Вулиця Олімпійська: відмінності між версіями

Матеріал з Аккерманіка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 10: Рядок 10:
|geojson = {{Geojson:Вулиця Олімпійська}}
|geojson = {{Geojson:Вулиця Олімпійська}}
}}
}}
'''Вулиця Олімпійська''' — вулиця у центрі [[Білгород-Дністровський|Білгорода-Дністровського]], що простягається від району [[Капказ]] до [[Вулиця Портова|Портової вулиці]].  
'''Вулиця Олімпійська''' — вулиця у центрі [[Білгород-Дністровський|Білгорода-Дністровського]], що простягається від [[Аккерманська фортеця|Аккерманської фортеці]] до [[Вулиця Портова|Портової вулиці]].
 
== Назва ==
До [[1895|1895 року]] вулиця носила назву Поліцейська, оскільки на ній знаходилася поліцейська дільниця<ref name=":0">{{Cite web|url=https://bilgorod-d.gov.ua/page/kakoe_nazvanie_nosili_ulici_belgoroda-dnestrovskogo|назва=Какое название носили улицы Белгорода-Днестровского|автор=Юрій Майзліс|видавець=[[Білгород-Дністровська міська рада]]|дата=4 червня 2015|дата-доступу=22 серпня 2021}}</ref>. 1895 року її перейменували на вулицю Беліковича — імовірно, на честь 100-ліття з дня народження засновника роду Беліковичів<ref>{{Cite web|url=https://old-akkerman.livejournal.com/16092.html|назва=Дворяне Беликовичи. Часть 3-я|автор=Олексій Пермінов|видавець=Старий Аккерман|дата=27 жовтня 2013|дата-доступу=22 серпня 2021}}</ref>. Окрім того, є версія, що вулиця названа на честь [[Белікович Олександр Антонович|Олександра Беліковича]], який за власні кошти замостив вулицю бруківкою<ref name=":0" />.
 
Таку назву вулиця носила до [[1940|1940 року]], допоки місто не захопив СРСР, — комуністи перейменували її на Комсомольську<ref>{{Cite web|url=http://akkerman.ua/View?newId=301|назва=Юрий Майзлис о «Новом Аккермане»|автор=Юрій Майзліс|видавець=akkerman.ua|дата=8 жовтня 2015|дата-доступу=22 серпня 2021}}</ref>.


== Історія ==
== Історія ==
До [[1895|1895 року]] вулиця носила назву Поліцейська, оскільки на ній знаходилася поліцейська дільниця. 1895 року її перейменували на вулицю Беліковича на честь [[Міський голова Аккерману|міського голови Аккерману]] [[Белікович Олександр Антонович|Олександра Беліковича]].
У часи Російської імперії вулиця простягалася від фортечної площі до вулиці Софіївської (нині [[Вулиця Першотравнева|Першотравнева]]): на перехресті цих вулиць стояв паркан, а за ним виноградники, що тягнулися до села [[Шабо]]<ref>{{Cite web|url=https://akkerman.com.ua/iz-istorii-ulicz-akkermana-ulicza-komso/|назва=Из истории улиц Аккермана. Улица Комсомольская|видавець=akkerman.com.ua|дата=30 червня 2018|дата-доступу=22 серпня 2021}}</ref>. Цей район виноградників мав назву [[Сади]]<ref>{{Cite web|url=https://topor.od.ua/narodnaya-karta-akkermana-tchasty-2-rayon-sad/|назва=Народная карта Аккермана (Часть 2): Район «Сады»|автор=Володимир Воротнюк|дата=30 січня 2014|видавець=Топор|дата-доступу=22 серпня 2021}}</ref>.


