Вулиця Ізмаїльська: відмінності між версіями

Матеріал з Аккерманіка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показано 8 проміжних версій цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Інфобокс|
{{Вулиця
{{Вулиця
|назва = Ізмаїльська вулиця
|назва = Ізмаїльська вулиця
Рядок 11: Рядок 12:
|geojson = {{Geojson:Вулиця Ізмаїльська}}
|geojson = {{Geojson:Вулиця Ізмаїльська}}
}}
}}
'''Вулиця Ізмаїльська''' — одна з найдовших вулиць у [[Білгород-Дністровський|Білгороді-Дністровському]], що простягається від району [[Капказ]] до [[Вершина|Вершини]] (від [[Аккерманська фортеця|Аккерманської фортеці]] до села [[Бритівка]]). На вулиці знаходиться [[центральний ринок]], [[Свято-Вознесенський собор]], [[Свято-Миколаївська церква]], [[Парк Горького]].
}}
'''Вулиця Ізмаїльська''' — одна з найдовших вулиць у [[Білгород-Дністровський|Білгороді-Дністровському]], що простягається від району від [[Аккерманська фортеця|Аккерманської фортеці]] до села [[Бритівка]]. На вулиці знаходяться [[центральний ринок]], [[Свято-Вознесенський собор]], [[Свято-Миколаївська церква]], [[Парк Горького]].
 
== Забудова ==
 
=== № 32. Синагога ремісників ===
[[Файл:Синагога ремісників.jpg|міні|праворуч|[[Синагога ремісників]], бл. [[1917]]]]
{{Main|Синагога ремісників}}
[[Історія євреїв у Білгороді-Дністровському|Єврейська]] [[синагога ремісників]], збудована [[1903|1903 року]]. [[1940|1940 року]], коли СРСР окупував місто, комуністи закрили синагогу та реквізували під приміщення для державного архіву. У серпні [[1941|1941 року]] сюди зігнали перед розстрілом 600 євреїв, які не встигли покинути місто<ref name=":1">{{Cite web|url=https://www.facebook.com/groups/StaryiAkkerman/posts/862145987316402/|назва=Еврейская собственность в Аккермане|дата=18 липня 2018|дата-доступу=3 лютого 2023|автор=Олексій Пермінов|видавець=Старий Аккерман}}</ref>.
 
Після війни у приміщенні влаштували винний склад, потім — спортивний зал. Після проголошення Незалежності України у приміщенні знаходився «Єврейський культурний центр», проте станом на 2023 рік будівля закинута<ref name=":1" />.
 
=== № 79. Свято-Миколаївська церква ===
{{Main|Свято-Миколаївська церква}}
Православна церква, також відома як [[Свято-Миколаївська церква|Кладовищна церква]]. Її заклали [[1866|1866 року]], а освятили [[9 вересня]] [[1867|1867-го]]<ref name=":0">{{Cite web|url=https://old-akkerman.livejournal.com/11122.html|назва=История городского кладбища на улице Измаильской|автор=Олексій Пермінов|видавець=Старий Аккерман|дата=14 липня 2013|дата-доступу=16 вересня 2021}}</ref>.
 
=== Центральне міське кладовище ===
{{Main|Центральне міське кладовище}}
Найбільше кладовище у місті. Його започаткували болгари, які переселилися в [[Білгород-Дністровський|Аккерман]] з Османської імперії (з-за Дунаю) після [[1812|1812 року]]<ref name=":0" />.


== Галерея ==
== Галерея ==

Поточна версія на 08:07, 14 липня 2023

Ізмаїльська вулиця
Населений пункт
Історичні відомості
Колишні назви
Кутузова (19121917)
Загальні відомості
Протяжність
4,5 км
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура

Вулиця Ізмаїльська — одна з найдовших вулиць у Білгороді-Дністровському, що простягається від району від Аккерманської фортеці до села Бритівка. На вулиці знаходяться центральний ринок, Свято-Вознесенський собор, Свято-Миколаївська церква, Парк Горького.

Забудова

№ 32. Синагога ремісників

Єврейська синагога ремісників, збудована 1903 року. 1940 року, коли СРСР окупував місто, комуністи закрили синагогу та реквізували під приміщення для державного архіву. У серпні 1941 року сюди зігнали перед розстрілом 600 євреїв, які не встигли покинути місто[1].

Після війни у приміщенні влаштували винний склад, потім — спортивний зал. Після проголошення Незалежності України у приміщенні знаходився «Єврейський культурний центр», проте станом на 2023 рік будівля закинута[1].

№ 79. Свято-Миколаївська церква

Православна церква, також відома як Кладовищна церква. Її заклали 1866 року, а освятили 9 вересня 1867-го[2].

Центральне міське кладовище

Найбільше кладовище у місті. Його започаткували болгари, які переселилися в Аккерман з Османської імперії (з-за Дунаю) після 1812 року[2].

Галерея

Примітки

  1. 1,0 1,1 Олексій Пермінов: Еврейская собственность в Аккермане, Старий Аккерман, 18 липня 2018, переглянуто 3 лютого 2023
  2. 2,0 2,1 Олексій Пермінов: История городского кладбища на улице Измаильской, Старий Аккерман, 14 липня 2013, переглянуто 16 вересня 2021