маршрут трамвая починався на околицях міста, де тримали хлібні та винні склади, — біля нинішньої Свято-Миколаївської церкви на вулиці Ізмаїльській, проходив Ізмаїльською до фортеці, оминав її та завертав на Скобелівську вулицю (нині Грецька). Трамвай проходив усі причали міста та завертав на Олександрівську (нині вул. Пушкіна). Далі — на Архієрейську (нині вул. Незалежності), проходив садибу Ярошевича та виїжджав на Михайлівську, а потім Ізмаїльською вулицею вертався на початок маршруту.

Конюшні кінної залізниці знаходилися за сучасною адресою вул. Ізмаїльська, 85.

Технічні характеристики

Ширина колії — 1524 мм, її виливали на Брянському залізничному заводі. Швидкість вагонів обмежили 12 верстами за годину, при цьому найповільніше їхати між кінцевими роз’їздами дозволяли зі швидкістю 7,5 версти за годину. Оскільки вагони їздили досить повільно, пасажири могли зійти або застрибнути в конку на ходу.

Усі вагони конки мали свій номер та були оснащені гальмами та ліхтарями. Літерні квитки для проїзду продавав кондуктор, присутній у кожному екіпажі.

Галерея

• 

  Вагон трамвая біля Миколаївського скверу, 1900-ті

• 

  Трамвай проїжджає повз лікарню Червоного Хреста, початок маршруту, 1906

• 

  Трамвайна колія біля Жіночої гімназії

• 

  Зупинка біля собору

• 

  Трамвайні колії на 3-му причалі, 1910-ті

• 

  Колія та зупинка на початку Скобелівської вулиці (нині Грецька), 1915

• 

  Дім Аккерманської спілки (нині вул. Михайлівська, 23), на передньому плані видно колії трамвая, 1930-ті

• 

  Вулиця Михайла Хороброго (нині Михайлівська), по центру видна колія вже закритого трамвая, 1930-ті