== Забудова ==
== Забудова ==
=== № 6. Петербузька гостиниця ===
[[1912|1912 року]] Едуард Родунер, названий син великого землевласника Готліба Гассерта, відкрив на розі вулиць Беліковича та [[Вулиця Старобазарна|Старобазарної]] гостиницю «Петербузьку». Пізніше вона носила назви «Петроградська» та «Бухарест». З [[1928|1928 року]] у цій будівлі знаходився Міський суд Четатя-Албе. [[1940|1940 року]] — відділ НКВС [[Аккерманська область|Аккерманської області]], а з [[1944|1944-го]] — військова частина. Пізніше будівлю стали використовувати як гуртожиток міського [[Білгород-Дністровський морський рибопромисловий коледж|рибтехнікуму]]<ref>{{Cite web|url=https://old-akkerman.livejournal.com/7779.html|назва=Гостиница "Петербургская"|автор=Олексій Пермінов|видавець=Старий Аккерман|дата=11 травня 2013|дата-доступу=22 серпня 2021}}</ref>.
=== № 13. Дім Родунера ===
=== № 13. Дім Родунера ===
Гостиниця німця Родунера<ref>{{Cite web|url=http://04849.com.ua/news/29748-zabroshennoe-istoricheskoe-zdanie-v-belgorode-dnestrovskom.html|назва=Заброшенное историческое здание в Белгороде-Днестровском|автор=Олексій Пермінов|дата=16 грудня 2019|видавець=04849.com.ua|дата-доступу=22 серпня 2021}}</ref>.
Гостиниця німця Родунера<ref>{{Cite web|url=http://04849.com.ua/news/29748-zabroshennoe-istoricheskoe-zdanie-v-belgorode-dnestrovskom.html|назва=Заброшенное историческое здание в Белгороде-Днестровском|автор=Олексій Пермінов|дата=16 грудня 2019|видавець=04849.com.ua|дата-доступу=22 серпня 2021}}</ref>.
=== № 31. Дім Цезаря Беліковича ===
Дім [[Белікович Цезар Антонович|Цезаря Беліковича]]<ref>{{Cite web|url=https://old-akkerman.livejournal.com/16257.html|назва=Дворяне Беликовичи. Часть 4-я|автор=Олексій Пермінов|видавець=Старий Аккерман|дата=29 жовтня 2013|дата-доступу=22 серпня 2021}}</ref>.


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 12:44, 22 серпня 2021

Олімпійська вулиця
Населений пункт
Історичні відомості
Колишні назви
Поліцейська, Беліковича, Комсомольська
Загальні відомості
Протяжність
1 км
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура

Вулиця Олімпійська — вулиця у центрі Білгорода-Дністровського, що простягається від Аккерманської фортеці до Портової вулиці.

Назва

До 1895 року вулиця носила назву Поліцейська, оскільки на ній знаходилася поліцейська дільниця[1]. 1895 року її перейменували на вулицю Беліковича — імовірно, на честь 100-ліття з дня народження засновника роду Беліковичів[2]. Окрім того, є версія, що вулиця названа на честь Олександра Беліковича, який за власні кошти замостив вулицю бруківкою[1].

Таку назву вулиця носила до 1940 року, допоки місто не захопив СРСР, — комуністи перейменували її на Комсомольську[3].

Історія

У часи Російської імперії вулиця простягалася від фортечної площі до вулиці Софіївської (нині Першотравнева): на перехресті цих вулиць стояв паркан, а за ним — виноградники, що тягнулися до села Шабо[4]. Цей район виноградників мав назву Сади[5].

Забудова

№ 6. Петербузька гостиниця

1912 року Едуард Родунер, названий син великого землевласника Готліба Гассерта, відкрив на розі вулиць Беліковича та Старобазарної гостиницю «Петербузьку». Пізніше вона носила назви «Петроградська» та «Бухарест». З 1928 року у цій будівлі знаходився Міський суд Четатя-Албе. 1940 року — відділ НКВС Аккерманської області, а з 1944-го — військова частина. Пізніше будівлю стали використовувати як гуртожиток міського рибтехнікуму[6].

№ 13. Дім Родунера

Гостиниця німця Родунера[7].

№ 31. Дім Цезаря Беліковича

Дім Цезаря Беліковича[8].

Примітки

  1. 1,0 1,1 Юрій Майзліс: Какое название носили улицы Белгорода-Днестровского, Білгород-Дністровська міська рада, 4 червня 2015, переглянуто 22 серпня 2021
  2. Олексій Пермінов: Дворяне Беликовичи. Часть 3-я, Старий Аккерман, 27 жовтня 2013, переглянуто 22 серпня 2021
  3. Юрій Майзліс: Юрий Майзлис о «Новом Аккермане», akkerman.ua, 8 жовтня 2015, переглянуто 22 серпня 2021
  4. Из истории улиц Аккермана. Улица Комсомольская, akkerman.com.ua, 30 червня 2018, переглянуто 22 серпня 2021
  5. Володимир Воротнюк: Народная карта Аккермана (Часть 2): Район «Сады», Топор, 30 січня 2014, переглянуто 22 серпня 2021
  6. Олексій Пермінов: Гостиница "Петербургская", Старий Аккерман, 11 травня 2013, переглянуто 22 серпня 2021
  7. Олексій Пермінов: Заброшенное историческое здание в Белгороде-Днестровском, 04849.com.ua, 16 грудня 2019, переглянуто 22 серпня 2021
  8. Олексій Пермінов: Дворяне Беликовичи. Часть 4-я, Старий Аккерман, 29 жовтня 2013, переглянуто 22 серпня 2021