Білгород-Дністровський краєзнавчий музей: відмінності між версіями

Версія за 15:34, 1 липня 2021

Білгород-Дністровський краєзнавчий музей — головний краєзнавчий музей у Білгороді-Дністровському, що працює з 1940 року. Знаходиться за адресою вул. Пушкіна, 19.

Історія

Відкриття музею

Аккерманський краєзнавчий музей відкрили 23 листопада 1940 року постановою Совнаркому УРСР, після того як місто захопив Радянський союз і Аккерман став центром Аккерманської області. Основу музею склали матеріали, знайдені під час розкопок в Аккерманській фортеці й давньому місті Тіра, та приватні колекції мешканців міста^[1]. До музею поступали матеріали з музеїв Шабо та Сарати^[2].

На той момент у музеї діяли два відділи:

відділ історії (з залами первіснообщинного ладу, рабовласницького та феодального періоду);
загальний відділ, у якому розміщувалися колекція зброї XVI—XX ст., колекція монет, медалей, гравюр і експозиція, присвячена встановленню радянської влади^[1].

У роки Другої світової війни музей був зруйнований, фондові матеріали вивезли, і тільки частину з них повернули^[1].

Після Другої світової війни

Відкриття нової експозиції відбулося 8 листопада 1946 року за адресою вул. Пушкіна, 19 (раніше будинок купця II гільдії Михайла Костянтиновича Феміліді), де знаходиться і донині^[1].

1982 року при краєзнавчому музеї відкрили виставковий зал для експонування художніх виставок та виставок прикладного мистецтва. 1990 року відкрили відділ «Етнографія народів півдня Придністров'я»^[1].

За часів Незалежності

Станом на 2017 рік фондова колекція музею складала більше 84 тисяч експонатів: предмети археології, історико-побутові, нумізматики, мистецтва тощо. Однією з найбагатших є археологічна колекція античного міста Тіри та Черняхівської культури (VI ст. до н. е. — IV ст. н. е.). У музей має колекцію вогнепальної і холодної зброї XVIII—XIX ст., унікальні рукописні та друковані документи з історії іноземної колонізації краю першої половини XIX ст., а також природно історичні предмети в експозиції залу «Природа краю»^[1].

Матеріали з фондової колекції музею нерідко є єдиним джерелом для вивчення історії краю як для вітчизняних, так і для закордонних вчених. За результатами багатьох досліджень були опубліковані фундаментальні монографії вчених Румунії, Франції, Швейцарії та Німеччини^[1].

Директори

1944—1945 — Бернер Микола Іванович
1945—1946 — Михайличенко А. Б.
1946—1953 — Крисін Георгій Петрович
1953—1958 — Миронов Вадим В.
1958—1959 — Авербух Поліна Колмановна (тимчасова виконувачка обов’язків)
1959—1963 — Роднов Георгій Іванович
1963—1976 — Криволап Григорій Іванович
1976—1983 — Польовий Микола Петрович
1983—1987 — Шаров Аркадій Федорович
1987—1989 — Шевченко Фаїна Олександрівна
1989—2007 — Коренєва Людмила Євгенівна
2007 — донині — Біла Тетяна Павлівна

Примітки

↑ ^1,0 ^1,1 ^1,2 ^1,3 ^1,4 ^1,5 ^1,6 Белгород-Днестровский краеведческий музей отметил 80-летие, Ukrainian Bessarabia, 24 листопада 2020, переглянуто 1 липня 2021
↑ Олексій Пермінов: Учебник истории и географии из Шабо. Часть 1-я., Старий Аккерман, 20 січня 2016, переглянуто 1 липня 2021

Посилання

[:0-1] 1,0 ^1,1 ^1,2 ^1,3 ^1,4 ^1,5 ^1,6 Белгород-Днестровский краеведческий музей отметил 80-летие, Ukrainian Bessarabia, 24 листопада 2020, переглянуто 1 липня 2021

[2] Олексій Пермінов: Учебник истории и географии из Шабо. Часть 1-я., Старий Аккерман, 20 січня 2016, переглянуто 1 липня 2021

[1]

[2]

