Вірменська церква Успіння Пречистої Богородиці: відмінності між версіями

Матеріал з Аккерманіка
Рядок 5: Рядок 5:
Точна дата будівництва церкви не відома. Датування було проведено за двома плитами з написами, вмурованими в стіни церкви.
Точна дата будівництва церкви не відома. Датування було проведено за двома плитами з написами, вмурованими в стіни церкви.


[[1940|1940 року]] радянська влада відібрала церкву у вірменської громади міста. До [[2013|2013 року]] в приміщенні церкви розташовувалася база археологічної експедиції<ref name=":0">http://www.doroga.ua/poi/Odesskaya/Belgorod-Dnestrovskij/Armyanskaya_cerkovj/402</ref>. 2013 року церкву передали вірменській громаді.
[[1940|1940 року]] радянська влада відібрала церкву у [[Вірмени у Білгороді-Дністровському|вірменської громади міста]], проте за часів румунскої адміністрації (1941—1944) вона продовжила функціонувати. [[1945|1945 року]] радянська влада знову відібрала церкву у вірменів та розграбувала її майно. [[1960|1960 року]] у церкві створили Музей атеїзму, що привело до зруйнування інтер’єру храма, а пізніше в ній розмістили міський планетарій<ref name=":0"/>.
 
За часів незалежної України в приміщенні церкви розташовували базу археологічної експедиції. 2013 року церкву передали вірменській громаді<ref name=":0">http://www.doroga.ua/poi/Odesskaya/Belgorod-Dnestrovskij/Armyanskaya_cerkovj/402</ref>.


== Опис ==
== Опис ==

Версія за 15:59, 21 травня 2021

Церква Успіння Пречистої Богородиці.jpg

Вірменська церква Успіння Пречистої Богородиці (Сурб Аствацацін) — церква XIV століття у Білгороді-Дністровському[1], раніше одна з трьох церков вірменської громади міста, нині єдина збережена. Пам'ятка архітектури національного значення (охоронний № 561). Адреса: вул. Кутузова, 1.

Історія

Точна дата будівництва церкви не відома. Датування було проведено за двома плитами з написами, вмурованими в стіни церкви.

1940 року радянська влада відібрала церкву у вірменської громади міста, проте за часів румунскої адміністрації (1941—1944) вона продовжила функціонувати. 1945 року радянська влада знову відібрала церкву у вірменів та розграбувала її майно. 1960 року у церкві створили Музей атеїзму, що привело до зруйнування інтер’єру храма, а пізніше в ній розмістили міський планетарій[2].

За часів незалежної України в приміщенні церкви розташовували базу археологічної експедиції. 2013 року церкву передали вірменській громаді[2].

Опис

Сарматський склеп у дворі церкви

Споруда зального типу, зведена з каменю-пісковика, в плані Т-подібна. Церква Пресвятої Богородиці побудована в стилі базиліки, майже наполовину знаходиться під землею, і для входу в неї потрібно спуститися по 12 щаблях. У стінах церкви збереглися стародавні мармурові плити із зображенням Святого Хреста, на одній з яких (з південного боку церкви) вибито напис:

«Св. хрест імені Спасителя, що святим знаменням називають в пам'ять Тінара, подружжя і батьків його. Літа 896 (1447)»[3].

На іншій плиті з північної сторони:

«Святе знамення Христа поставлено в пам'ять Саркиса і батьків його. Літа 923 (1475)»[3].

На території церкви розташований сарматський склеп ІІІ століття н. е., який перенесли сюди з піщаного кар'єру на східній околиці міста[2].

Див. також

Примітки

  1. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Киев, «Будівельник», 1985
  2. 2,0 2,1 2,2 http://www.doroga.ua/poi/Odesskaya/Belgorod-Dnestrovskij/Armyanskaya_cerkovj/402
  3. 3,0 3,1 Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Киев, «Будівельник», 1985

Джерела