Вірменська церква Успіння Пречистої Богородиці: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
== Опис == | == Опис == | ||
Споруда зального типу, зведена з каменю-пісковика, в плані Т-подібна. Церква Пресвятої Богородиці побудована в стилі базиліки, майже наполовину знаходиться під землею, і для входу в неї потрібно спуститися по 12 щаблях. У стінах церкви збереглися стародавні мармурові плити із зображенням Святого Хреста, на одній з яких (з південного боку церкви) вибито напис: | Споруда зального типу, зведена з каменю-пісковика, в плані Т-подібна. Церква Пресвятої Богородиці побудована в стилі базиліки, майже наполовину знаходиться під землею, і для входу в неї потрібно спуститися по 12 щаблях. У стінах церкви збереглися стародавні мармурові плити із зображенням Святого Хреста, на одній з яких (з південного боку церкви) вибито напис: | ||
| Рядок 23: | Рядок 22: | ||
На території церкви розташований [[сарматський склеп]] ІІІ століття н. е., який перенесли сюди з піщаного кар'єру на східній околиці міста<ref name=":0"/>. | На території церкви розташований [[сарматський склеп]] ІІІ століття н. е., який перенесли сюди з піщаного кар'єру на східній околиці міста<ref name=":0"/>. | ||
<gallery mode="packed" heights="330" caption=""> | |||
Церква Успіння Пречистої Богородиці Б-Д.jpg|Сарматський склеп у дворі церкви | |||
</gallery> | |||
== Галерея == | == Галерея == | ||
Версія за 20:40, 3 травня 2023
Вірменська церква Успіння Пречистої Богородиці (Сурб Аствацацін) — церква XIV століття у Білгороді-Дністровському[1], раніше одна з трьох церков вірменської громади міста, нині єдина збережена. Пам'ятка архітектури національного значення (охоронний № 561). Адреса: вул. Кутузова, 1.
Історія
Церква збудована у XIV—XV століттях. Датування було проведено за двома плитами з написами, вмурованими в стіни церкви.
1940 року радянська влада відібрала церкву у вірменської громади міста, проте за часів румунської адміністрації (1941—1944) вона продовжила функціонувати. 1945 року радянська влада знову відібрала церкву у вірменів та розграбувала її майно. 1960 року у церкві створили Музей атеїзму, що привело до зруйнування інтер’єру храма[2], а 1963 року в ній розмістили міський планетарій[3].
За часів незалежної України в приміщенні церкви розташовували базу археологічної експедиції. 2011 року почався процес повернення церкви вірменській громаді, який закінчився успіхом у кінці 2013 року. Після цього були проведені археологічні роботи та розроблений проєкт реставрації, який представили містянам 2014 року. Меценатом реставрації виступив Фелікс Петросян[2].
Опис
Споруда зального типу, зведена з каменю-пісковика, в плані Т-подібна. Церква Пресвятої Богородиці побудована в стилі базиліки, майже наполовину знаходиться під землею, і для входу в неї потрібно спуститися по 12 щаблях. У стінах церкви збереглися стародавні мармурові плити із зображенням Святого Хреста, на одній з яких (з південного боку церкви) вибито напис:
«Св. хрест імені Спасителя, що святим знаменням називають в пам'ять Тінара, подружжя і батьків його. Літа 896 (1447)»[4].
На іншій плиті з північної сторони:
«Святе знамення Христа поставлено в пам'ять Саркиса і батьків його. Літа 923 (1475)»[4].
На території церкви розташований сарматський склеп ІІІ століття н. е., який перенесли сюди з піщаного кар'єру на східній околиці міста[2].
Сарматський склеп у дворі церкви
Галерея
Церква за радянської влади, коли в ній функціонував Музей атеїзму, 1974
.jpg)
Див. також
Примітки
- ↑ Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Киев, «Будівельник», 1985
- ↑ 2,0 2,1 2,2 Вірменська церква, Дорога.ua, переглянуто 17 лютого 2023
- ↑ Олексій Пермінов: 1963 год в Белгороде-Днестровском. Часть 2-я, Старий Аккерман, 31 січня 2023, переглянуто 13 квітня 2023
- ↑ 4,0 4,1 Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Киев, «Будівельник», 1985
Джерела
- Стаття «Церква Успіння Пречистої Богородиці (Білгород-Дністровський)» на Вікіпедії
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Киев, «Будівельник», 1985
- Аккерман и его окрестности. Путеводитель и справочная книга по Аккерману и Аккерманскому уезду на 1895 г, 1894