Вулиця Олімпійська: відмінності між версіями

Олімпійська вулиця
	Населений пункт Білгород-Дністровський
	Історичні відомості
	Колишні назви Поліцейська, Беліковича, Комсомольська
	Загальні відомості
	Протяжність 1 км
	Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
	Парки Парк Перемоги

Версія за 12:52, 22 серпня 2021

Вулиця Олімпійська — вулиця у центрі Білгорода-Дністровського, що простягається від Аккерманської фортеці до Портової вулиці.

Назва

До 1895 року вулиця носила назву Поліцейська, оскільки на ній знаходилася поліцейська дільниця^[1]. 1895 року її перейменували на вулицю Беліковича — імовірно, на честь 100-ліття з дня народження засновника роду Беліковичів^[2]. Окрім того, є версія, що вулиця названа на честь Олександра Беліковича, який за власні кошти замостив вулицю бруківкою^[1].

Таку назву вулиця носила до 1940 року, допоки місто не захопив СРСР, — комуністи перейменували її на Комсомольську^[3].

Історія

Часи Російської імперії

У часи Російської імперії вулиця простягалася від фортечної площі до вулиці Софіївської (нині Першотравнева): на перехресті цих вулиць стояв паркан, а за ним — виноградники, що тягнулися до села Шабо^[4]. Цей район виноградників мав назву Сади^[5].

Часи Румунського королівства. «Новий Аккерман»

У 1930-х роках румунська влада розпочала будівництво району «Новий Аккерман»: він простягався від вулиці Сімеона Мурафа (нині Першотравнева) до залізниці (нині Портова вулиця). Район забудовували житловими будинками та приватними садибами^[3].

Забудова

№ 6. Петербузька гостиниця

Файл:Петербузька гостиниця (1910-ті).jpg

Гостиниця «Петербузька»

1912 року Едуард Родунер, названий син великого землевласника Готліба Гассерта, відкрив на розі вулиць Беліковича та Старобазарної гостиницю «Петербузьку». Пізніше вона носила назви «Петроградська» та «Бухарест». З 1928 року у цій будівлі знаходився Міський суд Четатя-Албе. 1940 року — відділ НКВС Аккерманської області, а з 1944-го — військова частина. Пізніше будівлю стали використовувати як гуртожиток міського рибтехнікуму^[6].

№ 13. Дім Родунера

Гостиниця німця Родунера^[7].

№ 31. Дім Цезаря Беліковича

Дім Цезаря Беліковича^[8].

Примітки

↑ ^1,0 ^1,1 Юрій Майзліс: Какое название носили улицы Белгорода-Днестровского, Білгород-Дністровська міська рада, 4 червня 2015, переглянуто 22 серпня 2021
↑ Олексій Пермінов: Дворяне Беликовичи. Часть 3-я, Старий Аккерман, 27 жовтня 2013, переглянуто 22 серпня 2021
↑ ^3,0 ^3,1 Юрій Майзліс: Юрий Майзлис о «Новом Аккермане», akkerman.ua, 8 жовтня 2015, переглянуто 22 серпня 2021
↑ Из истории улиц Аккермана. Улица Комсомольская, akkerman.com.ua, 30 червня 2018, переглянуто 22 серпня 2021
↑ Володимир Воротнюк: Народная карта Аккермана (Часть 2): Район «Сады», Топор, 30 січня 2014, переглянуто 22 серпня 2021
↑ Олексій Пермінов: Гостиница "Петербургская", Старий Аккерман, 11 травня 2013, переглянуто 22 серпня 2021
↑ Олексій Пермінов: Заброшенное историческое здание в Белгороде-Днестровском, 04849.com.ua, 16 грудня 2019, переглянуто 22 серпня 2021
↑ Олексій Пермінов: Дворяне Беликовичи. Часть 4-я, Старий Аккерман, 29 жовтня 2013, переглянуто 22 серпня 2021

[назви-вулиць-1] 1,0 ^1,1 Юрій Майзліс: Какое название носили улицы Белгорода-Днестровского, Білгород-Дністровська міська рада, 4 червня 2015, переглянуто 22 серпня 2021

[2] Олексій Пермінов: Дворяне Беликовичи. Часть 3-я, Старий Аккерман, 27 жовтня 2013, переглянуто 22 серпня 2021

[новий-аккерман-3] 3,0 ^3,1 Юрій Майзліс: Юрий Майзлис о «Новом Аккермане», akkerman.ua, 8 жовтня 2015, переглянуто 22 серпня 2021

[4] Из истории улиц Аккермана. Улица Комсомольская, akkerman.com.ua, 30 червня 2018, переглянуто 22 серпня 2021

[5] Володимир Воротнюк: Народная карта Аккермана (Часть 2): Район «Сады», Топор, 30 січня 2014, переглянуто 22 серпня 2021

[6] Олексій Пермінов: Гостиница "Петербургская", Старий Аккерман, 11 травня 2013, переглянуто 22 серпня 2021

