Асвадурови: відмінності між версіями

Матеріал з Аккерманіка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 3: Рядок 3:


== Історія ==
== Історія ==
Предки вірмен Асвадурових (або Асвацатуріанц) переселилися до [[Четатя-Албе]] з Константинополя напередодні його падіння [[1453|1453 року]]. Коли турки наступали на місто у [[1475]]—[[1484]] роках, родина знайшла притулок в іншій частині [[Бессарабія|Бессарабії]], де займалася виноробством. Пізніше, на початку XVIII століття, Асвадурови повернулися в Аккерман<ref name=":0">{{Cite web|url=https://web.archive.org/web/20171022105030/http://belgorod-dnestrovskiy.ru/akkermanskoe-kupechestvo-synovya-isaaka-asvadurova/|дата=19 квітня 2013|назва=Аккерманское купечество. Сыновья Исаака Асвадурова|дата-доступу=22 травня 2021|видавець=Белый Город на Днестре}}</ref>.
Предки вірмен Асвадурових (або Асвацатуріанц) переселилися до [[Четатя-Албе]] з Константинополя напередодні його падіння [[1453|1453 року]]. Коли турки наступали на місто у [[1475]]—[[1484]] роках, родина знайшла притулок в іншій частині [[Бессарабія|Бессарабії]], де займалася виноробством. Пізніше, на початку XVIII століття, Асвадурови повернулися в Аккерман<ref name=":0">{{Cite web|назва=Сыновья Исаака Асвадурова|автор=Олексій Пермінов|url=https://old-akkerman.livejournal.com/1157.html|видавець=Старый Аккерман|дата=21 березня 2013|дата-доступу=22 травня 2021}}</ref>.


Прізвище Асвадзадуріанц (або Асвацатуріанц) походить від імені Асвадур — «Богом даний». З плином [[Русифікація Бессарабії|русифікації у краю]] прізвище змінили на Асвадуров. Дітям давали традиційні вірменські імена, які, проте, з часом також русифіковували<ref name=":0" />.
Прізвище Асвадзадуріанц (або Асвацатуріанц) походить від імені Асвадур — «Богом даний». З плином [[Русифікація Бессарабії|русифікації у краю]] прізвище змінили на Асвадуров. Дітям давали традиційні вірменські імена, які, проте, з часом також русифіковували<ref name=":0" />.

Версія за 12:44, 22 травня 2021

Торговий дім «Сини І. Асвадурова»

Родина Асвадурових (Асвацатуріанц, Асвадзадуріанц) — відомий вірменський рід в Аккермані, представники якого володіли нерухомістю та виноградниками у місті.

Історія

Предки вірмен Асвадурових (або Асвацатуріанц) переселилися до Четатя-Албе з Константинополя напередодні його падіння 1453 року. Коли турки наступали на місто у 14751484 роках, родина знайшла притулок в іншій частині Бессарабії, де займалася виноробством. Пізніше, на початку XVIII століття, Асвадурови повернулися в Аккерман[1].

Прізвище Асвадзадуріанц (або Асвацатуріанц) походить від імені Асвадур — «Богом даний». З плином русифікації у краю прізвище змінили на Асвадуров. Дітям давали традиційні вірменські імена, які, проте, з часом також русифіковували[1].

Як і більшість вірменів міста, Асвадурови займалися виноробством і торгівлею. Засновник роду — Ісаак-Ісахаг Асвадуров. Окрім виноробної та торговельгої справи, він був піклувальником Успенської вірменської церкви та вірменського училища[2]. Ісахаг Асвадзадуріанц похований біля Вірменської церкви. Його могилу, як і могили інших Асвадурових та Вірменське кладовище загалом, зруйнували комуністи за радянської влади.

Його сини Сираган та Федір (Худаверди) продовжили справу батька[2].

У другій половині ХІХ століття Асвадурови заснували торговий дім «Сини І. Асвадурова», який контролював виробництво тютюну, борошна, вина та значну частину мануфактурної торгівлі в Одесі та Аккермані. Брати торгували одягом і срібними виробами, залізом і борошном, володіли паровим млином, цегляним заводом та виноградниками. Серед онуків засновника династії: Леон Асвадуров — співробітник вірменського часопису «Арах», який видавали в Москві та Петербурзі, — та Іван Асвадуров – спадковий почесний громадянин та гласний Одеської міської думи[2].

Власність

Родині Асвадурових належав цілий квартал між вулицями Новобазарною та Поліцейською (зараз Маяковського та Олімпійська)[3].

Примітки

  1. 1,0 1,1 Олексій Пермінов: Сыновья Исаака Асвадурова, Старый Аккерман, 21 березня 2013, переглянуто 22 травня 2021
  2. 2,0 2,1 2,2 Маріанна Касьєнс: «Етнічна структура торгової спільноти Південної Бессарабії наприкінці ХІХ ст.» — Етнічна історія народів Європи — Київ : Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2013., переглянуто 22 травня 2021
  3. Олексій Пермінов: Фотосравнения. Дома Асвадуровых, Старый Аккерман, 27 листопада 2017, переглянуто 22 травня 2021

Джерела