Бессарабська губернія: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Утворена на землях Бессарабії після її захоплення Російською імперією [[1812|1812 року]]. Центром губернії був Кишинів. З 1812 до [[1873|1873 року]] — Бессарабськая область. З 1873-го до 1917 року — губернія. | Утворена на землях Бессарабії після її захоплення Російською імперією [[1812|1812 року]]. Центром губернії був Кишинів. З 1812 до [[1873|1873 року]] — Бессарабськая область. З 1873-го до 1917 року — губернія. | ||
[[1828|1828 року]] область розділили на повіти: [[Аккерманський повіт|Аккерманський]], Бендерський, Ізмаїльський (спочатку градоначальство), Кишинівський, Леовський, Оргеєвський, Сороцький, Хотинський, Ясський. | [[1828|1828 року]] область розділили на повіти: [[Аккерманський повіт|Аккерманський]], Бендерський, Ізмаїльський (спочатку градоначальство), Кишинівський, Леовський, Оргеєвський, Сороцький, Хотинський, Ясський. | ||
== Адміністративний поділ == | == Адміністративний поділ == | ||
[[Файл:Бессарабська губернія.png»|250px|thumb|Адміністративний поділ Бессарабської губернії|посилання=Special:FilePath/Бессарабська_губернія.png»]] | [[Файл:Бессарабська губернія.png»|250px|thumb|Адміністративний поділ Бессарабської губернії|посилання=Special:FilePath/Бессарабська_губернія.png»]] | ||
[[1813|1813 року]], після захоплення Бессарабії Російською імперією, згідно з правилами про тимчасове влаштування Бессарабії, її територію розділили на 9 цинутів (спочатку планували 12): Хотинський, Ясський (Фолештській), Сорокський, Орхейський, Бендерський, Хотарнічанський, Кодрський, Гречанський і Томаровський (Ізмаїльський). Однак до [[1818|1818 року]], коли прийняли | [[1813|1813 року]], після захоплення Бессарабії Російською імперією, згідно з правилами про тимчасове влаштування Бессарабії, її територію розділили на 9 цинутів (спочатку планували 12): Хотинський, Ясський (Фолештській), Сорокський, Орхейський, Бендерський, Хотарнічанський, Кодрський, Гречанський і Томаровський (Ізмаїльський). Однак до [[1818|1818 року]], коли прийняли [[Статут утворення Бессарабської області]], адміністративний поділ змінився: розформували Гречанський, Кодрський, Сорокський і Хотарнічанский цинути та утворили новий — [[Аккерманський цинут]]. Врешті цинутів лишилося шість. | ||
[[1828|1828 року]] область втратила самостійність, її включили до складу [[Новоросійське генерал-губернаторство|Новоросійського генерал-губернаторства]]. У зв'язку з цим провели ряд адміністративних реформ, і зокрема, цинути перейменовали в повіти. [[1830|1830 року]] створили Леовський повіт (з [[1835|1835 року]] — Кагульский повіт), а [[1836|1836 року]] — Кишинівський і Сорокський повіти. [[1857|1857 року]] створили Комратський повіт, але вже за рік його скасували. | [[1828|1828 року]] область втратила самостійність, її включили до складу [[Новоросійське генерал-губернаторство|Новоросійського генерал-губернаторства]]. У зв'язку з цим провели ряд адміністративних реформ, і зокрема, цинути перейменовали в повіти. [[1830|1830 року]] створили Леовський повіт (з [[1835|1835 року]] — Кагульский повіт), а [[1836|1836 року]] — Кишинівський і Сорокський повіти. [[1857|1857 року]] створили Комратський повіт, але вже за рік його скасували. | ||
| Рядок 37: | Рядок 38: | ||
| 8 || Хотинський || Хотин (18 398 чол.) || align = right|3501,9 || align = right|3985,4 || align = right|307 532 | | 8 || Хотинський || Хотин (18 398 чол.) || align = right|3501,9 || align = right|3985,4 || align = right|307 532 | ||
|} | |} | ||
== Примітки == | |||
{{примітки}} | |||
Версія за 15:35, 16 червня 2021
Бессарабська губернія — історична адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії. Значну частку населення губернії становили українці.
Утворена на землях Бессарабії після її захоплення Російською імперією 1812 року. Центром губернії був Кишинів. З 1812 до 1873 року — Бессарабськая область. З 1873-го до 1917 року — губернія.
1828 року область розділили на повіти: Аккерманський, Бендерський, Ізмаїльський (спочатку градоначальство), Кишинівський, Леовський, Оргеєвський, Сороцький, Хотинський, Ясський.
Адміністративний поділ
1813 року, після захоплення Бессарабії Російською імперією, згідно з правилами про тимчасове влаштування Бессарабії, її територію розділили на 9 цинутів (спочатку планували 12): Хотинський, Ясський (Фолештській), Сорокський, Орхейський, Бендерський, Хотарнічанський, Кодрський, Гречанський і Томаровський (Ізмаїльський). Однак до 1818 року, коли прийняли Статут утворення Бессарабської області, адміністративний поділ змінився: розформували Гречанський, Кодрський, Сорокський і Хотарнічанский цинути та утворили новий — Аккерманський цинут. Врешті цинутів лишилося шість.
1828 року область втратила самостійність, її включили до складу Новоросійського генерал-губернаторства. У зв'язку з цим провели ряд адміністративних реформ, і зокрема, цинути перейменовали в повіти. 1830 року створили Леовський повіт (з 1835 року — Кагульский повіт), а 1836 року — Кишинівський і Сорокський повіти. 1857 року створили Комратський повіт, але вже за рік його скасували.
1856 року, за умовами Паризького миру, Ізмаїльський і Кагульський повіти передали Молдовському князівству.
1873 року Бессарабську область перетворили в губернію зі збереженням колишнього поділу на 7 повітів: Аккерманський, Бендерський, Кишинівський, Оргеєвский, Сорокський, Хотинський і Ясський.
Адміністративно територіальний поділ в кінці XIX століття:
| № | повіт | Повітове місто | площа, верст² |
площа, км² |
Населення (1897), чол. |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Аккерманський | Аккерман (28 258 чол.) | 7282,7 | 8288,0 | 265 247 |
| 2 | Білецький | Білець (18 478 чол.) | 4871,0 | 5543,5 | 211 448 |
| 3 | Бендерський | Бендери (31 797 чол.) | 5398,5 | 6143,8 | 194 915 |
| 4 | Ізмаїльський | Ізмаїл (22 295 чол.) | 8128,0 | 9250,2 | 244 274 |
| 5 | Кишинівський | Кишинів (108 483 чол.) | 3271,0 | 3723,0 | 279 657 |
| 6 | Оргеевского | Оргеев (12 336 чол.) | 3632,0 | 4133,4 | 213 478 |
| 7 | Сороцький | Сороки (15 351 чол.) | 4010,7 | 4564,2 | 218 861 |
| 8 | Хотинський | Хотин (18 398 чол.) | 3501,9 | 3985,4 | 307 532 |