Аккерманський трамвай: відмінності між версіями

Версія за 00:05, 5 лютого 2023

Трамвайна колія на Архієрейській вулиці (нині вул. Незалежності), 1915

Аккерманський трамвай, «міська конка» — система трамвая на кінній тязі, що діяла в Білгороді-Дністровському протягом 1904—1918-х років та складалася з одного кільцевого маршруту.

Історія

Міський кінний трамвай в Аккермані почали будувати 1904 року для перевезення вантажів та зерна до причалів, перевезення мешканців при цьому було допоміжним^[1]. Будівництво конки курував міський голова Михайло Фемеліді, який водночас займався торгівлею зерном та тримав власні судна. Сама трамвайна система була приватною та належала херсонському купцю та судновласнику Миколі Спозіто, який збудував її за свої кошти^[2].

1905 року Будівельне відділення Бессарабського Губернського правління затвердило проєкт на влаштування естакад для потреб вантажно-пасажирської кінно-залізничної міської дороги на п’яти наявних пристанях в Аккермані^[1].

Урочисте відкриття конки відбулося 7 червня 1905 року, і вже у кінці жовтня 1905 року, коли Микола II видав свій маніфест, у місті почався погром проти євреїв і частина мешканців міста перекривала трамвайний рух^[1].

1907 року по колії пустили паровий локомотив^[1].

Закрили трамвайне систему 1918 року, коли закрилося пароплавне сполучення Дністровським лиманом і конка стала нерентабельною^[2].

У статистичному описі Четатя-Албе за 1923 рік трамвай вже згадували як закритий: «Існує система кінного трамвая, який колись функціонував». Трамвайні колії з вулиць міста демонтували в середині 1930-х років^[2], частину колій міський садівник Ян Пудівітр використав для вхідної арки у кафе в Громадському саду^[1].

Маршрут

Карта маршруту трамвая

Кільцевий маршрут трамвая починався на околицях міста, де тримали хлібні та винні склади, — біля нинішньої Свято-Миколаївської церкви на вулиці Ізмаїльській, проходив Ізмаїльською до фортеці, оминав її та завертав на Скобелівську вулицю (нині Грецька). Трамвай проходив усі причали міста та завертав на Олександрівську (нині вул. Пушкіна). Далі — на Архієрейську (нині вул. Незалежності), проходив особняк Ярошевича та виїжджав на Михайлівську, а потім Ізмаїльською вулицею вертався на початок маршруту^[1].

Конюшні кінної залізниці знаходилися за сучасною адресою вул. Ізмаїльська, 85^[1].

Технічні характеристики

Ширина колії — 1524 мм^[3], її виливали на Брянському залізничному заводі. Швидкість вагонів обмежили 12 верстами за годину, при цьому найповільніше їхати між кінцевими роз’їздами дозволяли зі швидкістю 7,5 версти за годину. Оскільки вагони їздили досить повільно, пасажири могли зійти або застрибнути в конку на ходу^[1].

Усі вагони конки мали свій номер та були оснащені гальмами та ліхтарями. Літерні квитки для проїзду продавав кондуктор, присутній у кожному екіпажі^[1].

Галерея

Вагон трамвая біля Миколаївського скверу, 1900-ті
Трамвай проїжджає повз лікарню Червоного Хреста, початок маршруту, 1906
Трамвайна колія біля Жіночої гімназії
Зупинка біля собору
Трамвайні колії на 3-му причалі, 1910-ті
Колія та зупинка на початку Скобелівської вулиці (нині Грецька), 1915
Дім Аккерманської спілки (нині вул. Михайлівська, 23), на передньому плані видно колії трамвая, 1930-ті
Вулиця Михайла Хороброго (нині Михайлівська), по центру видна колія вже закритого трамвая, 1930-ті

Примітки

↑ ^1,0 ^1,1 ^1,2 ^1,3 ^1,4 ^1,5 ^1,6 ^1,7 ^1,8 Олексій Пермінов: Конка в Аккермане, Старий Аккерман, 23 квітня 2013, переглянуто 7 вересня 2021
↑ ^2,0 ^2,1 ^2,2 Олексій Пермінов: Новые детали об аккерманской конке, Старий Аккерман, 31 липня 2016, переглянуто 7 вересня 2021
↑ Белгород-Днестровский [Аккерман (конка)], Горэлектротранс, переглянуто 3 вересня 2021

