Білгород-Дністровський краєзнавчий музей: відмінності між версіями

Версія за 13:31, 1 липня 2021

Білгород-Дністровський краєзнавчий музей — головний краєзнавчий музей у Білгороді-Дністровському, що працює з 1940 року. Знаходиться за адресою вул. Пушкіна, 19.

Історія

Відкриття музею

Аккерманський краєзнавчий музей відкрили 23 листопада 1940 року постановою Совнаркому УРСР, після того як місто захопив Радянський союз. Основу музею склали матеріали, знайдені під час розкопок в Аккерманській фортеці й давньому місті Тіра, та приватні колекції мешканців міста.

На той момент у музеї діяли два відділи:

відділ історії (з залами первіснообщинного ладу, рабовласницького та феодального періоду);
загальний відділ, у якому розміщувалися колекція зброї XVI—XX ст., колекція монет, медалей, гравюр і експозиція, присвячена встановленню радянської влади.

У роки Другої світової війни музей був зруйнований, фондові матеріали вивезли, і тільки частину з них повернули.

Після Другої світової війни

Відкриття нової експозиції відбулося 8 листопада 1946 року за адресою вул. Пушкіна, 19 (раніше будинок купця II гільдії М. К. Феміліді), де знаходиться і донині.

1982 року при краєзнавчому музеї відкрили виставковий зал для експонування художніх виставок та виставок прикладного мистецтва. 1990 року відкрили відділ «Етнографія народів півдня Придністров'я».

За часів Незалежності

Станом на 2017 рік фондова колекція музею складала більше 84 тисяч експонатів: предмети археології, історико-побутові, нумізматики, мистецтва тощо. Однією з найбагатших є археологічна колекція античного міста Тіри та Черняхівської культури (VI ст. до н. е. — IV ст. н. е.). У музей має колекцію вогнепальної і холодної зброї XVIII—XIX ст., унікальні рукописні та друковані документи з історії іноземної колонізації краю першої половини XIX ст., а також природно історичні предмети в експозиції залу «Природа краю».

Матеріали з фондової колекції музею нерідко є єдиним джерелом для вивчення історії краю як для вітчизняних, так і для зарубіжних вчених. За результатами багатьох досліджень були опубліковані фундаментальні монографії вчених Румунії, Франції, Швейцарії та Німеччини.

Директори

1944—1945 — Бернер Микола Іванович
1945—1946 — Михайличенко А. Б.
1946—1953 — Крисін Георгій Петрович
1953—1958 — Миронов Вадим В.
1958—1959 — Авербух Поліна Колмановна (тимчасова виконувачка обов’язків)
1959—1963 — Роднов Георгій Іванович
1963—1976 — Криволап Григорій Іванович
1976—1983 — Польовий Микола Петрович
1983—1987 — Шаров Аркадій Федорович
1987—1989 — Шевченко Фаїна Олександрівна
1989—2007 — Коренєва Людмила Євгенівна
2007 — донині — Біла Тетяна Павлівна

