Вулиця Олімпійська: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
== Забудова == | == Забудова == | ||
=== № 6. Петербузька гостиниця === | === № 6. Петербузька гостиниця === | ||
[[Файл:Петербузька гостиниця (1910-ті).jpg|міні|праворуч|200px|Гостиниця «Петербузька»]] | |||
[[1912|1912 року]] Едуард Родунер, названий син великого землевласника Готліба Гассерта, відкрив на розі вулиць Беліковича та [[Вулиця Старобазарна|Старобазарної]] гостиницю «Петербузьку». Пізніше вона носила назви «Петроградська» та «Бухарест». З [[1928|1928 року]] у цій будівлі знаходився Міський суд Четатя-Албе. [[1940|1940 року]] — відділ НКВС [[Аккерманська область|Аккерманської області]], а з [[1944|1944-го]] — військова частина. Пізніше будівлю стали використовувати як гуртожиток міського [[Білгород-Дністровський морський рибопромисловий коледж|рибтехнікуму]]<ref>{{Cite web|url=https://old-akkerman.livejournal.com/7779.html|назва=Гостиница "Петербургская"|автор=Олексій Пермінов|видавець=Старий Аккерман|дата=11 травня 2013|дата-доступу=22 серпня 2021}}</ref>. | [[1912|1912 року]] Едуард Родунер, названий син великого землевласника Готліба Гассерта, відкрив на розі вулиць Беліковича та [[Вулиця Старобазарна|Старобазарної]] гостиницю «Петербузьку». Пізніше вона носила назви «Петроградська» та «Бухарест». З [[1928|1928 року]] у цій будівлі знаходився Міський суд Четатя-Албе. [[1940|1940 року]] — відділ НКВС [[Аккерманська область|Аккерманської області]], а з [[1944|1944-го]] — військова частина. Пізніше будівлю стали використовувати як гуртожиток міського [[Білгород-Дністровський морський рибопромисловий коледж|рибтехнікуму]]<ref>{{Cite web|url=https://old-akkerman.livejournal.com/7779.html|назва=Гостиница "Петербургская"|автор=Олексій Пермінов|видавець=Старий Аккерман|дата=11 травня 2013|дата-доступу=22 серпня 2021}}</ref>. | ||
Версія за 12:45, 22 серпня 2021
| Олімпійська вулиця | |
|---|---|
|
Населений пункт
|
|
|
Історичні відомості
|
|
|
Колишні назви
Поліцейська, Беліковича, Комсомольська
|
|
|
Загальні відомості
|
|
|
Протяжність
1 км
|
|
|
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
|
|
|
Парки
|
Вулиця Олімпійська — вулиця у центрі Білгорода-Дністровського, що простягається від Аккерманської фортеці до Портової вулиці.
Назва
До 1895 року вулиця носила назву Поліцейська, оскільки на ній знаходилася поліцейська дільниця[1]. 1895 року її перейменували на вулицю Беліковича — імовірно, на честь 100-ліття з дня народження засновника роду Беліковичів[2]. Окрім того, є версія, що вулиця названа на честь Олександра Беліковича, який за власні кошти замостив вулицю бруківкою[1].
Таку назву вулиця носила до 1940 року, допоки місто не захопив СРСР, — комуністи перейменували її на Комсомольську[3].
Історія
У часи Російської імперії вулиця простягалася від фортечної площі до вулиці Софіївської (нині Першотравнева): на перехресті цих вулиць стояв паркан, а за ним — виноградники, що тягнулися до села Шабо[4]. Цей район виноградників мав назву Сади[5].
Забудова
№ 6. Петербузька гостиниця
.jpg){kind=link}
1912 року Едуард Родунер, названий син великого землевласника Готліба Гассерта, відкрив на розі вулиць Беліковича та Старобазарної гостиницю «Петербузьку». Пізніше вона носила назви «Петроградська» та «Бухарест». З 1928 року у цій будівлі знаходився Міський суд Четатя-Албе. 1940 року — відділ НКВС Аккерманської області, а з 1944-го — військова частина. Пізніше будівлю стали використовувати як гуртожиток міського рибтехнікуму[6].
№ 13. Дім Родунера
Гостиниця німця Родунера[7].
№ 31. Дім Цезаря Беліковича
Дім Цезаря Беліковича[8].
Примітки
- ↑ 1,0 1,1 Юрій Майзліс: Какое название носили улицы Белгорода-Днестровского, Білгород-Дністровська міська рада, 4 червня 2015, переглянуто 22 серпня 2021
- ↑ Олексій Пермінов: Дворяне Беликовичи. Часть 3-я, Старий Аккерман, 27 жовтня 2013, переглянуто 22 серпня 2021
- ↑ Юрій Майзліс: Юрий Майзлис о «Новом Аккермане», akkerman.ua, 8 жовтня 2015, переглянуто 22 серпня 2021
- ↑ Из истории улиц Аккермана. Улица Комсомольская, akkerman.com.ua, 30 червня 2018, переглянуто 22 серпня 2021
- ↑ Володимир Воротнюк: Народная карта Аккермана (Часть 2): Район «Сады», Топор, 30 січня 2014, переглянуто 22 серпня 2021
- ↑ Олексій Пермінов: Гостиница "Петербургская", Старий Аккерман, 11 травня 2013, переглянуто 22 серпня 2021
- ↑ Олексій Пермінов: Заброшенное историческое здание в Белгороде-Днестровском, 04849.com.ua, 16 грудня 2019, переглянуто 22 серпня 2021
- ↑ Олексій Пермінов: Дворяне Беликовичи. Часть 4-я, Старий Аккерман, 29 жовтня 2013, переглянуто 22 серпня 2021