Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський (тур. Akkerman, рум. Cetatea Albă, рос. Белгород-Днестровский; до 1944 року — Аккерман) — місто в Одеській області, центр Білгород-Дністровського району.

Історія

Доба Молдовського князівства

У XV столітті місто було зосереджено у фортеці, належало Молдовському князівству та називалося Четатя-Албе («Біла фортеця»).

Доба Османської імперії

1484 року війська османського султана Баязида II захопили фортецю та 1488 року перейменували її на Аккерман. Нарівні з Ізмаїлом, Бендерами та Очаковим вона стала одним із форпостів Османської імперії в Північному Причорномор’ї. Тоді фортеця вже грала роль значного порту та купецького центру, в тому числі для торгівлі ясирами (полоненими). Адміністративно місто входило до Сілістрійського санджака, а 1538 року стало центром Аккерманського (інколи Бендерського) санджака. З 1593 року — центр еялета Езі (Озу або Очаків). Тогочасна фортеця описана Евлієм Челебі в середині XVII століття.

Протягом XVI—XVII століть запорозькі та донські козаки неодноразово ходили походами на фортецю. Найвідоміші походи організовували П. Лянцкороський (1516) та І. Покотило (1517, 1541, 1547), Ю. Язловецький та Б. Ружинський (1577), інші козаки у 1582—1583 роках та 1594-му. У фортеці бували отамани Г. Лобода та С. Наливайко (1595), кошовий Запорізької Січі Іван Сірко (1659, 1664, 1671 та 1673). В облогу її брали під час морських походів козаків (1602) та походу війська І. Сулими (1606, 1609—1610, 1621). 1683 року місто пограбували козаки С. Куницького, а згодом під Аккерман декілька разів ходив переяславський полковник С. Палій (1684, 1686, 1691, 1693).

1770 року під час Російсько-турецької війни (1768—1774) фортецю взяло штурмом російське військо бригадира І. О. Інгельстрома, проте за Кючук-Кайнарджійським мирним договором (10 липня 1774) її повернули туркам. 1789 року під час наступної Російсько-турецької війни (1787—1792) фортецю знову взяли штурмом: на цей раз донські козаки М. І. Платова разом із флотилією Чорноморського козацького війська. Проте і в цей раз фортецю повернули туркам за Яським мирним договором (29 грудня 1791).

Доба Російської імперії

1806 року, під час Російсько-турецької війни 1806—1812 років, місто захопили військові частини Е. О. Рішельє. За Бухарестською мирною угодою 1812 року Аккерман увійшов до складу російської імперії.

Планування міста

Аккерман мав османське планування та складався з двох частин: «старої» та «нової», які розділяла майбутня Софійська вулиця (нині Першотравнева), внаслідок чого центр міста був розмитий. Професор Київського університету Карл Кесслер писав: «Він складався майже з невеличких дерев'яних будинків, які частково покривилися від старості, має в собі кілька великих площ і пустирів і взагалі дихає якимось смутком». Громадськими місцями для жителів Аккермана були Воскресенський собор, торгові місця (Гостинний і Старий базар), міський бульвар.

Передмістя

Див. Передмістя Білгорода-Дністровського

Вулиці та топонімія

Див. Список вулиць Білгорода-Дністровського та Топонімія Білгорода-Дністровського.

Освіта

• Міський центр дитячої творчості

Культура

Музика

• Зоряне намисто — вокальне тріо
• Русичі — фольк-рок і фанк-гурт

Фестивалі

• «Дністрова веселка» — міжнародний фестиваль мистецтв
• «Дністровські барви» — фестиваль квітів

Спорт

• Міжнародний турнір з козачого двобою

Пам’ятки

• Аккерманська фортеця
• Вірменська церква Успіння Пречистої Богородиці
• Хоральна синагога
• Підземна церква Іоана Сучавського
• Олександрівські казарми

Посилання

• Офіційний сайт міської ради