Вулиця Миколаївська: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
|||
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
За часів Російської імперії вулицю називали Миколаївська, на честь російського імператора Миколи I (правив у [[1825]]—[[1855]] роках). Вона була багатолюдною, на ній відкривали найкращі магазини, типографії, відділення банків — та трактири. | За часів Російської імперії вулицю називали Миколаївська, на честь російського імператора Миколи I (правив у [[1825]]—[[1855]] роках). Вона була багатолюдною, на ній відкривали найкращі магазини, типографії, відділення банків — та трактири. | ||
Так, {{OldStyleDate|26|серпня|1894|14}} року комерсант Мордко | Так, {{OldStyleDate|26|серпня|1894|14}} року комерсант Мордко Цвікер родом з [[Одеса|Одеси]] відкрив на Миколаївській 4-й трактир з музикою та номерами. Про нього писали<ref>{{Cite web|url=https://www.facebook.com/groups/StaryiAkkerman/permalink/1374112199453109|автор=Олексій Пермінов|назва=Трактиры на Николаевской улице|дата=29 травня 2020|дата-доступу=24 травня 2021|видавець=[[Старый Аккерман]]}}</ref>: | ||
{{Цитата|Неподобствам не було меж, вулиця була заповнена п'яним народом, ні пройти, ні проїхати не було можливості, особливо дамам; неймовірний гул музики і крики п'яних довершували цю сцену. | {{Цитата|Неподобствам не було меж, вулиця була заповнена п'яним народом, ні пройти, ні проїхати не було можливості, особливо дамам; неймовірний гул музики і крики п'яних довершували цю сцену. | ||
Купці мають намір звернутися до вищого керівництва з проханням закрити цей трактир…}} | Купці мають намір звернутися до вищого керівництва з проханням закрити цей трактир…}} | ||
=== XX століття === | === XX століття === | ||
За румунської влади вулиця носила назву Короля Фердинанда (король Румунії протягом [[1914]]—[[1927]] років). [[1947|1947 року]] після приходу комуністів її перейменували на вулицю Дзержинського | За румунської влади вулиця носила назву Короля Фердинанда (король Румунії протягом [[1914]]—[[1927]] років). [[1947|1947 року]] після приходу комуністів її перейменували на вулицю Дзержинського<ref>{{Cite web|url=https://old-akkerman.livejournal.com/12261.html|назва=Старые названия улиц Аккермана|автор=Олексій Пермінов|дата=16 серпня 2013|видавець=Старый Аккерман|дата-доступу=22 травня 2021}}</ref>, одного з організаторів більшовицького Червоного терору<ref>{{Cite web|url=https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/veresen/5/1918-dekret-pro-chervonyy-teror|назва=1918 — декрет про «червоний терор»|дата=4 вересня 2019|видавець=Український інститут національної пам'яті|дата-доступу=24 травня 2021}}</ref>. | ||
=== XXI століття === | === XXI століття === | ||
Версія за 08:42, 24 травня 2021
| Миколаївська вулиця | |
|---|---|
|
Населений пункт
|
|
|
Історичні відомості
|
|
|
Колишні назви
Дзержинського, Короля Фердинанда
|
|
|
Загальні відомості
|
|
|
Протяжність
1,5 км
|
|
|
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
|
|
|
Парки
|
Вулиця Миколаївська — вулиця у центрі Білгорода-Дністровського, названа на честь російського імператора Миколи I. Простягається від Аккерманської фортеці, повз центр міста і до Вокзальної вулиці біля Парку Миру.
Історія
XIX століття
За часів Російської імперії вулицю називали Миколаївська, на честь російського імператора Миколи I (правив у 1825—1855 роках). Вона була багатолюдною, на ній відкривали найкращі магазини, типографії, відділення банків — та трактири.
Так, 14 (26) серпня 1894 року комерсант Мордко Цвікер родом з Одеси відкрив на Миколаївській 4-й трактир з музикою та номерами. Про нього писали[1]:
Неподобствам не було меж, вулиця була заповнена п'яним народом, ні пройти, ні проїхати не було можливості, особливо дамам; неймовірний гул музики і крики п'яних довершували цю сцену. Купці мають намір звернутися до вищого керівництва з проханням закрити цей трактир…
XX століття
За румунської влади вулиця носила назву Короля Фердинанда (король Румунії протягом 1914—1927 років). 1947 року після приходу комуністів її перейменували на вулицю Дзержинського[2], одного з організаторів більшовицького Червоного терору[3].
XXI століття
19 лютого 2016 року в рамках декомунізації міський голова Алла Гінак підписала розпорядження, яким вулицю перейменували на Миколаївську[4].
Забудова
№ 12
Побудований на початку 2010-х років Білгород-Дністровський міськрайонний центр зайнятості[5].
№ 29
За адресою Миколаївська, 29, на розі з Єврейською вулицею мешкав Вольф Іоахимович Крошкин (1837—1929) — духовний голова аккерманської єврейської громади[6].
№ 31
До 2010-х років у будівлі працював магазин побутової техніки «Стінол»[7], пізніше тут відкрили супермаркет «АТБ»[8].
№ 45
1945 року в будівлі заснована міська друкарня[9].
№ 52
Від 19 листопада 1997 року за цією адресою розміщена Військова частина А3955 Збройних сил України[10].
№ 70
Міський центр дитячої творчості, створений 30 грудня 1992 року[11].
Примітки
- ↑ Олексій Пермінов: Трактиры на Николаевской улице, Старый Аккерман, 29 травня 2020, переглянуто 24 травня 2021
- ↑ Олексій Пермінов: Старые названия улиц Аккермана, Старый Аккерман, 16 серпня 2013, переглянуто 22 травня 2021
- ↑ 1918 — декрет про «червоний терор», Український інститут національної пам'яті, 4 вересня 2019, переглянуто 24 травня 2021
- ↑ Розпорядження Білгород-Дністровського міського голови «Про перейменування назв вулиць, провулків, скверів міста», Білгород-Дністровська міська рада, 22 лютого 2016, переглянуто 22 травня 2021
- ↑ Білгород-Дністровський міськрайонний центр зайнятості, Білгород-Дністровська районна державна адміністрація, переглянуто 23 травня 2021
- ↑ Олексій Пермінов: Старый раввин из Аккермана, Старый Аккерман, 6 грудня 2016, переглянуто 23 травня 2021
- ↑ Стинол, КтоГдеЕсть, переглянуто 23 травня 2021
- ↑ Cупермаркет «АТБ», переглянуто 23 травня 2021
- ↑ Білгород-Дністровська міська друкарня, КП, Реєстр підприємств України, переглянуто 23 травня 2021
- ↑ Військова частина А3955 Головного управління оперативного забезпечення Збройних сил України, Opendatabot, переглянуто 23 травня 2021
- ↑ Білгород-Дністровський комунальний заклад «Міський центр дитячої творчості», Міський центр дитячої творчості, переглянуто 23 травня 2021