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-'''Білгород-Дністровський краєзнавчий музей''' — головний краєзнавчий музей у [[Білгород-Дністровський|Білгороді-Дністровському]], що працює з [[1940|1940 року]].
+'''Білгород-Дністровський краєзнавчий музей''' — головний краєзнавчий музей у [[Білгород-Дністровський|Білгороді-Дністровському]], що працює з [[1940|1940 року]]. Знаходиться за адресою [[Пушкіна вулиця|вул. Пушкіна]], 19.
-Знаходиться за адресою вул. Пушкіна, 19.
 == Історія ==
 === Відкриття музею ===
-Музей відкрили [[23 листопада]] [[1940|1940 року]] постановою Совнаркому УРСР, після того як місто захопив Радянський союз. Основу музею склали матеріали, знайдені під час розкопок у фортеці й давньому місті Тіра, та приватні колекції мешканців міста.
+Аккерманський краєзнавчий музей відкрили [[23 листопада]] [[1940|1940 року]] постановою Совнаркому УРСР, після того як місто захопив Радянський союз. Основу музею склали матеріали, знайдені під час розкопок в Аккерманській фортеці й давньому місті Тіра, та приватні колекції мешканців міста.
 На той момент у музеї діяли два відділи:
@@ Рядок 16: / Рядок 14: @@
 Відкриття нової експозиції відбулося [[8 листопада]] [[1946|1946 року]] за адресою [[Вулиця Пушкіна|вул. Пушкіна]], 19 (раніше будинок купця II гільдії М. К. Феміліді), де знаходиться і донині.
-[[1982|1982 року]] при краєзнавчому музеї відкрили виставковий зал для експонування художніх виставок та виставок прикладного мистецтва. 1990 року відкрили відділ «Етнографія народів півдня Придністров'я».
+[[1982|1982 року]] при краєзнавчому музеї відкрили виставковий зал для експонування художніх виставок та виставок прикладного мистецтва. [[1990|1990 року]] відкрили відділ «Етнографія народів півдня Придністров'я».
 === За часів Незалежності ===
-Станом на [[2017|2017 рік]] фондова колекція музею складала більше 84 тисяч експонатів: предмети археології, історико-побутові, нумізматики, мистецтва тощо. Однією з найбагатших є археологічна колекція античного міста Тіри та Черняхівської культури (VI ст. до н. е. - IV ст. н. е.). У музей має колекцію вогнепальної і холодної зброї XVIII—XIX ст., унікальні рукописні та друковані документи з історії іноземної колонізації краю першої половини XIX ст., а також природно історичні предмети в експозиції залу «Природа краю».
+Станом на [[2017|2017 рік]] фондова колекція музею складала більше 84 тисяч експонатів: предмети археології, історико-побутові, нумізматики, мистецтва тощо. Однією з найбагатших є археологічна колекція античного міста Тіри та Черняхівської культури (VI ст. до н. е. — IV ст. н. е.). У музей має колекцію вогнепальної і холодної зброї XVIII—XIX ст., унікальні рукописні та друковані документи з історії іноземної колонізації краю першої половини XIX ст., а також природно історичні предмети в експозиції залу «Природа краю».
 Матеріали з фондової колекції музею нерідко є єдиним джерелом для вивчення історії краю як для вітчизняних, так і для зарубіжних вчених. За результатами багатьох досліджень були опубліковані фундаментальні монографії вчених Румунії, Франції, Швейцарії та Німеччини.
 == Директори ==
-* 1944—1945 — Бернер Микола Іванович
+* [[1944]]—[[1945]] — Бернер Микола Іванович
-* 1945—1946 — Михайличенко А. Б.
+* [[1945]]—[[1946]] — Михайличенко А. Б.
-* 1946—1953 — Крисін Георгій Петрович
+* [[1946]]—[[1953]] — Крисін Георгій Петрович
-* 1953—1958 — Миронов Вадим В.
+* [[1953]]—[[1958]] — Миронов Вадим В.
-* 1958—1959 — Авербух Поліна Колмановна (тимчасова виконувачка обов’язків)
+* [[1958]]—[[1959]] — Авербух Поліна Колмановна (тимчасова виконувачка обов’язків)
-* 1959—1963 — Роднов Георгій Іванович
+* [[1959]]—[[1963]] — Роднов Георгій Іванович
-* 1963—1976 — Криволап Григорій Іванович
+* [[1963]]—[[1976]] — Криволап Григорій Іванович
-* 1976—1983 — Польовий Микола Петрович
+* [[1976]]—[[1983]] — Польовий Микола Петрович
-* 1983—1987 — Шаров Аркадій Федорович
+* [[1983]]—[[1987]] — Шаров Аркадій Федорович
-* 1987—1989 — Шевченко Фаїна Олександрівна
+* [[1987]]—[[1989]] — Шевченко Фаїна Олександрівна
-* 1989—2007 — Коренєва Людмила Євгенівна
+* [[1989]]—[[2007]] — Коренєва Людмила Євгенівна
-* 2007 — донині — Біла Тетяна Павлівна
+* [[2007]] — донині — Біла Тетяна Павлівна
 == Примітки ==