Вулиця Ізмаїльська: відмінності між версіями

Матеріал з Аккерманіка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Інфобокс|вміст=
{{Вулиця
{{Вулиця
|назва = Ізмаїльська вулиця
|назва = Ізмаїльська вулиця
Рядок 10: Рядок 11:
|mapframe_масштаб = 12
|mapframe_масштаб = 12
|geojson = {{Geojson:Вулиця Ізмаїльська}}
|geojson = {{Geojson:Вулиця Ізмаїльська}}
}}
}}
}}
'''Вулиця Ізмаїльська''' — одна з найдовших вулиць у [[Білгород-Дністровський|Білгороді-Дністровському]], що простягається від району [[Капказ]] до [[Вершина|Вершини]] (від [[Аккерманська фортеця|Аккерманської фортеці]] до села [[Бритівка]]). На вулиці знаходиться [[центральний ринок]], [[Свято-Вознесенський собор]], [[Свято-Миколаївська церква]], [[Парк Горького]].
'''Вулиця Ізмаїльська''' — одна з найдовших вулиць у [[Білгород-Дністровський|Білгороді-Дністровському]], що простягається від району [[Капказ]] до [[Вершина|Вершини]] (від [[Аккерманська фортеця|Аккерманської фортеці]] до села [[Бритівка]]). На вулиці знаходиться [[центральний ринок]], [[Свято-Вознесенський собор]], [[Свято-Миколаївська церква]], [[Парк Горького]].

Версія за 00:57, 21 березня 2023

Ізмаїльська вулиця
Населений пункт
Історичні відомості
Колишні назви
Кутузова (19121917)
Загальні відомості
Протяжність
4,5 км
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура

Вулиця Ізмаїльська — одна з найдовших вулиць у Білгороді-Дністровському, що простягається від району Капказ до Вершини (від Аккерманської фортеці до села Бритівка). На вулиці знаходиться центральний ринок, Свято-Вознесенський собор, Свято-Миколаївська церква, Парк Горького.

Забудова

№ 32. Синагога ремісників

Єврейська синагога ремісників, збудована 1903 року. 1940 року, коли СРСР окупував місто, комуністи закрили синагогу та реквізували під приміщення для державного архіву. У серпні 1941 року сюди зігнали перед розстрілом 600 євреїв, які не встигли покинути місто[1].

Після війни у приміщенні влаштували винний склад, потім — спортивний зал. Після проголошення Незалежності України у приміщенні знаходився «Єврейський культурний центр», проте станом на 2023 рік будівля закинута[1].

№ 79. Свято-Миколаївська церква

Православна церква, також відома як Кладовищна церква. Її заклали 1866 року, а освятили 9 вересня 1867-го[2].

Центральне міське кладовище

Найбільше кладовище у місті. Його започаткували болгари, які переселилися в Аккерман з Османської імперії (з-за Дунаю) після 1812 року[2].

Галерея

Примітки

  1. 1,0 1,1 Олексій Пермінов: Еврейская собственность в Аккермане, Старий Аккерман, 18 липня 2018, переглянуто 3 лютого 2023
  2. 2,0 2,1 Олексій Пермінов: История городского кладбища на улице Измаильской, Старий Аккерман, 14 липня 2013, переглянуто 16 вересня 2021