Білгород-Дністровський краєзнавчий музей
Білгород-Дністровський краєзнавчий музей — головний краєзнавчий музей у Білгороді-Дністровському, що працює з 1940 року. Знаходиться за адресою вул. Пушкіна, 19.
Історія
Відкриття музею
Аккерманський краєзнавчий музей відкрили 23 листопада 1940 року постановою Совнаркому УРСР, після того як місто захопив Радянський союз і Аккерман став центром Аккерманської області. Основу музею склали матеріали, знайдені під час розкопок в Аккерманській фортеці й давньому місті Тіра, та приватні колекції мешканців міста[1]. До музею поступали матеріали з музеїв Шабо та Сарати[2].
На той момент у музеї діяли два відділи:
- відділ історії (з залами первіснообщинного ладу, рабовласницького та феодального періоду);
- загальний відділ, у якому розміщувалися колекція зброї XVI—XX ст., колекція монет, медалей, гравюр і експозиція, присвячена встановленню радянської влади[1].
У роки Другої світової війни музей був зруйнований, фондові матеріали вивезли, і тільки частину з них повернули[1].
Після Другої світової війни
Відкриття нової експозиції відбулося 8 листопада 1946 року за адресою вул. Пушкіна, 19 (раніше будинок купця II гільдії Михайла Костянтиновича Феміліді), де знаходиться і донині[1].
1982 року при краєзнавчому музеї відкрили виставковий зал для експонування художніх виставок та виставок прикладного мистецтва. 1990 року відкрили відділ «Етнографія народів півдня Придністров'я»[1].
За часів Незалежності
Станом на 2017 рік фондова колекція музею складала більше 84 тисяч експонатів: предмети археології, історико-побутові, нумізматики, мистецтва тощо. Однією з найбагатших є археологічна колекція античного міста Тіри та Черняхівської культури (VI ст. до н. е. — IV ст. н. е.). У музей має колекцію вогнепальної і холодної зброї XVIII—XIX ст., унікальні рукописні та друковані документи з історії іноземної колонізації краю першої половини XIX ст., а також природно історичні предмети в експозиції залу «Природа краю»[1].
Матеріали з фондової колекції музею нерідко є єдиним джерелом для вивчення історії краю як для вітчизняних, так і для закордонних вчених. За результатами багатьох досліджень були опубліковані фундаментальні монографії вчених Румунії, Франції, Швейцарії та Німеччини[1].
У квітні 2016 року музей взяв участь у Всеукраїнській програмі «Сторінки майбутнього» по оцифруванню унікальних друкованих видань та рукописів. За рахунок грантових коштів організації «Фонд культури та новацій „Футура“» оцифрували колекцію рукописних оригіналів XIX ст. з історії німецьких та швейцарських колоній півдня Бессарабії[3].
У музеї регулярно проводять творчі виставки[4].
Директори
- 1944—1945 — Бернер Микола Іванович
- 1945—1946 — Михайличенко А. Б.
- 1946—1953 — Крисін Георгій Петрович
- 1953—1958 — Миронов Вадим В.
- 1958—1959 — Авербух Поліна Колмановна (тимчасова виконувачка обов’язків)
- 1959—1963 — Роднов Георгій Іванович
- 1963—1976 — Криволап Григорій Іванович
- 1976—1983 — Польовий Микола Петрович
- 1983—1987 — Шаров Аркадій Федорович
- 1987—1989 — Шевченко Фаїна Олександрівна
- 1989—2007 — Коренєва Людмила Євгенівна
- 2007 — донині — Біла Тетяна Павлівна
Примітки
- ↑ 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 1,6 Белгород-Днестровский краеведческий музей отметил 80-летие, Ukrainian Bessarabia, 24 листопада 2020, переглянуто 1 липня 2021
- ↑ Олексій Пермінов: Учебник истории и географии из Шабо. Часть 1-я., Старий Аккерман, 20 січня 2016, переглянуто 1 липня 2021
- ↑ Белгород-Днестровский краеведческий музей принял участие во Всеукраинской программе «Сторінки майбутнього», Білгород-Дністровська міська рада, 16 червня 2016, переглянуто 1 липня 2021
- ↑ Арт-выставка приглашает жителей в Белгород-Днестровский краеведческий музей, Топор, 26 травня 2021, переглянуто 1 липня 2021