Вулиця Миколаївська: відмінності між версіями

Матеріал з Аккерманіка
Немає опису редагування
Рядок 24: Рядок 24:


=== XX століття ===
=== XX століття ===
[[14 травня]] [[1912|1912 року]] на перехресті [[Єврейська вулиця|Єврейської]] та Миколаївської вулиць відкрили [[пам'ятник Василю Рябову]]<ref>{{Cite web|назва=Памятник Василию Рябову|автор=old_akkerman|lang=російською|дата=18 квітня 2013|url=https://old-akkerman.livejournal.com/5470.html|дата-доступу=18 травня 2021}}</ref>.
За румунської влади вулиця носила назву Короля Фердинанда (король Румунії протягом [[1914]]—[[1927]] років). [[1947|1947 року]] після приходу комуністів її перейменували на вулицю Дзержинського<ref name="старі_назви_вулиць">{{Cite web|url=https://old-akkerman.livejournal.com/12261.html|назва=Старые названия улиц Аккермана|автор=Олексій Пермінов|дата=16 серпня 2013|видавець=Старый Аккерман|дата-доступу=22 травня 2021}}</ref>, одного з організаторів більшовицького Червоного терору<ref>{{Cite web|url=https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/veresen/5/1918-dekret-pro-chervonyy-teror|назва=1918 — декрет про «червоний терор»|дата=4 вересня 2019|видавець=Український інститут національної пам'яті|дата-доступу=24 травня 2021}}</ref>.
За румунської влади вулиця носила назву Короля Фердинанда (король Румунії протягом [[1914]]—[[1927]] років). [[1947|1947 року]] після приходу комуністів її перейменували на вулицю Дзержинського<ref name="старі_назви_вулиць">{{Cite web|url=https://old-akkerman.livejournal.com/12261.html|назва=Старые названия улиц Аккермана|автор=Олексій Пермінов|дата=16 серпня 2013|видавець=Старый Аккерман|дата-доступу=22 травня 2021}}</ref>, одного з організаторів більшовицького Червоного терору<ref>{{Cite web|url=https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/veresen/5/1918-dekret-pro-chervonyy-teror|назва=1918 — декрет про «червоний терор»|дата=4 вересня 2019|видавець=Український інститут національної пам'яті|дата-доступу=24 травня 2021}}</ref>.



Версія за 09:47, 24 травня 2021

Миколаївська вулиця
Населений пункт
Історичні відомості
Колишні назви
Дзержинського, Короля Фердинанда
Загальні відомості
Протяжність
1,5 км
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура

Вулиця Миколаївська — вулиця у центрі Білгорода-Дністровського, названа на честь російського імператора Миколи I. Простягається від Аккерманської фортеці, повз центр міста і до Вокзальної вулиці біля Парку Миру.

Історія

XIX століття

За часів Російської імперії вулицю називали Миколаївська, на честь російського імператора Миколи I (правив у 18251855 роках)[1]. Вона була багатолюдною, на ній відкривали найкращі магазини, типографії, відділення банків — та трактири[2].

Так, 14 (26) серпня 1894 року комерсант Мордко Цвікер родом з Одеси відкрив на Миколаївській 4-й трактир з музикою та номерами. Про нього писали[2]:

Неподобствам не було меж, вулиця була заповнена п'яним народом, ні пройти, ні проїхати не було можливості, особливо дамам; неймовірний гул музики і крики п'яних довершували цю сцену. Купці мають намір звернутися до вищого керівництва з проханням закрити цей трактир…

XX століття

14 травня 1912 року на перехресті Єврейської та Миколаївської вулиць відкрили пам'ятник Василю Рябову[3].

За румунської влади вулиця носила назву Короля Фердинанда (король Румунії протягом 19141927 років). 1947 року після приходу комуністів її перейменували на вулицю Дзержинського[1], одного з організаторів більшовицького Червоного терору[4].

XXI століття

19 лютого 2016 року в рамках декомунізації міський голова Алла Гінак підписала розпорядження, яким вулицю перейменували на Миколаївську[5].

Забудова

№ 12

Побудований на початку 2010-х років Білгород-Дністровський міськрайонний центр зайнятості[6].

№ 29

За адресою Миколаївська, 29, на розі з Єврейською вулицею мешкав Вольф Іоахимович Крошкин (18371929) — духовний голова аккерманської єврейської громади[7].

№ 31

За часів Російської імперії на цьому місці знаходився двоповерховий дім Іоля Мордковича Беркова вартістю 7018 рублів. Тут у власному магазині він продавав швейні машини «Зінгер». Окрім того, в його домі орендували приміщення багато фірм, зокрема Товариство взаємного кредиту і Російський для зовнішньої торгівлі Банк[8].

За румунської влади у будівлі продовжило працювати ательє компанії «Зінгер», а після приходу комуністів тут збудували міський універмаг[8]. До 2010-х років у будівлі працював магазин побутової техніки «Стінол»[9], пізніше тут відкрили супермаркет «АТБ»[10].

№ 45

1945 року в будівлі заснована міська друкарня[11].

№ 52

Від 19 листопада 1997 року за цією адресою розміщена Військова частина А3955 Збройних сил України[12].

№ 70

Міський центр дитячої творчості, створений 30 грудня 1992 року[13].

Галерея

Примітки

  1. 1,0 1,1 Олексій Пермінов: Старые названия улиц Аккермана, Старый Аккерман, 16 серпня 2013, переглянуто 22 травня 2021
  2. 2,0 2,1 Олексій Пермінов: Трактиры на Николаевской улице, Старый Аккерман, 29 травня 2020, переглянуто 24 травня 2021
  3. old_akkerman: Памятник Василию Рябову, 18 квітня 2013, переглянуто 18 травня 2021
  4. 1918 — декрет про «червоний терор», Український інститут національної пам'яті, 4 вересня 2019, переглянуто 24 травня 2021
  5. Розпорядження Білгород-Дністровського міського голови «Про перейменування назв вулиць, провулків, скверів міста», Білгород-Дністровська міська рада, 22 лютого 2016, переглянуто 22 травня 2021
  6. Білгород-Дністровський міськрайонний центр зайнятості, Білгород-Дністровська районна державна адміністрація, переглянуто 23 травня 2021
  7. Олексій Пермінов: Старый раввин из Аккермана, Старый Аккерман, 6 грудня 2016, переглянуто 23 травня 2021
  8. 8,0 8,1 Олексій Пермінов: Хит-парад аккерманских домовладельцев. Часть 3-я, Старый Аккерман, 1 липня 2014, переглянуто 24 травня 2021
  9. Стинол, КтоГдеЕсть, переглянуто 23 травня 2021
  10. Cупермаркет «АТБ», переглянуто 23 травня 2021
  11. Білгород-Дністровська міська друкарня, КП, Реєстр підприємств України, переглянуто 23 травня 2021
  12. Військова частина А3955 Головного управління оперативного забезпечення Збройних сил України, Opendatabot, переглянуто 23 травня 2021
  13. Білгород-Дністровський комунальний заклад «Міський центр дитячої творчості», Міський центр дитячої творчості, переглянуто 23 травня 2021