Безсмертні аккерманські міщани: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
|||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
== Історія == | == Історія == | ||
Після захоплення [[Бессарабія|Бессарабії]] Російською імперією багато територій краю лишилися незаселеними, і вище керівництво держави вирішило переселяти державних селян цілими повозками у «далекі приморські степи». Так, наприклад, заснували село [[Плахтіївка]] [[Аккерманський повіт|Аккерманського повіту]]<ref name=":0">{{Cite web|url=https://old-akkerman.livejournal.com/32485.html|назва=Учебник истории и географии из Шабо. Часть 2-я.|автор=Олексій Пермінов|видавець=Старий Аккерман|дата=14 лютого 2016|дата-доступу=31 травня 2021}}</ref>. | Після захоплення [[Бессарабія|Бессарабії]] Російською імперією [[1812|1812 року]] багато територій краю лишилися незаселеними, і вище керівництво держави вирішило переселяти державних селян цілими повозками у «далекі приморські степи». Так, наприклад, заснували село [[Плахтіївка]] [[Аккерманський повіт|Аккерманського повіту]]<ref name=":0">{{Cite web|url=https://old-akkerman.livejournal.com/32485.html|назва=Учебник истории и географии из Шабо. Часть 2-я.|автор=Олексій Пермінов|видавець=Старий Аккерман|дата=14 лютого 2016|дата-доступу=31 травня 2021}}</ref>. | ||
Окрім примусових переселенців, багато людей бігли через [[Дністер]] у нові «вільні землі» та оселялися у [[Передмістя Білгорода-Дністровського|посадах передмістя]]<ref name=":0" />. | Окрім примусових переселенців, багато людей втікали від кріпосного права — наприклад, кріпаки з Херсонщини<ref name=":1">{{Cite web|url=https://forum.vgd.ru/post/2661/40261/p2424563.htm#pp2424563|автор=Олексій Пермінов|дата=16 травня 2017|видавець=Всероссийское генеалогическое древо|назва=Город Аккерман и его посады. Бессарабская губерния|дата-доступу=31 травня 2021}}</ref>, — бігли через [[Дністер]] у нові «вільні землі» та оселялися у [[Передмістя Білгорода-Дністровського|посадах передмістя]]<ref name=":0" />. Жителі [[Білгород-Дністровський|Аккерману]] продавали біглим селянам паспорти, що належали вже померлим людям, та приписували їх таким чином до громади міщан. Звідси виникло поняття «безсмертні аккерманські міщани». [[1827|1827 року]] у місті проживало 9770 осіб, серед них українців — 3641, росіян — 2066. Переселенці будували для себе брудні глинобитні мазанки, землянки та халупи і жили в них. [[1860|1860 року]] серед 2973 будинків міста кам’яними були лише 558<ref name=":2">{{Cite web|url=https://lib.chmnu.edu.ua/pdf/naukpraci/history/2011/147-134-2.pdf|назва=Діяльність Аккерманської думи в галузі благоустрою міста: 1870—1917 рр.|автор=Коваль Г. П.|видавець=Видання ЧДУ імені Петра Могили|дата=2011|дата-доступу=31 травня 2021}}</ref>. | ||
[[1861|1861 року]], коли в Російській імперії скасували кріпацтво, потреба продавати паспорти біглим селянам зникла<ref name=":2" /><ref name=":1" />. | |||
== Примітки == | == Примітки == | ||
{{Примітки}} | {{Примітки}} | ||
Версія за 13:26, 31 травня 2021
«Безсмертні аккерманські міщани» — термін, яким позначали людей, що переселялися на Аккерманщину у середині XIX століття.
Історія
Після захоплення Бессарабії Російською імперією 1812 року багато територій краю лишилися незаселеними, і вище керівництво держави вирішило переселяти державних селян цілими повозками у «далекі приморські степи». Так, наприклад, заснували село Плахтіївка Аккерманського повіту[1].
Окрім примусових переселенців, багато людей втікали від кріпосного права — наприклад, кріпаки з Херсонщини[2], — бігли через Дністер у нові «вільні землі» та оселялися у посадах передмістя[1]. Жителі Аккерману продавали біглим селянам паспорти, що належали вже померлим людям, та приписували їх таким чином до громади міщан. Звідси виникло поняття «безсмертні аккерманські міщани». 1827 року у місті проживало 9770 осіб, серед них українців — 3641, росіян — 2066. Переселенці будували для себе брудні глинобитні мазанки, землянки та халупи і жили в них. 1860 року серед 2973 будинків міста кам’яними були лише 558[3].
1861 року, коли в Російській імперії скасували кріпацтво, потреба продавати паспорти біглим селянам зникла[3][2].
Примітки
- ↑ 1,0 1,1 Олексій Пермінов: Учебник истории и географии из Шабо. Часть 2-я., Старий Аккерман, 14 лютого 2016, переглянуто 31 травня 2021
- ↑ 2,0 2,1 Олексій Пермінов: Город Аккерман и его посады. Бессарабская губерния, Всероссийское генеалогическое древо, 16 травня 2017, переглянуто 31 травня 2021
- ↑ 3,0 3,1 Коваль Г. П.: Діяльність Аккерманської думи в галузі благоустрою міста: 1870—1917 рр., Видання ЧДУ імені Петра Могили, 2011, переглянуто 31 травня 2021