Бессарабська губернія: відмінності між версіями
(Створена сторінка: міні|праворуч|130px|Герб губернії Файл:Brockhaus and Efron Encycloped...) |
Немає опису редагування |
||
| (Не показано 15 проміжних версій цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Інфобокс| | |||
[[Файл:Brockhaus and Efron Encyclopedic Dictionary b6 602-0.jpg|міні | [[Файл:Brockhaus and Efron Encyclopedic Dictionary b6 602-0.jpg|міні|Карта губернії]] | ||
'''Бессарабська губернія''' — історична адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії. Значну частку населення губернії становили українці. | }} | ||
'''Бессарабська губернія''' (протягом [[1812]]—[[1873]] років — '''Бессарабська область''') — історична адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії. Значну частку населення губернії становили українці. | |||
Утворена на землях Бессарабії після її захоплення Російською імперією [[1812|1812 року]]. Центром губернії був Кишинів. З 1812 до [[1873|1873 року]] — Бессарабськая область. З 1873-го до 1917 року — губернія. | Утворена на землях Бессарабії після її захоплення Російською імперією [[1812|1812 року]]. Центром губернії був Кишинів. З [[1812]] до [[1873|1873 року]] — Бессарабськая область. З 1873-го до 1917 року — губернія. | ||
[[1828|1828 року]] область розділили на повіти: [[Аккерманський повіт|Аккерманський]], Бендерський, Ізмаїльський (спочатку градоначальство), Кишинівський, Леовський, Оргеєвський, Сороцький, Хотинський, Ясський. | |||
[[1828|1828 року]] область розділили на повіти: Аккерманський, Бендерський, Ізмаїльський (спочатку градоначальство), Кишинівський, Леовський, Оргеєвський, Сороцький, Хотинський, Ясський. | |||
== Історія == | |||
{{OldStyleDate|9|листопада||28|жовтня}} [[1873|1873 року]] імператор Російської імперії Олександр II підписав указ про перейменування Бессарабської області в губернію (опублікований {{OldStyleDate|19|грудня||7|грудня}})<ref>{{Cite book|url=http://dissovet.rudn.ru/web-local/prep/rj/dis/download.php?file=079ab38253c7639cae4a42769b5ec44532428|назва=Судебная реформа второй половины XIX века в Бессарабии. С. 125|автор=Калякина А. В.|дата-доступу=17 вересня 2021|рік=2019}}</ref>. | |||
== Адміністративний поділ == | == Адміністративний поділ == | ||
[[1813|1813 року]], після захоплення Бессарабії Російською імперією, згідно з правилами про тимчасове влаштування Бессарабії, її територію розділили на 9 цинутів (спочатку планували 12): Хотинський, Ясський (Фолештській), Сорокський, Орхейський, Бендерський, Хотарнічанський, Кодрський, Гречанський і Томаровський (Ізмаїльський). Однак до [[1818|1818 року]], коли прийняли [[Статут утворення Бессарабської області]], адміністративний поділ змінився: розформували Гречанський, Кодрський, Сорокський і Хотарнічанский цинути та утворили новий — [[Аккерманський цинут]]. Врешті цинутів лишилося шість. | |||
[[1813|1813 року]], після захоплення Бессарабії Російською імперією, згідно з правилами про тимчасове влаштування Бессарабії, її територію розділили на 9 цинутів (спочатку планували 12): Хотинський, Ясський ( | |||
[[1828|1828 року]] область втратила самостійність, її включили до складу [[Новоросійське генерал-губернаторство|Новоросійського генерал-губернаторства]]. У зв'язку з цим провели ряд адміністративних реформ, і зокрема, цинути перейменовали в повіти. [[1830|1830 року]] створили Леовський повіт (з [[1835|1835 року]] — Кагульский повіт), а [[1836|1836 року]] — Кишинівський і Сорокський повіти. [[1857|1857 року]] створили Комратський повіт, але вже за рік його скасували. | [[1828|1828 року]] область втратила самостійність, її включили до складу [[Новоросійське генерал-губернаторство|Новоросійського генерал-губернаторства]]. У зв'язку з цим провели ряд адміністративних реформ, і зокрема, цинути перейменовали в повіти. [[1830|1830 року]] створили Леовський повіт (з [[1835|1835 року]] — Кагульский повіт), а [[1836|1836 року]] — Кишинівський і Сорокський повіти. [[1857|1857 року]] створили Комратський повіт, але вже за рік його скасували. | ||
| Рядок 41: | Рядок 41: | ||
| 8 || Хотинський || Хотин (18 398 чол.) || align = right|3501,9 || align = right|3985,4 || align = right|307 532 | | 8 || Хотинський || Хотин (18 398 чол.) || align = right|3501,9 || align = right|3985,4 || align = right|307 532 | ||
|} | |} | ||
<gallery caption=""> | |||
Бессарабська губернія.png|Адміністративний поділ Бессарабської губернії | |||
Карта Бессарабської губернії (1883).jpg|Карта Бессарабської губернії, [[1883]] | |||
Bessarabia Province 1856b.jpg|Листівка [[1856|1856 року]] | |||
</gallery> | |||
== Символи == | |||
<gallery mode="packed" caption="" style="text-align:left"> | |||
Coat of arms of Bessarabia Governorate 1878.svg|Герб губернії | |||
</gallery> | |||
== Примітки == | |||
{{примітки}} | |||
== Посилання == | |||
* [https://uk.wikipedia.org/wiki/Бессарабська_губернія Стаття «Бессарабська губернія» на Вікіпедії] | |||
* [https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бессарабская_губерния_1916.pdf Книга «Бессарабська губернія», 1916] | |||
[[Категорія:Колишні області]] | |||
Поточна версія на 12:46, 14 липня 2023
Бессарабська губернія (протягом 1812—1873 років — Бессарабська область) — історична адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії. Значну частку населення губернії становили українці.