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 == Історія ==
 === Відкриття музею ===
-Аккерманський краєзнавчий музей відкрили [[23 листопада]] [[1940|1940 року]] постановою Совнаркому УРСР, після того як місто захопив Радянський союз і Аккерман став центром [[Аккерманська область|Аккерманської області]]. Основу музею склали матеріали, знайдені під час розкопок в [[Аккерманська фортеця|Аккерманській фортеці]] й давньому місті [[Тіра]], та приватні колекції мешканців міста. До музею поступали матеріали з музеїв [[Шабо]] та [[Сарата|Сарати]]<ref>{{Cite web|url=https://old-akkerman.livejournal.com/32173.html|назва=Учебник истории и географии из Шабо. Часть 1-я.|автор=Олексій Пермінов|видавець=Старий Аккерман|дата=20 січня 2016|дата-доступу=1 липня 2021}}</ref>.
+Аккерманський краєзнавчий музей відкрили [[23 листопада]] [[1940|1940 року]] постановою Совнаркому УРСР, після того як місто захопив Радянський союз і Аккерман став центром [[Аккерманська область|Аккерманської області]]. Основу музею склали матеріали, знайдені під час розкопок в [[Аккерманська фортеця|Аккерманській фортеці]] й давньому місті [[Тіра]], та приватні колекції мешканців міста<ref name=":0">{{Cite web|url=https://bessarabia.in.ua/belgorod-dnestrovskij-kraevedcheskij-muzej-otmetil-80-letie/|назва=Белгород-Днестровский краеведческий музей отметил 80-летие|видавець=Ukrainian Bessarabia|дата=24 листопада 2020|дата-доступу=1 липня 2021}}</ref>. До музею поступали матеріали з музеїв [[Шабо]] та [[Сарата|Сарати]]<ref>{{Cite web|url=https://old-akkerman.livejournal.com/32173.html|назва=Учебник истории и географии из Шабо. Часть 1-я.|автор=Олексій Пермінов|видавець=Старий Аккерман|дата=20 січня 2016|дата-доступу=1 липня 2021}}</ref>.
 На той момент у музеї діяли два відділи:
 * відділ історії (з залами первіснообщинного ладу, рабовласницького та феодального періоду);
-* загальний відділ, у якому розміщувалися колекція зброї XVI—XX ст., колекція монет, медалей, гравюр і експозиція, присвячена встановленню радянської влади.
+* загальний відділ, у якому розміщувалися колекція зброї XVI—XX ст., колекція монет, медалей, гравюр і експозиція, присвячена встановленню радянської влади<ref name=":0" />.
-У роки Другої світової війни музей був зруйнований, фондові матеріали вивезли, і тільки частину з них повернули.
+У роки Другої світової війни музей був зруйнований, фондові матеріали вивезли, і тільки частину з них повернули<ref name=":0" />.
 === Після Другої світової війни ===
-Відкриття нової експозиції відбулося [[8 листопада]] [[1946|1946 року]] за адресою [[Вулиця Пушкіна|вул. Пушкіна]], 19 (раніше будинок купця II гільдії [[Феміліді Михайло Костянтинович|Михайла Костянтиновича Феміліді]]), де знаходиться і донині.
+Відкриття нової експозиції відбулося [[8 листопада]] [[1946|1946 року]] за адресою [[Вулиця Пушкіна|вул. Пушкіна]], 19 (раніше будинок купця II гільдії [[Феміліді Михайло Костянтинович|Михайла Костянтиновича Феміліді]]), де знаходиться і донині<ref name=":0" />.
-[[1982|1982 року]] при краєзнавчому музеї відкрили виставковий зал для експонування художніх виставок та виставок прикладного мистецтва. [[1990|1990 року]] відкрили відділ «Етнографія народів півдня Придністров'я».
+[[1982|1982 року]] при краєзнавчому музеї відкрили виставковий зал для експонування художніх виставок та виставок прикладного мистецтва. [[1990|1990 року]] відкрили відділ «Етнографія народів півдня Придністров'я»<ref name=":0" />.
 === За часів Незалежності ===
-Станом на [[2017|2017 рік]] фондова колекція музею складала більше 84 тисяч експонатів: предмети археології, історико-побутові, нумізматики, мистецтва тощо. Однією з найбагатших є археологічна колекція античного міста Тіри та Черняхівської культури (VI ст. до н. е. — IV ст. н. е.). У музей має колекцію вогнепальної і холодної зброї XVIII—XIX ст., унікальні рукописні та друковані документи з історії іноземної колонізації краю першої половини XIX ст., а також природно історичні предмети в експозиції залу «Природа краю».
+Станом на [[2017|2017 рік]] фондова колекція музею складала більше 84 тисяч експонатів: предмети археології, історико-побутові, нумізматики, мистецтва тощо. Однією з найбагатших є археологічна колекція античного міста Тіри та Черняхівської культури (VI ст. до н. е. — IV ст. н. е.). У музей має колекцію вогнепальної і холодної зброї XVIII—XIX ст., унікальні рукописні та друковані документи з історії іноземної колонізації краю першої половини XIX ст., а також природно історичні предмети в експозиції залу «Природа краю»<ref name=":0" />.
-Матеріали з фондової колекції музею нерідко є єдиним джерелом для вивчення історії краю як для вітчизняних, так і для закордонних вчених. За результатами багатьох досліджень були опубліковані фундаментальні монографії вчених Румунії, Франції, Швейцарії та Німеччини.
+Матеріали з фондової колекції музею нерідко є єдиним джерелом для вивчення історії краю як для вітчизняних, так і для закордонних вчених. За результатами багатьох досліджень були опубліковані фундаментальні монографії вчених Румунії, Франції, Швейцарії та Німеччини<ref name=":0" />.
 == Директори ==