Білгород-Дністровський краєзнавчий музей

Білгород-Дністровський краєзнавчий музей — головний краєзнавчий музей у Білгороді-Дністровському, що працює з 1940 року. Знаходиться за адресою вул. Пушкіна, 19.

Історія

Відкриття музею

Аккерманський краєзнавчий музей відкрили 23 листопада 1940 року постановою Совнаркому УРСР, після того як місто захопив Радянський союз і Аккерман став центром Аккерманської області. Основу музею склали матеріали, знайдені під час розкопок в Аккерманській фортеці й давньому місті Тіра, та приватні колекції мешканців міста. До музею поступали матеріали з музеїв Шабо та Сарати.

На той момент у музеї діяли два відділи:

• відділ історії (з залами первіснообщинного ладу, рабовласницького та феодального періоду);
• загальний відділ, у якому розміщувалися колекція зброї XVI—XX ст., колекція монет, медалей, гравюр і експозиція, присвячена встановленню радянської влади.

У роки Другої світової війни музей був зруйнований, фондові матеріали вивезли, і тільки частину з них повернули.

Після Другої світової війни

Відкриття нової експозиції відбулося 8 листопада 1946 року за адресою вул. Пушкіна, 19 (раніше будинок купця II гільдії Михайла Костянтиновича Феміліді), де знаходиться і донині.

1982 року при краєзнавчому музеї відкрили виставковий зал для експонування художніх виставок та виставок прикладного мистецтва. 1990 року відкрили відділ «Етнографія народів півдня Придністров'я».

За часів Незалежності

Станом на 2017 рік фондова колекція музею складала більше 84 тисяч експонатів: предмети археології, історико-побутові, нумізматики, мистецтва тощо. Однією з найбагатших є археологічна колекція античного міста Тіри та Черняхівської культури (VI ст. до н. е. — IV ст. н. е.). У музей має колекцію вогнепальної і холодної зброї XVIII—XIX ст., унікальні рукописні та друковані документи з історії іноземної колонізації краю першої половини XIX ст., а також природно історичні предмети в експозиції залу «Природа краю».

Матеріали з фондової колекції музею нерідко є єдиним джерелом для вивчення історії краю як для вітчизняних, так і для закордонних вчених. За результатами багатьох досліджень були опубліковані фундаментальні монографії вчених Румунії, Франції, Швейцарії та Німеччини.

У квітні 2016 року музей взяв участь у Всеукраїнській програмі «Сторінки майбутнього» по оцифруванню унікальних друкованих видань та рукописів. За рахунок грантових коштів організації «Фонд культури та новацій „Футура“» оцифрували колекцію рукописних оригіналів XIX ст. з історії німецьких та швейцарських колоній півдня Бессарабії.

У музеї регулярно проводять творчі виставки.

Директори

• 1944—1945 — Бернер Микола Іванович
• 1945—1946 — Михайличенко А. Б.
• 1946—1953 — Крисін Георгій Петрович
• 1953—1958 — Миронов Вадим В.
• 1958—1959 — Авербух Поліна Колмановна (тимчасова виконувачка обов’язків)
• 1959—1963 — Роднов Георгій Іванович
• 1963—1976 — Криволап Григорій Іванович
• 1976—1983 — Польовий Микола Петрович
• 1983—1987 — Шаров Аркадій Федорович
• 1987—1989 — Шевченко Фаїна Олександрівна
• 1989—2007 — Коренєва Людмила Євгенівна
• 2007 — донині — Біла Тетяна Павлівна

Посилання

• Офіційний сайт
• Краєзнавчий музей на Facebook