Утворена на землях Бессарабії після її захоплення Російською імперією 1812 року. Центром губернії був Кишинів. З 1812 до 1873 року — Бессарабськая область. З 1873-го до 1917 року — губернія.
1828 року область розділили на повіти: Аккерманський, Бендерський, Ізмаїльський (спочатку градоначальство), Кишинівський, Леовський, Оргеєвський, Сороцький, Хотинський, Ясський.
Історія
28 жовтня (9 листопада) 1873 року імператор Російської імперії Олександр II підписав указ про перейменування Бессарабської області в губернію (опублікований 7 грудня (19 грудня))[1].
Адміністративний поділ
1813 року, після захоплення Бессарабії Російською імперією, згідно з правилами про тимчасове влаштування Бессарабії, її територію розділили на 9 цинутів (спочатку планували 12): Хотинський, Ясський (Фолештській), Сорокський, Орхейський, Бендерський, Хотарнічанський, Кодрський, Гречанський і Томаровський (Ізмаїльський). Однак до 1818 року, коли прийняли Статут утворення Бессарабської області, адміністративний поділ змінився: розформували Гречанський, Кодрський, Сорокський і Хотарнічанский цинути та утворили новий — Аккерманський цинут. Врешті цинутів лишилося шість.
1828 року область втратила самостійність, її включили до складу Новоросійського генерал-губернаторства. У зв'язку з цим провели ряд адміністративних реформ, і зокрема, цинути перейменовали в повіти. 1830 року створили Леовський повіт (з 1835 року — Кагульский повіт), а 1836 року — Кишинівський і Сорокський повіти. 1857 року створили Комратський повіт, але вже за рік його скасували.
1856 року, за умовами Паризького миру, Ізмаїльський і Кагульський повіти передали Молдовському князівству.
1873 року Бессарабську область перетворили в губернію зі збереженням колишнього поділу на 7 повітів: Аккерманський, Бендерський, Кишинівський, Оргеєвский, Сорокський, Хотинський і Ясський.
Адміністративно територіальний поділ в кінці XIX століття:
| № | повіт | Повітове місто | площа, верст² |
площа, км² |
Населення (1897), чол. |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Аккерманський | Аккерман (28 258 чол.) | 7282,7 | 8288,0 | 265 247 |
| 2 | Білецький | Білець (18 478 чол.) | 4871,0 | 5543,5 | 211 448 |
| 3 | Бендерський | Бендери (31 797 чол.) | 5398,5 | 6143,8 | 194 915 |
| 4 | Ізмаїльський | Ізмаїл (22 295 чол.) | 8128,0 | 9250,2 | 244 274 |
| 5 | Кишинівський | Кишинів (108 483 чол.) | 3271,0 | 3723,0 | 279 657 |
| 6 | Оргеевского | Оргеев (12 336 чол.) | 3632,0 | 4133,4 | 213 478 |
| 7 | Сороцький | Сороки (15 351 чол.) | 4010,7 | 4564,2 | 218 861 |
| 8 | Хотинський | Хотин (18 398 чол.) | 3501,9 | 3985,4 | 307 532 |
.jpg)
Символи
Герб губернії
Примітки
- ↑ Калякина А. В.: Судебная реформа второй половины XIX века в Бессарабии. С. 125 — 2019., переглянуто 17 вересня 2021