[7] Олексій Пермінов: Заброшенное историческое здание в Белгороде-Днестровском, 04849.com.ua, 16 грудня 2019, переглянуто 22 серпня 2021

[8] Олексій Пермінов: Дворяне Беликовичи. Часть 4-я, Старий Аккерман, 29 жовтня 2013, переглянуто 22 серпня 2021

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

@@ Рядок 13: / Рядок 13: @@
 == Назва ==
-До [[1895|1895 року]] вулиця носила назву Поліцейська, оскільки на ній знаходилася поліцейська дільниця<ref name=":0">{{Cite web|url=https://bilgorod-d.gov.ua/page/kakoe_nazvanie_nosili_ulici_belgoroda-dnestrovskogo|назва=Какое название носили улицы Белгорода-Днестровского|автор=Юрій Майзліс|видавець=[[Білгород-Дністровська міська рада]]|дата=4 червня 2015|дата-доступу=22 серпня 2021}}</ref>. 1895 року її перейменували на вулицю Беліковича — імовірно, на честь 100-ліття з дня народження засновника роду Беліковичів<ref>{{Cite web|url=https://old-akkerman.livejournal.com/16092.html|назва=Дворяне Беликовичи. Часть 3-я|автор=Олексій Пермінов|видавець=Старий Аккерман|дата=27 жовтня 2013|дата-доступу=22 серпня 2021}}</ref>. Окрім того, є версія, що вулиця названа на честь [[Белікович Олександр Антонович|Олександра Беліковича]], який за власні кошти замостив вулицю бруківкою<ref name=":0" />.
+До [[1895|1895 року]] вулиця носила назву Поліцейська, оскільки на ній знаходилася поліцейська дільниця<ref name="назви-вулиць">{{Cite web|url=https://bilgorod-d.gov.ua/page/kakoe_nazvanie_nosili_ulici_belgoroda-dnestrovskogo|назва=Какое название носили улицы Белгорода-Днестровского|автор=Юрій Майзліс|видавець=[[Білгород-Дністровська міська рада]]|дата=4 червня 2015|дата-доступу=22 серпня 2021}}</ref>. 1895 року її перейменували на вулицю Беліковича — імовірно, на честь 100-ліття з дня народження засновника роду Беліковичів<ref>{{Cite web|url=https://old-akkerman.livejournal.com/16092.html|назва=Дворяне Беликовичи. Часть 3-я|автор=Олексій Пермінов|видавець=Старий Аккерман|дата=27 жовтня 2013|дата-доступу=22 серпня 2021}}</ref>. Окрім того, є версія, що вулиця названа на честь [[Белікович Олександр Антонович|Олександра Беліковича]], який за власні кошти замостив вулицю бруківкою<ref name="назви-вулиць" />.
-Таку назву вулиця носила до [[1940|1940 року]], допоки місто не захопив СРСР, — комуністи перейменували її на Комсомольську<ref>{{Cite web|url=http://akkerman.ua/View?newId=301|назва=Юрий Майзлис о «Новом Аккермане»|автор=Юрій Майзліс|видавець=akkerman.ua|дата=8 жовтня 2015|дата-доступу=22 серпня 2021}}</ref>.
+Таку назву вулиця носила до [[1940|1940 року]], допоки місто не захопив СРСР, — комуністи перейменували її на Комсомольську<ref name="новий-аккерман">{{Cite web|url=http://akkerman.ua/View?newId=301|назва=Юрий Майзлис о «Новом Аккермане»|автор=Юрій Майзліс|видавець=akkerman.ua|дата=8 жовтня 2015|дата-доступу=22 серпня 2021}}</ref>.
 == Історія ==
+=== Часи Російської імперії ===
 У часи Російської імперії вулиця простягалася від фортечної площі до вулиці Софіївської (нині [[Вулиця Першотравнева|Першотравнева]]): на перехресті цих вулиць стояв паркан, а за ним — виноградники, що тягнулися до села [[Шабо]]<ref>{{Cite web|url=https://akkerman.com.ua/iz-istorii-ulicz-akkermana-ulicza-komso/|назва=Из истории улиц Аккермана. Улица Комсомольская|видавець=akkerman.com.ua|дата=30 червня 2018|дата-доступу=22 серпня 2021}}</ref>. Цей район виноградників мав назву [[Сади]]<ref>{{Cite web|url=https://topor.od.ua/narodnaya-karta-akkermana-tchasty-2-rayon-sad/|назва=Народная карта Аккермана (Часть 2): Район «Сады»|автор=Володимир Воротнюк|дата=30 січня 2014|видавець=Топор|дата-доступу=22 серпня 2021}}</ref>.
+=== Часи Румунського королівства. «Новий Аккерман» ===
+У 1930-х роках румунська влада розпочала будівництво району «Новий Аккерман»: він простягався від вулиці Сімеона Мурафа (нині [[Вулиця Першотравнева|Першотравнева]]) до залізниці (нині [[Портова вулиця]]). Район забудовували житловими будинками та приватними садибами<ref name="новий-аккерман"/>.
 == Забудова ==