[:1-1] 1,0 ^1,1 ^1,2 ^1,3 ^1,4 ^1,5 ^1,6 ^1,7 ^1,8 Олексій Пермінов: Конка в Аккермане, Старий Аккерман, 23 квітня 2013, переглянуто 7 вересня 2021

[:0-2] 2,0 ^2,1 ^2,2 Олексій Пермінов: Новые детали об аккерманской конке, Старий Аккерман, 31 липня 2016, переглянуто 7 вересня 2021

[3] Белгород-Днестровский [Аккерман (конка)], Горэлектротранс, переглянуто 3 вересня 2021

[1]

[2]

[3]

@@ Рядок 7: / Рядок 7: @@
 [[1905|1905 року]] Будівельне відділення Бессарабського Губернського правління затвердило проєкт на влаштування естакад для потреб вантажно-пасажирської кінно-залізничної міської дороги на [[Причали Білгорода-Дністровського|п’яти наявних пристанях в Аккермані]]<ref name=":1" />.
-Урочисте відкриття конки відбулося [[7 червня]] [[1905|1905 року]], і вже у кінці жовтня 1905 року, коли Микола II видав свій маніфест, у місті почалися [[Єврейські погроми|погроми проти євреїв]] і частина мешканців міста перекривала трамвайний рух<ref name=":1" />.
+Урочисте відкриття конки відбулося [[7 червня]] [[1905|1905 року]], і вже у кінці жовтня 1905 року, коли Микола II видав свій маніфест, у місті почався [[Аккерманський погром (1905)|погром проти євреїв]] і частина мешканців міста перекривала трамвайний рух<ref name=":1" />.
 [[1907|1907 року]] по колії пустили паровий локомотив<ref name=":1" />.
@@ Рядок 17: / Рядок 17: @@
 == Маршрут ==
 [[Файл:Маршрут Аккерманського трамвая.jpg|міні|праворуч|300px|Карта маршруту трамвая]]
-Кільцевий маршрут трамвая починався на околицях міста, де тримали хлібні та винні склади, — біля нинішньої [[Свято-Миколаївська церква|Свято-Миколаївської церкви]] на [[Вулиця Ізмаїльська|вулиці Ізмаїльській]], проходив Ізмаїльською до [[Аккерманська фортеця|фортеці]], оминав її та завертав на Скобелівську вулицю (нині [[Вулиця Грецька|Грецька]]). Трамвай проходив усі [[Причали Білгорода-Дністровського|причали міста]] та завертав на Олександрівську (нині [[Вулиця Пушкіна|вул. Пушкіна]]). Далі — на Архієрейську (нині [[Вулиця Незалежності|вул. Незалежності]]), проходив [[Садиба Ярошевича|садибу Ярошевича]] та виїжджав на [[Вулиця Михайлівська|Михайлівську]], а потім Ізмаїльською вулицею вертався на початок маршруту<ref name=":1" />.
+Кільцевий маршрут трамвая починався на околицях міста, де тримали хлібні та винні склади, — біля нинішньої [[Свято-Миколаївська церква|Свято-Миколаївської церкви]] на [[Вулиця Ізмаїльська|вулиці Ізмаїльській]], проходив Ізмаїльською до [[Аккерманська фортеця|фортеці]], оминав її та завертав на Скобелівську вулицю (нині [[Вулиця Грецька|Грецька]]). Трамвай проходив усі [[Причали Білгорода-Дністровського|причали міста]] та завертав на Олександрівську (нині [[Вулиця Пушкіна|вул. Пушкіна]]). Далі — на Архієрейську (нині [[Вулиця Незалежності|вул. Незалежності]]), проходив [[особняк Ярошевича]] та виїжджав на [[Вулиця Михайлівська|Михайлівську]], а потім Ізмаїльською вулицею вертався на початок маршруту<ref name=":1" />.
 Конюшні кінної залізниці знаходилися за сучасною адресою [[Вулиця Ізмаїльська|вул. Ізмаїльська]], 85<ref name=":1" />.