Білгород-Дністровський краєзнавчий музей

Останнє редагування: 25 травня 2023
Матеріал з Аккерманіка
Категорії

Білгород-Дністровський краєзнавчий музей

Останнє редагування: 25 травня 2023

Білгород-Дністровський краєзнавчий музей — головний краєзнавчий музей у Білгороді-Дністровському, що працює з 1940 року. Знаходиться за адресою вул. Пушкіна, 19.

Історія

Відкриття музею

Аккерманський краєзнавчий музей відкрили 23 листопада 1940 року постановою Совнаркому УРСР, після того як місто захопив Радянський союз і Аккерман став центром Аккерманської області. Основу музею склали матеріали, знайдені під час розкопок в Аккерманській фортеці й давньому місті Тіра, та приватні колекції мешканців міста[1]. До музею поступали матеріали з музеїв Шабо та Сарати[2].

На той момент у музеї діяли два відділи:

  • відділ історії (з залами первіснообщинного ладу, рабовласницького та феодального періоду);
  • загальний відділ, у якому розміщувалися колекція зброї XVI—XX ст., колекція монет, медалей, гравюр і експозиція, присвячена встановленню радянської влади[1].

У роки Другої світової війни музей був зруйнований, фондові матеріали вивезли, і тільки частину з них повернули[1].

Після Другої світової війни

Відкриття нової експозиції відбулося 8 листопада 1946 року за адресою вул. Пушкіна, 19 (раніше будинок купця II гільдії Михайла Костянтиновича Феміліді), де знаходиться і донині[1].

1982 року при краєзнавчому музеї відкрили виставковий зал для експонування художніх виставок та виставок прикладного мистецтва. 1990 року відкрили відділ «Етнографія народів півдня Придністров'я»[1].

За часів Незалежності

Станом на 2017 рік фондова колекція музею складала більше 84 тисяч експонатів: предмети археології, історико-побутові, нумізматики, мистецтва тощо. Однією з найбагатших є археологічна колекція античного міста Тіри та Черняхівської культури (VI ст. до н. е. — IV ст. н. е.). У музей має колекцію вогнепальної і холодної зброї XVIII—XIX ст., унікальні рукописні та друковані документи з історії іноземної колонізації краю першої половини XIX ст., а також природно історичні предмети в експозиції залу «Природа краю»[1].

Матеріали з фондової колекції музею нерідко є єдиним джерелом для вивчення історії краю як для вітчизняних, так і для закордонних вчених. За результатами багатьох досліджень були опубліковані фундаментальні монографії вчених Румунії, Франції, Швейцарії та Німеччини[1].

У квітні 2016 року музей взяв участь у Всеукраїнській програмі «Сторінки майбутнього» по оцифруванню унікальних друкованих видань та рукописів. За рахунок грантових коштів організації «Фонд культури та новацій „Футура“» оцифрували колекцію рукописних оригіналів XIX ст. з історії німецьких та швейцарських колоній півдня Бессарабії[3].

У музеї регулярно проводять творчі виставки[4].

Директори

  • 19441945 — Бернер Микола Іванович
  • 19451946 — Михайличенко А. Б.
  • 19461953 — Крисін Георгій Петрович
  • 19531958 — Миронов Вадим В.
  • 19581959 — Авербух Поліна Колмановна (тимчасова виконувачка обов’язків)
  • 19591963 — Роднов Георгій Іванович
  • 19631976 — Криволап Григорій Іванович
  • 19761983 — Польовий Микола Петрович
  • 19831987 — Шаров Аркадій Федорович
  • 19871989 — Шевченко Фаїна Олександрівна
  • 19892007 — Коренєва Людмила Євгенівна
  • 2007 — донині — Біла Тетяна Павлівна

Примітки

Посилання