Асвадурови: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
== Історія == | == Історія == | ||
Предки вірмен Асвадурових (або Асвацатуріанц) переселилися до [[Аккерман|Аккерману]] з Константинополя в середині XV століття. Як і більшість [[Вірмени у Білгороді-Дністровському|вірменів міста]], Асвадурови займалися виноробством і торгівлею. Засновник роду — [[Асвадуров Ісаак-Ісахаг|Ісаак-Ісахаг Асвадуров]]. Окрім виноробної та торговельгої справи, він був піклувальником [[Вірменська церква Успіння Пречистої Богородиці|Успенської вірменської церкви]] та [[Вірменське училище|вірменського училища]]. Його сини Сираган та Федір (Худаверди) продовжили справу батька. | Предки вірмен Асвадурових (або Асвацатуріанц) переселилися до [[Аккерман|Аккерману]] з Константинополя в середині XV століття. Як і більшість [[Вірмени у Білгороді-Дністровському|вірменів міста]], Асвадурови займалися виноробством і торгівлею. Засновник роду — [[Асвадуров Ісаак-Ісахаг|Ісаак-Ісахаг Асвадуров]]. Окрім виноробної та торговельгої справи, він був піклувальником [[Вірменська церква Успіння Пречистої Богородиці|Успенської вірменської церкви]] та [[Вірменське училище|вірменського училища]]. Його сини Сираган та Федір (Худаверди) продовжили справу батька<ref name=":0">{{Cite book|автор=Маріанна Касьєнс|назва=«Етнічна структура торгової спільноти Південної Бессарабії наприкінці ХІХ ст.» — Етнічна історія народів Європи|видавництво=Київський національний університет імені Тараса Шевченка|рік=2013|місце=Київ|url=http://ethnic.history.univ.kiev.ua/data/2013/41/articles/8.pdf|дата-доступу=22 травня 2021}}</ref>. | ||
У другій половині ХІХ століття Асвадурови заснували торговий дім «Сини І. Асвадурова», який контролював виробництво тютюну, борошна, вина та значну частину мануфактурної торгівлі в [[Одеса|Одесі]] та Аккермані. Брати торгували одягом і срібними виробами, залізом і борошном, володіли паровим млином, цегляним заводом та виноградниками. Серед онуків засновника династії: [[Асвадуров Леон|Леон Асвадуров]] — співробітник вірменського часопису «Арах», який видавали в Москві та Петербурзі, — та [[Асвадуров Іван|Іван Асвадуров]] – спадковий почесний громадянин та гласний Одеської міської думи. | У другій половині ХІХ століття Асвадурови заснували торговий дім «Сини І. Асвадурова», який контролював виробництво тютюну, борошна, вина та значну частину мануфактурної торгівлі в [[Одеса|Одесі]] та Аккермані. Брати торгували одягом і срібними виробами, залізом і борошном, володіли паровим млином, цегляним заводом та виноградниками. Серед онуків засновника династії: [[Асвадуров Леон|Леон Асвадуров]] — співробітник вірменського часопису «Арах», який видавали в Москві та Петербурзі, — та [[Асвадуров Іван|Іван Асвадуров]] – спадковий почесний громадянин та гласний Одеської міської думи<ref name=":0" />. | ||
== Власність == | == Власність == | ||
Родині Асвадурових належав цілий квартал між вулицями [[Новобазарна вулиця|Новобазарною]] та [[Поліцейська вулиця|Поліцейською]] (зараз Маяковського та Олімпійська). | Родині Асвадурових належав цілий квартал між вулицями [[Новобазарна вулиця|Новобазарною]] та [[Поліцейська вулиця|Поліцейською]] (зараз Маяковського та Олімпійська)<ref>{{Cite web|url=https://www.facebook.com/groups/StaryiAkkerman/permalink/737748149756187/|назва=Фотосравнения. Дома Асвадуровых|автор=Олексій Пермінов|дата=27 листопада 2017|дата-доступу=22 травня 2021|видавець=Старый Аккерман}}</ref>. | ||
== Примітки == | == Примітки == | ||
Версія за 12:12, 22 травня 2021
Родина Асвадурових (Асвацатуріанц) — відомий вірменський рід в Аккермані, представники якого володіли нерухомістю та виноградниками у місті.
Історія
Предки вірмен Асвадурових (або Асвацатуріанц) переселилися до Аккерману з Константинополя в середині XV століття. Як і більшість вірменів міста, Асвадурови займалися виноробством і торгівлею. Засновник роду — Ісаак-Ісахаг Асвадуров. Окрім виноробної та торговельгої справи, він був піклувальником Успенської вірменської церкви та вірменського училища. Його сини Сираган та Федір (Худаверди) продовжили справу батька[1].
У другій половині ХІХ століття Асвадурови заснували торговий дім «Сини І. Асвадурова», який контролював виробництво тютюну, борошна, вина та значну частину мануфактурної торгівлі в Одесі та Аккермані. Брати торгували одягом і срібними виробами, залізом і борошном, володіли паровим млином, цегляним заводом та виноградниками. Серед онуків засновника династії: Леон Асвадуров — співробітник вірменського часопису «Арах», який видавали в Москві та Петербурзі, — та Іван Асвадуров – спадковий почесний громадянин та гласний Одеської міської думи[1].
Власність
Родині Асвадурових належав цілий квартал між вулицями Новобазарною та Поліцейською (зараз Маяковського та Олімпійська)[2].
Примітки
- ↑ 1,0 1,1 Маріанна Касьєнс: «Етнічна структура торгової спільноти Південної Бессарабії наприкінці ХІХ ст.» — Етнічна історія народів Європи — Київ : Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2013., переглянуто 22 травня 2021
- ↑ Олексій Пермінов: Фотосравнения. Дома Асвадуровых, Старый Аккерман, 27 листопада 2017, переглянуто 22 травня 2021