Вірменська церква Успіння Пречистої Богородиці: відмінності між версіями
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Церква збудована у XIV—XV століттях. Датування було проведено за двома плитами з написами, вмурованими в стіни церкви. | Церква збудована у XIV—XV століттях. Датування було проведено за двома плитами з написами, вмурованими в стіни церкви. | ||
[[1940|1940 року]] радянська влада відібрала церкву у [[Вірмени у Білгороді-Дністровському|вірменської громади міста]], проте за часів | [[1940|1940 року]] радянська влада відібрала церкву у [[Вірмени у Білгороді-Дністровському|вірменської громади міста]], проте за часів румунської адміністрації (1941—1944) вона продовжила функціонувати. [[1945|1945 року]] радянська влада знову відібрала церкву у вірменів та розграбувала її майно. [[1960|1960 року]] у церкві створили Музей атеїзму, що привело до зруйнування інтер’єру храма, а пізніше в ній розмістили міський планетарій<ref name=":0"/>. | ||
За часів незалежної України в приміщенні церкви розташовували базу археологічної експедиції. [[2013|2013 року]] | За часів незалежної України в приміщенні церкви розташовували базу археологічної експедиції. [[2011|2011 року]] почався процес повернення церкви вірменській громаді, який закінчився успіхом у кінці [[2013|2013 року]]. Після цього були проведені археологічні роботи та розроблений проєкт реставрації, який представили містянам [[2014|2014 року]]. Меценатом реставрації виступив Фелікс Петросян<ref name=":0">http://www.doroga.ua/poi/Odesskaya/Belgorod-Dnestrovskij/Armyanskaya_cerkovj/402</ref>. | ||
== Опис == | == Опис == |
Версія за 16:21, 21 травня 2021
Вірменська церква Успіння Пречистої Богородиці (Сурб Аствацацін) — церква XIV століття у Білгороді-Дністровському[1], раніше одна з трьох церков вірменської громади міста, нині єдина збережена. Пам'ятка архітектури національного значення (охоронний № 561). Адреса: вул. Кутузова, 1.
Історія
Церква збудована у XIV—XV століттях. Датування було проведено за двома плитами з написами, вмурованими в стіни церкви.
1940 року радянська влада відібрала церкву у вірменської громади міста, проте за часів румунської адміністрації (1941—1944) вона продовжила функціонувати. 1945 року радянська влада знову відібрала церкву у вірменів та розграбувала її майно. 1960 року у церкві створили Музей атеїзму, що привело до зруйнування інтер’єру храма, а пізніше в ній розмістили міський планетарій[2].
За часів незалежної України в приміщенні церкви розташовували базу археологічної експедиції. 2011 року почався процес повернення церкви вірменській громаді, який закінчився успіхом у кінці 2013 року. Після цього були проведені археологічні роботи та розроблений проєкт реставрації, який представили містянам 2014 року. Меценатом реставрації виступив Фелікс Петросян[2].
Опис
Споруда зального типу, зведена з каменю-пісковика, в плані Т-подібна. Церква Пресвятої Богородиці побудована в стилі базиліки, майже наполовину знаходиться під землею, і для входу в неї потрібно спуститися по 12 щаблях. У стінах церкви збереглися стародавні мармурові плити із зображенням Святого Хреста, на одній з яких (з південного боку церкви) вибито напис:
«Св. хрест імені Спасителя, що святим знаменням називають в пам'ять Тінара, подружжя і батьків його. Літа 896 (1447)»[3].
На іншій плиті з північної сторони:
«Святе знамення Христа поставлено в пам'ять Саркиса і батьків його. Літа 923 (1475)»[3].
На території церкви розташований сарматський склеп ІІІ століття н. е., який перенесли сюди з піщаного кар'єру на східній околиці міста[2].
Див. також
Примітки
Джерела
- Стаття «Церква Успіння Пречистої Богородиці (Білгород-Дністровський)» на Вікіпедії
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Киев, «Будівельник», 1985
- Аккерман и его окрестности. Путеводитель и справочная книга по Аккерману и Аккерманскому уезду на 1895 г, 1894